ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"17" червня 2008 р. | Справа № 31/348-07-8963 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Н.Б.Таценко
суддів М.В.Сидоренко, М.А. Мишкіної
секретар судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Данилова Т.А. –довіреність № 148-08/9 від 29.01.2008р.
від відповідачів:
1) ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26”: не з’явився
2) АТ „Українська пожежно-страхова компанія”: Таратинов Ю.М. –довіреність № 4045 від 06.12.2007р.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” і
ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26”
на рішення господарського суду Одеської області
від 22.04.2008р.
по справі № 31/348-07-8963
за позовом: ЗАТ „Страхова компанія „Веско”
до: ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26”
та АТ „Українська пожежно-страхова компанія”
про стягнення 44 428 грн. 43 коп.
(сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2008р. по справі № 31/348-07-8963 (суддя Лєсогоров В.М.) позовні вимоги ЗАТ „Страхова компанія „Веско” до ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” про стягнення 18 928 грн. 43 коп. задоволені в повному обсязі з посиланням на зобов’язання останнього сплатити позивачу різницю в сумі 19 438 грн. 43 коп. між фактичним розміром страхового відшкодування 44 428 грн. 43 коп. і страховою виплатою 24 990 грн., котра стягнута з АТ „Українська пожежно-страхова компанія” (далі АТ „УПСК”), позовні вимоги ЗАТ „СК „Веско” до АТ „УПСК” про стягнення 25 500 грн. задоволені частково в сумі 24 990 грн. з відмовою в задоволенні іншої частини позову, оскільки позивач безпідставно не відрахував від ліміту відповідальності страхової компанії (25 500 грн.) франшизу в сумі 510 грн., яка не підлягає відшкодуванню страховою компанією, по ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1188, 1194, 979, 981, 993 ЦК України, ст. ст. 9, 27 Закону України „Про страхування”, ст. ст. 5, 6, 9, 12, 22, 28, 37 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, відповідно до ст. ст. 1-33 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” висновок спеціаліста Гецук Л.З. № 1691 від 17.04.2007р. має юридичне значення, докази, що вказаний висновок є неправильним чи неповним або необ’єктивним, відповідачами не надані, підстав для призначення судової експертизи немає.
АТ „УПСК” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 05.05.2008р., в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2008р. по справі № 31/348-07-8963 скасувати, прийняти нове рішення по суті позовних вимог, т. я. судом остаточно не вирішено питання про відповідність фактично сплаченого позивачем на користь гр. Єлізарова В.П. страхового відшкодування прямому збитку, нанесеного а/м Renault Symbol, д. р. н. АР 3675 АР, неодноразові посилання на висновок експерта-автотоварознавця Гецук Л.З. здійснені за відсутності в матеріалах справи документальних підтверджень витрат на відновлювальний ремонт вказаного транспортного засобу, наявні у справі розрахунково-платіжні документи містять цілу низку невідповідностей та розбіжностей, висновки суду суперечать фактичним обставинам справи стосовно відносин між АТ „УПСК” та ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” як страховика і страхувальника, а також відносин між АТ „УПСК” та гр. Єлізаровим В.П., котрий за договором КАСКО повністю отримав страхове відшкодування у позивача, Законом України „Про страхування”, Законом України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ЦК України не передбачено повернення страховику у порядку регресу виплачених ним по майновому страхуванню страхових сум за договорами обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, право на подання регресного позову до страховика має лише МТСБУ по ст. 38 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
В подальшому до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” з апеляційною скаргою № 01/02-125 від 05.05.2008р., в якій просить вказане рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення по суті позовних вимог з врахуванням ст. ст. 1188, 1194, 993 ЦК України, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, оскільки винною особою згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 22.08.2007р. по справі № 3-7131 визнаний саме Половинко В.О., розрахунок позивача стосовно його матеріальних збитків необґрунтований та недоведений, у матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт та документальні підтвердження фактичних витрат по відновлювальному ремонту автомобіля Єлізарова В.П. Renault Symbol, реєстраційний № АР 3675 АР.
Відповідно до відзиву позивача № 3550-08 від 26.05.2008р. на апеляційні скарги підстави для їх задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні по ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України „Про страхування”, позивач пред’явив відповідні вимоги до відповідачів, т. я. майнову шкоду Єлізарову В.П. спричинено працівником ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” Половинко В.О., визнаним постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.08.2007р. у справі № 3-7131 винним у скоєні ДТП 19.03.2007р. при керуванні автомобілем ЗАЗ 110247, реєстр. № ВН 8293 АС, який забезпечений за укладеним між АТ „УПСК” та ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів полісом № ВА/8778597 від 04.04.2006р., потерпілим в ДТП 19.03.2007р. був Єлізаров В.П., а від нього до позивача перейшло право потерпілого на отримання відповідної компенсації майнової шкоди з відповідачів з різних правових підстав (АТ „УПСК”: ст. 27 Закону України „Про страхування”, ст. ст. 15, 16, 993 ЦК України, ст. 35 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26”: ст. ст. 15, 16, 1172, 1187, 1194 ЦК України), поданий позов у даній справі не є регресним в розумінні ст. 38 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, висновок експерта щодо визначення суми відновлювального ремонту є достатнім доказом на підтвердження вартості майнової шкоди і наступної виплати страхового відшкодування, вартість фактичного відновлювального ремонту автомобіля Єлізарова В.П. у сумі 44783 грн. підтверджена рахунками-фактурами, предметом доказування у даній справі є вартість страхового відшкодування на відновлення застрахованого автомобіля, а не факт проведення відновлювального ремонту страхувальником, тому надавати докази на підтвердження проведення відновлювального ремонту позивач не повинен.
В апеляційному засіданні 03.06.2008р. представник АТ „УПСК” уточнив апеляційну скаргу б/н від 05.05.2008р. і просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 24 990 грн., а представник ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” після уточнення апеляційної скарги № 01/02-125 від 05.05.2008р. просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 19 438, 43 грн.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заслухавши представників сторін, колегія суддів, –
В с т а н о в и л а:
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2008р. позовні вимоги ЗАТ „СК „Веско” до ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” про стягнення 18 928,43 грн. задоволені у повному обсязі, позовні вимоги ЗАТ „СК „Веско” до АТ „УПСК” про стягнення 25 500 грн. задоволені частково в сумі 24 990 грн. з відмовою в задоволенні іншої частини позову з мотивів, викладених в описовій частині постанови. При цьому рішення господарського суду відповідає матеріалам справи і чинному законодавству, а доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Позовна заява № 7578-07 від 26.11.2007р. про стягнення з ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” 18 928,43 грн. та з АТ „УПСК” в особі Одеського обласного управління 25 500 грн. виплаченого ЗАТ „СК „Веско” в сумі 44 912,43 грн. страхового відшкодування Єлізарову В.П. згідно договору страхування № 5220-а/06зп від 28.12.2006р. за наслідками дорожньо-транспортної пригоди на перехресті а/д Енергодар-Василівка-Бердянськ 119км з а/д Токмок-Черніговка 19.03.2007р. за участю належного ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” і забезпеченого по полісу АТ „УПСК” № ВА/8778597 від 04.04.2006р. автомобіля ЗАЗ 110247 № ВН 8293АС під керуванням Половинко В.О. подана на підставі ст. ст. 993, 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України” Про страхування”. Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги АТ „УПСК” в частині непередбачення Законом України „Про страхування”, Законом України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ЦК України повернення страховику у порядку регресу виплачених ним по майновому страхуванню страхових сум за договорами обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, право на подання регресного позову до страховика має лише МТСБУ по ст. 38 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. З врахуванням перелічених підстав позову і положення відзиву позивача про стягнення майнової шкоди з відповідачів з різних правових підстав (АТ „УПСК”: ст. 27 Закону України „Про страхування”, ст. ст. 15, 16, 993 ЦК України, ст. 35 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі Закон України № 1961-ІV від 01.07.2004р.), ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26”: ст. ст. 15, 16, 1172, 1187, 1194 ЦК України) не заслуговують на увагу по ст. ст. 22, 54 ГПК України.
З змісту позовних вимог і відзиву ЗАТ „Страхова компанія „Веско” на апеляційні скарги вбачається їх обґрунтування виплатою страхового відшкодування в розмірі 44 428, 43 грн. вигодонабувачу платіжним дорученням № 510 від 24.04.2007р. на рахунок 26206032008002, ЄДРПОУ 3117113335, МФО 313537 в якості оплати заборгованості по кредиту відповідно до листа № 174 від 18.04.2007р. Жовтневого відділення АБ „ТАС-Бізнесбанк” згідно фактичних витрат по висновку спеціаліста-експерта № 1691 і рахункам-фактурам від 28.03.2007р. і 30.03.2007р. Наразі доводи скаржників щодо невирішення господарським судом питання про відповідність фактично сплаченого позивачем на користь гр. Єлізарова В.П. страхового відшкодування прямому збитку, нанесеного а/м Renault Symbol, д. р. н. АР 3675 АР, відсутність в матеріалах справи документальних підтверджень витрат на відновлювальний ремонт вказаного транспортного засобу спростовуються наступним. Так, отриманні в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілем Renault Symbol пошкодження зафіксовані в складеному експертом-автотоварознавцем Гецуком Л.З. протоколі технічного огляду транспортного засобу № 1691 від 23.03.2007р. за участю власника цього автомобіля Єлізарова В.П., учасника ДТП СК „УПСК” Рожко О.І. та представника СК „Веско” Єгоровича Р.А., котрими протокол підписано без будь-яких зауважень. В подальшому складеним 17.04.2007р. на підставі вказаного протоколу технічного огляду № 1691 від 23.03.2007р. по заявці СК „Веско” і заяві Єлізарова В.П. висновком спеціаліста експертного - автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди пошкодженого транспортного засобу № 1691 вартість матеріальної шкоди з ПДВ визначена в сумі 49 598,94 грн., вартість відновлювального ремонту з ПДВ –45 177,09 грн. Посилання АТ „УПСК” на відсутність у вказаного експертного висновку № 1691 доказової сили внаслідок розбіжностей з даними рахунків-фактур від 28.03.2007р. і 30.03.2007р. не заслуговує на увагу, оскільки експертний висновок неоспорений у встановленому ст. 33 Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” 12.07.2001р. № 2658-ІІІ з змінами судовому порядку. Таким чином, експертний висновок № 1691 являється належним і допустимим доказом по ст. 34 ГПК України визначення вартості матеріальної шкоди внаслідок згаданої дорожньо-транспортної пригоди і на підставі саме останнього здійснена виплата страхового відшкодування. Додаткові твердження представника АТ „УПСК” в апеляційному засіданні 17.06.2008р. про перерахування страхового відшкодування платіжним дорученням № 510 від 24.04.2007р. в сумі 44 428, 43 грн. без ПДВ вигодонабувачу, а не ремонтному підприємству ТОВ „Авто-Р” по рахунку-фактурі від 28.03.2007р. являється безпідставним, т. я. покупцем в останньому вказано фізичну особу Єлізарова В.П., страхове відшкодування згідно чинного законодавства виплачується страхувальнику або вигодонабувачу відповідно до умов укладеного сторонами договору страхування. При цьому вирішення питання про правомірне чи неправомірне включення ТОВ „Авто-Р” в рахунок-фактуру від 28.03.2007р. певних сум ПДВ і здійснення позивачем виплати страхового відшкодування без нарахування ПДВ до компетенції господарських судів відповідно до приписів ст. 12 ГПК України не відноситься.
Одночасно посилання ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” в апеляційній скарзі у якості підстави для відмови в позові на визнання винною особою в ДТП постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 22.08.2007р. по справі № 3-7131 саме Половинко В.О. не заслуговують на увагу по п. п. 1.8 - 1.7 ст. 1 Закону України № 1961-ІV від 01.07.2004р., оскільки згідно виданого страховиком АТ „УПСК” страхувальнику ЗАТ „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/8778597 від 29.03.2006р. з строком дії з 04.04.2006р. до 03.04.2007р. забезпеченим транспортним засобом являється належний страхувальнику автомобіль марки ЗАЗ 110247 номерний знак ВН 8293АС 2004р. випуску, а іншою застрахованою особою за цим Полісом являється водій Половинко В.О.
За таких обставин та з врахуванням судової практики, зокрема постанови Вищого господарського суду України по справі № 54/53-06 від 05.12.2006р., згідно якій страхова компанія після виплати внаслідок ДТП страхового відшкодування вправі звернутись з позовом про стягнення останнього до страхової компанії, котрою забезпечений належний страхувальнику по конкретному полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортний засіб, рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2008р. відповідає чинному законодавству, матеріалам та обставинам справи, підстав для його скасування і задоволення апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2008р. по справі № 31/348-07-8963 без змін.
Головуючий суддя Таценко Н.Б.
Суддя Сидоренко М.В.
Суддя Мишкіна М.А.
Постанова підписана 19.06.2008р.