Справа № Провадження №22-ц-820/12 22-ц/1090/2968/12 Головуючий у І інстанціїСердинський В.С.

Категорія56Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.

12.06.2012

УХВАЛА

Іменем України

04 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Сержанюка А.С.,

суддів - Верланова С.М., Гуля В.В.,

при секретарі - Соловйову А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 і садівничого товариства «Природа»садівничого об'єднання «Трудовик», третя особа: ОСОБА_6 про визнання протоколу зборів про виключення із членів товариства незаконним, визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки недійсними, зобов'язання прийняти в члени садівничого товариства та зобов'язання знести побудовані споруди,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 11 лютого 1981 року його батька -ОСОБА_7 було прийнято в члени садівничого товариства «Природа»(далі -СТ «Природа») та йому надано садову ділянку НОМЕР_1 розміром 500 кв.м. у с. Рожни, Броварського району, Київської області. Після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача - ОСОБА_8 фактично прийняла в управління та розпорядження майно померлого, як спадкоємиця за законом, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла. 22 вересня 2007 року позивач звернувся із заявою до СТ «Природа»про прийняття його в члени товариства, як спадкоємця, та переоформлення на нього вказаної земельної ділянки в порядку спадкування. Проте голова правління СТ «Природа»ОСОБА_6 листом від 29 вересня 2007 року відмовила йому, посилаючись на те, що родину позивача на загальних зборах СТ «Природа»від 8 серпня 1999 року виключено із членів товариства (протоколом №9), а земельну ділянку розділено між сусідами -ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частинах. Посилаючись на те, що вказаний протокол загальних зборів СТ «Природа»від 8 серпня 1999 року було прийнято з порушення чинного законодавства України, позивач просив визнати його недійсним, визнавши за ним право користування земельною ділянкою НОМЕР_1 площею 500 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Визнати недійсними свідоцтва про приватизацію вказаної земельної ділянки НОМЕР_1 площею 500 кв.м., виданих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Зобов'язати ОСОБА_4 знести за свій рахунок побудовані на вказаній земельній ділянці навіс та паркан, а ОСОБА_5 -сарай та паркан. Зобов'язати СТ «Природа»прийняти позивача в члени товариства, як спадкоємця колишнього члена товариства. Також позивач просив покласти судові витрати на відповідачів.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2011 року в позові ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем подано позов зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено клопотання відповідачами до винесення судом рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до протоколу №1 від 11 лютого 1981 року батько позивача - ОСОБА_7 був прийнятий до членів СТ «Природа»та йому встановлено розмір садової земельної ділянки 500 кв.м., що розташована у с.Рожни, Броварського району, Київської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер.

Встановлено, що згідно з протоколом №9 загальних зборів СТ «Природа»від 8 серпня 1999 року сім'ю ОСОБА_7 виключено із членів СТ «Природа»за неосвоєння садової земельної ділянки та систематичну несплату членських внесків, а його ділянку передано по Ѕ частині членам СТ «Природа»ОСОБА_5 та ОСОБА_4, згідно їх заяв від 5 травня 1997 року, які є сусідами. Також зобов'язано відповідачів погасити заборгованість за 1997-1999 роки у розмірі 115 грн. та освоїти ділянку на протязі року.

Встановлено, що 22 вересня 2007 року позивач звернувся до голови СТ «Природа»з заявою, в якій просив прийняти його в члени вказаного товариства із зв'язку зі смертю його матері - ОСОБА_8 (а.с.16).

Також встановлено та не заперечується позивачем, що голова СТ «Природа»листом від 29 вересня 2007 року відмовила йому у прийняті в члени товариства, посилаючись на те, що згідно з протоколом №9 загальних зборів СТ «Природа»від 8 серпня 1999 року сім'ю ОСОБА_7 виключено з членів СТ «Природа», а садову ділянку поділено між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.17).

Статтями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3 і ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подали до суду заяву про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення (а.с.148-150).

Встановлено, що 29 вересня 2007 року позивачу стало відомо про виключення його батька ОСОБА_7 з членів товариства згідно з протоколом СТ «Природа»№9 від 8 серпня 1999 року загальних зборів членів цього товариства, тому саме з цієї дати почав перебіг строк позовної давності. Позов ОСОБА_3 подав до суду 8 червня 2011 року, тобто за межами строку, встановленого ст. 257 ЦК України. Заяву про його поновлення позивач не надав та цей строк не поновлено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 пропустив трирічний строк позовної давності для звернення з позовом до суду.

Таким чином рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування не встановлено.

Отже доводи ОСОБА_3 про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права при ухваленні рішення, на думку апеляційного суду не знайшли свого підтвердження при розгляді справи і повністю спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо спливу строку позовної давності.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді