Справа № 1614/1017/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2012 року
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді Степаненка Ю.І.,
за участю секретаря Левицької І.П.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача по довіреності ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відсотків за прострочення грошового зобов’язання,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 30 березня 2012 року звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на її користь суми боргу за договором позики у розмірі 44 480 гривень та 1335 гривень за прострочення грошового зобов’язання, судових витрат в сумі 458 гривень 15 копійок, мотивуючи тим, що 19 січня 2009 року вона позичила ОСОБА_2 на його особисті цілі 5 560 доларів США. Факт одержання відповідачем зазначеної суми підтверджується письмовою розпискою. Відповідач зобов’язувався повернути гроші не пізніше 1 квітня 2009 року, однак в зазначений термін він борг не повернув, під будь-яким приводом ухилявся від виконання свого зобов’язання і на теперішній час кошти ним не повернуті. Розписка підтверджує про вчинення правочину між нею та відповідачем. Крім цього, вважає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити за час прострочення три відсотки річних із простроченої суми, а також суму боргу. Тому відповідач, крім повернення боргу 5560 доларів США, які дорівнюють (відповідно до курсу Національного банку України на час звернення до суду 1 долар – 8 гривень) 44 480 гривень, зобов’язаний сплатити три відсотки, що становить 1 335 гривень.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні розмір позовних вимог зменшила, просила суд стягнути з відповідача на її користь борг за договором позики в сумі 42 480 гривень, так як відповідач добровільно перерахував їй 10 квітня 2012 року в рахунок погашення боргу за договором позики суму 2000 гривень, а також 1335 гривень за прострочення грошового зобов’язання за один рік та 458 гривень 15 копійок судового збору, в обґрунтування позову пояснила так, як викладено в описовій частині рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що такої суми коштів на даний час у нього не має, а тому він готовий погашати суму боргу лише частинами, а не всю суму одночасно.
Представник відповідача по довіреності ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позивач, зменшуючи розмір позовних вимог, змінила предмет позову, а тому просила зменшити відповідно пропорційно розмір стягнення судових витрат.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Установлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 позику у сумі 5560 доларів США зі строком користування до 01 квітня 2009 року, що підтверджується його розпискою від 19 січня 2009 року (а.с.18). Проте, боргове зобов'язання до цього часу відповідачем добровільно не виконано, борг позивачу в повній сумі не повернуто. Після пред’явлення ОСОБА_1 позову до суду 30.03.2012 року відповідач ОСОБА_2 частково погасив борг в сумі 2 000 гривень 10 квітня 2012 року.
Згідно довідки Державного Ощадного Банку України станом на 29 березня 2012 року Національним Банком України встановлений курс гривні до долара США у такому співвідношенні: 798,57 гривень за 100 доларів США (а.с. 21), що складає суму 44 400,49 гривень.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності з ч.1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо платник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, за якою боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки борг відповідача перед позивачем на час пред’явлення позову складав 44 400,49 гривень, з яких він 10 квітня 2012 року частково відшкодував позикодавцеві 2 000 гривень, підлягає стягненню сума 42 400,49 гривень.
Крім цього, боржник ОСОБА_2 зобов’язаний сплатити крім суми боргу три проценти річних від простроченої суми, які за один рік складають 1 332 гривні.
При поданні позовної заяви в суд позивач сплатила судові витрати у сумі 458 гривень 15 копійок, що підтверджується квитанціями (а.с.2).
За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача суд стягує борг за договором позики в сумі 42 400,49 гривень, три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 1 332 гривень, а всього 43732,49 гривень та судові витрати 457,33 гривень ( 458,15 х 99,82% розміру задоволених позовних вимог (44400,49 + 1 332)).
Керуючись статтями 15,16,525,625,1046,1047,1049,1050 Цивільного кодексу України, статтями 10,11,60,88,169,209,212,214,215, 218 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 борг за договором позики в сумі 43 732 гривень 49 копійок, що складається: з суми неповернутої позики 42 400 гривень 49 копійок; трьох процентів річних від простроченої суми – 1 332 гривень, судові витрати в сумі 457 гривень 33 копійок, а всього 44 189 (сорок чотири тисячі сто вісімдесят дев’ять) гривень 82 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ю. І. Степаненко