2-а-5113/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року Подільський районний суд м. Києва,

у складі:головуючого - судді Трегубенко Л.О.,

при секретарі Лемішко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення, управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, - про визнання дій протиправними і зобов'язання встановити їй статус інваліда війни і видати посвідчення інваліда війни,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення, управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, - про визнання дій протиправними і зобов'язання встановити їй статус інваліда війни і видати посвідчення інваліда війни.

Зазначала, що у 1986 р. працювала фельдшером - лаборантом в Київському науково-дослідному інституті урології та нефрології.

Після аварії на ЧАЕС її відповідно до наказу начальника інституту від 23.05.1986 р. №56, на підставі рапорту начальника цивільної оборони Інституту в період з 27 по 31 травня було направлено на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС в складі невоєнізованого формування цивільної оборони інституту.

В результаті виконання зазначених завдань, отримала захворювання, а в подальшому інвалідність, яка пов'язана з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На теперішній час вона - інвалід ІІ групи, має посвідчення громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Приймала участь в ліквідації аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування інституту та виконувала поставлені перед ними завдання Міністерства охорони здоров'я УРСР відповідно до наказу від 03.05.1986 р. № 21с).

Зібравши всі необхідні документи, звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою щодо встановлення їй статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

За результатами розгляду її заяви і доданих документів, відповідач своїм листом №2233 від 25.06.11 р. відмовило їй у встановленні вищезазначеного статусу, посилаючись на лист-роз'яснення Головного управління соціального захисту виконавчого органу Київради (КМДА) від 17.06.11 р. №02/2-6916, в якому зазначено, що відсутні підтвердження його перебування в формуваннях Цивільної оборони при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також, відповідно до інформації наданої МНС України (для ознайомлення їй не надавалося) надані нею документи не можуть бути підтвердженням факту залучення її в складі невоєнізованого формування цивільної оборони в зв'язку із тим, що норми Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не поширюються на осіб, які направлялися на виконання робіт з ліквідації аварії на ЧАЕС, органами управління цивільної оборони підприємств, установ і організацій. Дані ствердження відповідачем були зроблені без посилання на відповідний законодавчий акт.

Лист-роз'яснення в Міністерстві юстиції України не зареєстрований, а отже не має міжвідомчого характеру і не може бути використаний як правова підстава для прийняття рішення про встановлення (відмову у встановленні) статусу ветерана війни.

В 2008 р. в своєму листі за № 02-17796/284 МНС України надало роз'яснення, що залучення до складу формувань цивільної оборони підтверджується довідками виданими відповідними підрозділами Ради Міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій.

За цих обставин вважає, що відповідач не бажає враховувати зміст зазначених вище роз'яснень МНС від 30.12.2008 р. № 02-17796/284 «Про видачу посвідчень інвалідів війни», а застосовує тільки вигідний йому інформаційний лист.

Вважає, що відповідач неправомірно надав їй відмову із встановлення передбаченого чинним законодавством статусу інваліда війни з видачею посвідчення, а отже дії відповідача є незаконними. Ці ствердження випливають із наступного.

Відповідно до Положення про невоєнізовані формування Цивільної оборони, Положення про Цивільну оборону СРСР та ін. які діяли в 1986 році, в кожному центральному органі виконавчої влади, на підприємствах, установах, організаціях обов'язково створювалися невоєнізовані формування цивільної оборони для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, великих пожеж та їх наслідків, захисту населення тощо. При залученні невоєнізованих формувань, керівники підприємств-начальники цивільної оборони видавали накази. Отже, при ліквідації аварії на ЧАЕС проводилися заходи передбачені в завданнях невоєнізованих формувань цивільної оборони.

Взявши до уваги зазначене, та з метою підтвердження прийняття нею участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони, звернулася до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Київради (Київської міської державної адміністрації). За результатами розгляду її звернення, управлінням було видано їй довідку від 17.05.11 р. № 141, однак відповідач не врахував цю довідку.

Відповідо до п.10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 р. №302, посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Інших підходів законодавством не визначено.

А тому відповідач зобов'язаний був розглянути її звернення та надати посвідчення інваліда війни і без довідки Головного управління з питань надзвичайних ситуацій. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх спального захисту» визначає, що до інвалідів війни в тому числі належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, підзаконних актів щодо обмежень встановлення цього статусу не видавалося.

Просила на підставі ст.ст. 8, 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 6, 17, 18, 19, 69, 70, 71, 86, 104-106 КАС України, ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів; війни, гарантій їх соціального захисту», постанови КМУ від 12.05.1994 р. №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни», просила позов задовольнити, зобов'зати відповідача встановити їй статус інваліда війни і видати посвідчення інваліда війни, визнати дії відповідача щодо відмови їй у встановленні статусу інваліда війни з видачею посвідчення інваліда війни незаконними, звільнити її відповідно до п.18 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від оплати судового збору.

Крім того, додатково зазначала, що факт наявності у позивача 3 групи інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи (з 27 по 31 серпня 1986 р. відповідач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС) не оскаржується.

Як свідчить лист відповідача та Головного управління праці та соціального захисту населення їй було відмовлено у встановлені статусу інваліда війни, оскільки відсутні документи, які підтверджують факт її перебування у складі формувань Цивільної оборони в Чорнобилі.

Зазначене ствердження відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме: 03.05.1986 р. Міністерством охорони здоров'я УРСР був виданий наказ про мобілізацію сил та засобів охорони здоров'я для ліквідації насідків аварії на Чорнобильській АЕС, а 23.05.1986 р. начальник штабу ЦО ОСОБА_2 звернулася з рапортом до директора КПДІ урології і нефрології про направлення позивача у відрядження до Подіського району.

Відповідно до довідки Державної установи «Інститут урології Академія медичних наук України» штаб цивільної оборони КНДІ урології і нефрології був підпорядкований штабу Цивільної оборони м. Києва та Начальником штабу Цивільної оборони КНДІ урології і нефрології у 1986-1987 р.р. була ОСОБА_2

23.05.1986 р. наказом КНДІ урології і нефрології №56 її було відряджено до Поліського ЦРБ з 27 по 31 травня 1986 р..

Відповідно до довідки Державної установи «Інститут урології Академія медичних наук України» № 119 від 12.05.2011 р. вона була направлена у спецвідряджения у складі формування цивільної оборони ІСНД Інститут урології на нефрології МОЗ України Поліську ЦРЛ село Ковшилівка.

Також довідкою Головного управління з питань надзвичайних ситуації № 141 від 17.05.2011 р. встановлено, що позивачка у складі формування цивільної оборони КНД Інститут урології на нефрології МОЗ України приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

А тому твердження відповідача про відсутність документів, які підтверджують її участь у ліквідації аварії на ЧАЕС не відповідає дійсності, просила позов задовольнити..

Управління праці та соціального захисту населення позов не визнала, у письмових запереченнях навели наступні підстави.

Згідно п.9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони (далі - ЦО), які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Однак і механізм реалізації даної норми закону на законодавчому рівні жодним чином не визначений. А враховуючи, що відповідно до законодавства колишнього СРСР заходи ЦО носили обов'язковий характер і створення служб та формувань ЦО здійснювалось 1 за територіально-виробничим принципом із зарахуванням до них максимальної кількості працездатного населення, можна було б спрогнозувати абсурдну ситуацію. І іцо всі особи, які приймали участь у відповідних заходах ЦО (фактично все населення І працездатного віку), можуть звернутися за встановленням статусу інваліда війни.

Оскільки до компетенції органів праці та соціального захисту населення щ, належать повноваження щодо визначення формувань Цивільної оборони, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та його складу (тобто визначення категорій осіб, на яких поширюється дія п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Управління звернулося за відповідними роз'ясненнями до Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке в свою чергу звернулося до Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

За інформацією, наданою Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь три зведені загони цивільної оборони, а саме: Київської, Житомирської та Чернігівської областей, що були сформовані на базі об'єднань «Хімволокно». Також до складу формувань ЦО входив особовий склад штабів ЦО, який направлявся до складу оперативних груп ЦО України (м. Чорнобиль) та ЦО Київської області (м. Іванків). Документи про залучення зазначеної категорії осіб до формувань ЦО зберігаються в архіві МИС або в архівах облдержадміністрацій вказаних областей.

Таким чином, право на встановлення статусу інваліда війни (відповідно до п. 9 ст. 7 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») мають особи, які залучалися для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи лише в складі зведених загонів Київської, Житомирської та Чернігівської областей, сформованих на базі об'єднань «Хімволокно» та надали документ про участь у вищезазначених формуваннях ЦО (документ має містити дані про таке залучення з посиланням на наказ чи розпорядження штабу ЦО та інформацію про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС).

Крім того, в роз'ясненнях Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи наголошується на наступному. У зв'язку з тим, що План ЦО в період аварії на ЧАЕС не вводився (не було відповідного доручення Уряду СРСР) працівники, які залучалися для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від інших міністерств і відомств і стали інвалідами внаслідок пов'язаних з цим захворювань, не можуть бути віднесені до осіб, що підпадають під дію вимог частини другої п.9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Чинність п. 9 ст.7 даного закону не поширюється на осіб, які направлялися на виконання робіт з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, органами управління у справах Цивільної оборони, створеними у складі підприємств, установ, організацій. Умови визначення правового статусу та гарантії соціального захисту них категорій осіб визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Для встановлення статусу інваліда війни Позивачка надала до Управління праці та соціального захисту населення довідку, видану Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації від 05.11.2010 № 01-04/1642. При цьому зазначена довідка не містить інформації про розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) щодо її залучення до формувань ЦО та належних відомостей про роботу, що вона виконувала під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Звертаємо також Вашу увагу, що п. 10 «Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.94 № 302, визначено, що «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки МСЕК про групу та причину інвалідності. У наданій Позивачко довідці МСЕК чітко не визначено, що причиною інвалідності стало виконання службових обов'язків під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Просили визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації правомірними, і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації відмовити в повному обсязі.

Головне управління праці та соціального захисту позов не визнали, в письмових запереченнях навели наступні підстави, зазначали, що відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального зхисту", до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, віднесених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно п.10 Положення про Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 р. №302 "Посвідчення інваліда війни" видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Оскільки до компетенції органів праці та соціального захисту населення не належать повноваження щодо визначення формувань Цивільної оборони, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерство праці та соціальної політики України звернулося до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за відповідними поясненнями.

За інформацією, наданою, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (лист від 14.08.2006 №04-9492/281), у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь три зведені загони Цивільної оборони, а саме: Київської, Житомирської та Чернігівської областей, що були сформовані на базі об'єднань «Хімволокно». Також до складу формувань ЦО входив особовий склад штабів ЦО, який направлявся до складу оперативних груп ЦО України (м. Чорнобиль) та ЦО Київської області (м. Іванків).

Крім того, листом від 25.05.2009 р. №631/0/15-09/014, Міністерство праці та соціальної політики України повідомило, що мають місце випадки, коли органи праці та соціального захисту населення встановлюють статус інваліда війни на підставі довідок, які видаються Комісіями з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації та Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міської держадміністрації. Зазначені довідки не містять інформації про розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) щодо залучення особи до формувань Цивільної оборони та усіх відомостей про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім цього законодавством України не передбачено створення зазначеної Комісії.

Тобто, питання щодо встановлення статусу інваліда війни відповідно до вказаних вище норм Закону може розглядатися в разі надання відповідних документів про участь осіб в зазначених формуваннях Цивільної оборони.

На підставі наданих документів вбачається, що гр. ОСОБА_1 згідно із наказом Київського науково-дослідного інституту урології та нефрології від 23.05.1986 р. була направлена з 27.05.1986 р. по 31.05.1986 р. до Поліської ЦРЛ для надання населенню медичної допомоги. Підтвердження щодо участі заявниці в наданні медичної допомоги у складі формувань Цивільної оборони відсутні.

Додатково повідомили, що аналіз наданих документів свідчить, що довідка Головного управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 17.05.2011 р. №141, яка підтверджує участь заявниці в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Київського науково-дослідного інституту урології та нефритології, видана не на підставі первинних документів.

Вважають вимоги позивачки до Головного управління необґрунтованими, просили відмовити в задоволенні частини позовних вимог щодо них, справу розглядати за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Цей Закон спрямований на захист ветеранів війни, створення належних умов для підтримання здоров'я, організацію соціального обслуговування, надання пільг, переваг тощо.

Відповідно до п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року № 302 реалізація пільг здійснюється на підставі посвідчення інваліда війни, яке видається органами соціального захисту населення.

Відповідно до ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частина 1 ст. 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частина 2 наголошує, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пункту 9 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, із заявою про надання їй статусу інваліда війни та видачі відповідного свідоцтва.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

На підставі наведеного, ст.ст. 3, 19, 21, 22, 46, 64, 92, 95, 152 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 р. №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідам війни», керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 94, 99, 100, 104, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов до управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації у частині відмови ОСОБА_1 встановити статус інваліда війни 3 групи та видати посвідчення інваліда війни 3 групи, - протиправними.

Зобов'язати управління праці та соціального населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни 3 групи відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і видати відповідне посвідчення інваліда війни 3 групи.

У задоволенні адміністративного позову до Головного управління праці та соціального захисту населення м. Києва відмовити.

Звільнити управління праці та соціального населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від сплати судового збору в дохід держави на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва в порядку та строки, встановлені законом.

Апеляційна скарга на постану суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Трегубенко Л. О.