ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"17" червня 2008 р. | Справа № 30-3/36-08-479 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Бритавській Ю.С.
за участю представників сторін:
Від позивача: не з’явився, належним чином повідомлений
Від відповідача 1: не з’явився, належним чином повідомлений
Від відповідача 2: Сидорчук І.І., по дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нові бізнес погляди”, м. Київ
на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.05.2008 року
про забезпечення позову
по справі № 30-3/36-08-479
за позовом Громадської організації „В ім’я справедливості”, м. Одеса
до: 1. Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Нові бізнес погляди”
про вилучення земельних ділянок
ВСТАНОВИВ:
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення.
Від сторін, представники яких не з’явились у судове засідання апеляційної інстанції, ніякого клопотання не надходило.
Із довідки поштового відділення, яка надійшла до суду, вбачається, що позивач - Громадська організація „В ім’я справедливості”, - що розташований за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1, яку позивач вказав у позові і яка зазначена у його Статуті (а.с. 15-16), свідоцтвах про його державну реєстрацію як юридичної особи (а.с. 12-14), за зазначеною адресою не перебуває.
Згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. З наведеного випливає, що позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
В даному випадку оскаржується ухвала суду про забезпечення позову, а матеріали справи дають можливість розглянути справу за цією апеляційною скаргою у відсутності представників сторін, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 22.05.2008 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.
Громадська організація „В ім’я справедливості” (далі —позивач) пред'явила у місцевий господарський суд позов до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (далі —відповідач-1) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ТОВ „Нові бізнес погляди” про зобов'язання відповідача-1 вилучити земельні ділянки, що розташовані на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, на яких планується здійснення будівництва торгівельного розважального комплексу “Рив'єра”, та передати вилучені землі до земель запасу.
При цьому позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що він створений з метою участі активізації громадських організацій та жителів Одещини в правовому житті країни, основним завданням якого є сприяння захисту охоронюваних інтересів членів територіальної громади міста Одеси і членів позивача, а розпочате будівництво третьою особою вказаного комплексу на земельних ділянках не є їх цільовим призначенням, оскільки цільове призначення цих земельних ділянок –це ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Одночасно з позовом ГО „В ім’я справедливості” заявила клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки, посилаючись на ті ж підстави, що і у позові.
Ухвалою місцевого господарського суду від 08.02.2008р. це клопотання позивача було задоволено на підставі ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки, що розташовані на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, а саме: масив 40, ділянка №597 площею 4,28 га; масив 40, ділянка №598 площею 4,28 га; масив 40, ділянка №599 площею 4,28 га; масив 40, ділянка №600 площею 4,28 га, на яких планується здійснення будівництва торгівельно-розважального комплексу „Рив‘єра”.
Приймаючи таку ухвалу, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, викладеними у клопотанні про забезпечення позову, вказуючи, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За апеляційною скаргою третьої особи –ТОВ „Нові бізнес погляди” зазначена ухвала суду першої інстанції постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2008 р. була скасована як безпідставна із зазначенням, що суд першої інстанції не дав належної оцінки факту, що заходи до забезпечення позову, викладені позивачем у клопотанні, за своїм змістом є неадекватними заявленим позовним вимогам до райдержадміністрації і, крім того, суд першої інстанції не обгрунтував, а позивач не довів у відповідності зі ст. 33 ГПК України, яким чином невжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Після скасування зазначеної ухвали суду і надіслання справи для розгляду до суду першої інстанції ухвалою останнього від 25.04.2008 р. змінено правовий статус третьої особи без самостійних вимог на предмет спору –ТОВ „Нові бізнес погляди” –і його судом за власною ініціативою залучено другим відповідачем по справі.
Від позивача 05.05.2008 р. до місцевого господарського суду надійшло два клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-2 –ТОВ „Нові бізнес погляди” та всім іншим особам вчиняти дії щодо будівництва торгівельно-розважального комплексу на земельних ділянках, які, по наданим суду фотографіям, позивач просить вилучити і накласти арешт на ці земельні ділянки, посилаючись на те, що будівництво торговельно-розважального комплексу призведе до неможливості виконання рішення суду і до порушення прав та інтересів позивача і мешканців на території, де здійснюється будівництво торгівельно-розважального комплексу, а також, що це тягне за собою невиконання цих земельних ділянок за цільовим призначенням, що є порушення земельного законодавства.
Суд першої інстанції, погодившись з доводами позивача у цих клопотаннях ухвалою від 05.05.2008 р. на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України задовольнив їх і в забезпечення позову Громадської організації „В ім’я справедливості” заборонив залученому відповідачу-2 (ТОВ „Нові бізнес погляди”) та всім іншим особам вчиняти дії щодо будівництва торгівельно-розважального комплексу на вказаних спірних земельних ділянках і на останні наклав арешт.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції всіх обставин, які мають значення для справи, в зв’язку з чим судом порушені норми процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як випливає із ст.ст. 66 і 67 ГПК України, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали, і зазначено в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (з подальшими змінами) умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, заходи до забезпечення позову, у тому числі накладення арешту на майно, можливе тільки тоді, коли воно належить відповідачеві у справі.
Поновлюючи провадження по цій справі після скасування апеляційною інстанцією аналогічної ухвали суду першої інстанції від 08.02.2008 р. про забезпечення позову, суд першої інстанції ухвалою від 25 квітня 2008 року витребував у залученого ним за власною ініціативою другого відповідача –ТОВ „Нові бізнес погляди” докази права власності (користування) на спірні земельні ділянки. Цю справу суд призначив до розгляду на 27 травня 2008 року. Але до отримання від вказаного відповідача доказів права власності (користування) у нього на спірні земельні ділянки в день (05.05.2008 р.) подання позивачем клопотань про забезпечення позову суд приймає оскаржену ухвалу, задовольняючи клопотання позивача.
Приймаючи оскаржену ухвалу, суд не прийняв до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази про право власності (користування) у другого відповідача (ТОВ „Нові бізнес погляди”) на спірні земельні ділянки, а таких доказів позивач, звертаючись з позовом і клопотаннями про його забезпечення шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо спірних земельних ділянок і накладення на них арешту, не надав.
Надані позивачем фотографії до клопотання про заборону ТОВ „Нові бізнес погляди” та всім іншим особам вчиняти дії щодо будівництва торговельно-розважального комплексу не підтверджують, що саме другий відповідач здійснює будівельні роботи.
Таким чином, позивач не обґрунтував належним чином свої клопотання про забезпечення позову.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” зазначено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявних фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Отже, як дальше зазначається в названому Інформаційному листі ВГСУ, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття необхідних заходів до забезпечення позову і, зокрема:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог Заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності настання обставин, зазначених у ст. 66 ГПК України.
Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржену ухвалу, не обгрунтував яким чином невжиття цих заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не дав належної оцінки тому факту, що зазначені позивачем у клопотаннях заходи до забезпечення позову не є такими, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду при умові задоволення позову.
Позивач також документально не довів, яким чином будуть порушені його законні права та інтереси і права та інтереси осіб, що мешкають на території Фонтанської сільської ради як того вимагає ст. 33 ГПК України.
Крім того, суд першої інстанції в оскарженій ухвалі не вказав, яким чином забезпечення позову стосується першого відповідача – Комінтернівської районної державної адміністрації.
Таким чином, суд першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали не дав належну оцінку доводам позивача, викладеним у його клопотаннях про забезпечення позову, в зв’язку з чим допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскарженої ухвали суду.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нові бізнес погляди” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 05 травня 2008 року у справі № 30-3/36-08-479 скасувати.
Два клопотання позивача від 05.05.2008 р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ТОВ „Нові бізнес погляди” та всім іншим особам вчиняти дій щодо будівництва Торговельно-розважального комплексу та накладення арешту на спірні земельні ділянки залишити без задоволення.
Справу надіслати до господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О. Журавльов
М.В. Михайлов