П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.06.2012 Справа №1915/8429/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Гуменного П.
при секретарі Кришталович Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ВО1 № 077666 від 15.05.2012 року,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ВО1 № 077666 від 15.05.2012 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням вимог передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення про всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи про адміністративні правопорушення, оскільки він не порушував вимогу п.16.2 ПДР України, на ділянці дороги на яку він повертав пішохода не було і тому вважає дії працівника ДАІ незаконними. Просить вказану постанову, з мотивів викладених у позовній заяві скасувати.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в позовній заяві та просить скасувати постанову ВО1 № 077666 від 15.05.2012 року винесену відносно нього за ч.2 ст.122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн., оскільки він не порушував вимогу п.16.2 ПДР України.
Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області Бучинський В.Я. в судовому засіданні позову не визнав та суду пояснив, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена у відповідності до чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, оскільки в матеріалах справи є докази порушення позивачем вимог п.16.2 ПДР України. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановою інспектора підрозділу УДАІ в Тернопільській області серії ВО1 № 077666 від 15.05.2012 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн., за те, що він 15.05.2012 року близько 21 год. 30 хв. керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ»д.н.з.НОМЕР_1, в м.Тернополі по вул.Живова, виїжджаючи з ТРЦ «Орнава»повернув праворуч на перехресті вул.Живова-Шашкевича не пропустив пішохода, який знаходився на пішохідному переході, чим порушив п.16.2 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інші.
Відповідно до положень ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім цього, відповідно до п.3 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджень певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд, вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до п.16.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Як вбачається з матеріалів ОСОБА_1, 15.05.2012 року близько 21 год. 30 хв. керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ»д.н.з.НОМЕР_1, в м.Тернополі по вул.Живова, виїжджаючи з ТРЦ «Орнава»повернув праворуч на перехресті вул.Живова-Шашкевича не пропустив пішохода, який знаходився на пішохідному переході, чим порушив п.16.2 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Вчинення правопорушником ОСОБА_1 порушення вимог п.16.2 ПДР України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ВО1 № 213033 від 15.05.2012 року, постановою в справі про адміністративне правопорушення ВО1 № 077666 від 15.05.2012 року.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважені вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, який до відповідальності притягується вперше, обставини, за яких було вчинено правопорушення, характер даного правопорушення був незначний, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, обставини, за яких було вчинено правопорушення, незначний характер даного правопорушення, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
Винна ОСОБА_1 доведена матеріалами адміністративної справи, однак суд вважає, що його дії є малозначними, та його слід звільнити від адміністративної відповідальності, а провадження в справі слід закрити.
Керуючись ст.ст.22, 121, 247, 251, 258 КУпАП, ст.136 КАС України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14, ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 року зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВО1 № 077666 від 15.05.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень -скасувати.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова суду остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяП. П. Гуменний