Справа № 2-350/12

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2012

Васильківський міськрайонний суд Київської області

в складі:           головуючого - судді Корнієнка С.В.,

при секретарі –Дрозденко К.О.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом приватного підприємства «Родинний Сад» та ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування документів,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами про витребування з володіння відповідача правовстановлюючих документів на нерухомість приватного підприємства «Родинний Сад»: земельні ділянки, у виді договорів їх купівлі-продажу та державних актів на них, та на нежитлову будівлю, у виді договору її купівлі-продажу, протоколу аукціону, витягів з державного реєстру правочинів, а також протокол № 9 зборів засновників цього підприємства від 21 червня 2010 року..

В судовому засіданні позивач –засновник та директор підприємства, вимоги позову підтримав в повному обсязі, наполягаючи, що відсутність зазначених документів перешкоджає діяльності підприємства.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог позову, вважаючи їх безпідставними.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, у відповідності до вимог ст.ст. 1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Відповідно до ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, п.1 ст.17 Закону України „Про міжнародні договори України” є частиною національного законодавства, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як у громадських інтересах і на умовах, передбачених законом.

Зазначені права гарантовані ст.41 Конституції України.

Відповідно до положень ч.1 ст.316 ЦК України. правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а положеннями ч.1 ст.317 ЦК України визначено зміст права власності, а саме: власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до положень ст.ст. 321, 328, 330, 334 ЦК України право власності набувається із підстав не заборонених законом, зокрема правочинів. Добросовісний набувач набуває право власності на майно, навіть в тих випадках, коли воно відчужене особою, яка немала на це право. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні крім у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно до вимог до ст.ст. 391 і 392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

          Як вбачається з положень ст.126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

          Згідно до положень ч.2 ст.331 ЦК країни, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державної реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

          Порядок створення юридичної особи та внесення змін до її установчих документів, права засновників юридичної особи щодо управління товариством, передбачені положеннями ст.ст.87,89, 97 і 98 ЦК України

У відповідності до статуту приватного підприємства «Родинний Сад», сторони по справі є засновниками зазначеного підприємства та власниками 50% його статутного капіталу.

Згідно до наказу № 01-к від 3 серпня 2009 року, позивач призначений на посаду директора приватного підприємства «Родинний Сад».

З огляду копій документів, витребування яких з незаконного володіння відповідача вимагає позивач вбачається, що стороною правочинів та власником майна зазначене приватне підприємство «Родинний Сад».

У відповідності до протоколу № 9 зборів засновників підприємства від 21 червня 2010 року, на порядку денному були вирішені питання про збільшення статутного капіталу та затвердження додатку до його статуту.

Таким чином, приймаючи по справі рішення суд виходить з того, що незаконність утримання відповідачем –засновником приватного підприємства, правовстановлюючих документів позивачем не доведено, та ним не надано доказів щодо створення відповідачем перешкод в діяльності підприємства через їх утримання та неможливості виготовлення їх копій або витребування з відповідних органів, на які покладений обов’язок їх реєстрації або ведення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 61, 212-215, 223, 294 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

В задоволені позову приватного підприємства «Родинний Сад»та ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                Корнієнко С.В.