Справа 2- ____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2012 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого-судді Мазурок О.В.
при секретарі Івасюк Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку
ст. 197 ЦПК України, справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору№03-2/7465-К від 28.09.2007 року в редакції з додатковою угодою №1 від 11.09.2008 року до кредитного договору№03-2/7465-К від 28.09.2007 року; договору іпотеки 03-2/7465/1-І від 01.10.2007 року, вказавши, що 28 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний»в особі Хмельницької філії ВАТ «Банк Універсальний»(на даний час реорганізований у публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»та фізичною особою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №03-2/7465-К (з відкриттям не відновлювальної кредитної лінії).
Згідно умов вказаного договору позивачеві було надано кредит в розмірі 150000 доларів США зі сплатою 11,5% на строк до 27 вересня 2027 року.
В подальшому до кредитного договору укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, в результаті чого за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, визначеного цим договором встановлено процентну ставку в розмірі 15,25% річних.
В забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки 03-2/7465/1-І від 01.10.2007 року. Відповідно до умов договору відповідачеві було передано в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором квартиру, яка складається з чотирьох житлових кімнат загальною площею 137,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить позивачеві на підставі свідоцтва про право власності виданого 14.12.2006 року управлінням житлово-комунального господарства згідно рішення №523 від 22.06.2006 року, право власності на яку зареєстровано Хмельницьким бюро технічної інвентаризації .
Разом з тим, кредитний договір в редакції з додатковою угодою №1 та договір іпотеки укладені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому мають бути визнанні недійсними з огляду на ступні обставини.
Так правовідносини, які виникають із кредитного договору за суттю є зобов'язаннями, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань.
Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов'язання та валюту виконання зобов'язання.
Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Також використання іноземної валюти за спірним кредитним договором як засобу платежу суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки в відповідача відсутні індивідуальні ліцензії на здійснення валютних операцій.
Представник позивача направив до суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність та письмові заперечення.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав: судом об'єктивної встановлено, що 28 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний»в особі Хмельницької філії ВАТ «Банк Універсальний»(на даний час реорганізований у публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №03-2/7465-К (з відкриттям не відновлювальної кредитної лінії). Згідно умов вказаного договору позивачеві було надано кредит в розмірі 150000 доларів США зі сплатою 11,5% на строк до 27 вересня 2027 року.
В подальшому до кредитного договору укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, в результаті чого за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, визначеного цим договором встановлено процентну ставку в розмірі 15,25% річних.
В забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки 03-2/7465/1-І від 01.10.2007 року. Відповідно до умов договору відповідачеві було передано в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором квартиру, яка складається з чотирьох житлових кімнат загальною площею 137,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить позивачеві на підставі свідоцтва про право власності виданого 14.12.2006 року управлінням житлово-комунального господарства згідно рішення №523 від 22.06.2006 року, право власності на яку зареєстровано Хмельницьким бюро технічної інвентаризації .
Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19 лютого 1993 року Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:
а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:
вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України;
вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;
платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;
платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;
вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;
платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно
до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів , вчиненої в м. Брюсселі 12 лютого 1981 року, та інших міжнародних договорів;
б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету;
в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;
г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;
д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:
відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;
відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками; відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 5 статті 1 цього Декрету;
е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.
Відповідно до п. 1. 5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 14 жовтня 2004 року за №483 використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Як слідує з матеріалів справи відкритому акціонерному товариству «Банк Універсальний» видана банківська ліцензія №92 на право здійснювати банківські операції визначені ч. 1 та п.п. 5-11, ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також надано дозвіл №62-3 на право здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність.
При цьому, п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19 лютого 1993 року передбачено, що індивідуальної ліцензії потребують в тому числі і операції щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, однак чинним законодавством не встановлено вищезазначені обмеження,.
А тому відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19 лютого 1993 року, п. 1. 5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 14 жовтня 2004 року за №483, суд -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: О.В. Мазурок