Справа № Провадження №22-ц-2610/12 22-ц/1090/2912/12 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.
Категорія24Доповідач у 2 інстанціїСавченко
07.06.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
31 травня 2012 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Савченка С.І.,
суддів Іванової І.В., Даценко Л.М.,
при секретарі Мироненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування і моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
В лютому 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що 7 квітня 2011 року в м.Києві сталася ДТП за участю належного йому автомобіля «Пежо»р.н. НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль «Пежо»був пошкоджений. Відповідно до звіту № 11/04-АZ10 від 12 квітня 2011 року вартість відновлювального ремонту становить 8928,18 гривень. Посилався, що вина ОСОБА_3 у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення за ст.124 КУпАП встановлена постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 22 квітня 2011 року. Вказував, що за даними ОСОБА_3 його цивільно-правова відповідальність застрахована відповідачем, проте ОСОБА_3 відмовляється надати копію полісу. Він 23 квітня 2011 року подав відповідачу всі передбачені законом документи для виплати страхового відшкодування, проте останній жодних дій по виконанню свого обов'язку не здійснив. Зазначав, що в результаті ДТП йому завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, пов'язаних із ДТП. Завдану моральну шкоду оцінив в розмірі 1000 грн. Просив стягнути з відповідача на його користь 9278,18 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд в тому числі вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 7 квітня 2011 року близько 16 години 15 хв. на вул.Лятошинського в м.Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Пежо»р.н. НОМЕР_1 під керуванням позивача та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Вказана ДТП сталася в результаті того, що ОСОБА_3 порушив п.п. 10.1, 10.9 ПДР, зокрема керуючи автомобілем «Мітсубіші»та рухаючись заднім ходом, не впевнився, що це буде безпечно та допустив зіткнення з автомобілем «Пежо». Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 22 квітня 2011 року ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності за ст.124 КупАП у вигляді штрафу (а.с.8).
В результаті ДТП, належний позивачу автомобіль «Пежо»одержав механічні пошкодження.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позивач не надав переконливих доказів про розмір завданого йому матеріального збитку, зокрема звіт про розмір завданого збитку, виконаний ТОВ «БК Експерт», не підписаний особами, які його склали, а також не надано оригіналу квитанції про оплату 350 грн. за виконання цього звіту.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони не грунтуються на матеріалах справи.
Так, вирішуючи спір, суд не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи договору страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного між відповідачем та ОСОБА_3 та ненадання такого договору учасниками справи.
Крім того, суд залишив поза увагою відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення учасниками ДТП відповідача про настання страхового випадку.
Вказані порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, яке є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не грунтується на матеріалах справи і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Вирішуючи спір в межах заявлених вимог та наданих доказів, колегія суддів вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, заявляючи вимоги про стягнення з відповідача завданої внаслідок ДТП шкоди, позивач зобов'язаний надати докази про те, що між відповідачем та винуватцем ДТП ОСОБА_3 укладено договір страхування та який саме, зокрема договір добровільного страхування, чи договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Проте всупереч вимогам ст.60 ЦПК України позивач не надав суду доказів про це і такі в матеріалах справи відсутні.
Також в матерілах справи відсутні докази повідомлення учасниками ДТП відповідача про настання страхового випадку та звернення для здійснення страхової виплати.
Згідно положень ст.133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі у їх поданні, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач чи його представник подавали до суду клопотання про витребування доказів щодо страхування відповідачем цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.
Посилання представника позивача на те, що в судовому засіданні ОСОБА_3 надав суду страховий поліс і суд оглянув його, колегія суддів не приймає до уваги, як такі, що спростовуються матеріалами справи, зокрема журналом судового засідання, з якого не вбачається, що ОСОБА_3 в судовому засіданні заявляв клопотання про огляд та надавав суду для огляду страховий поліс (а.с.30-32). Такі посилання в тому числі спростовуються технічним записом судового засідання, в якому відсутні відповідні клопотання та процесуальна дія у вигляді огляду судом страхового полісу.
З огляду на відмову у задоволенні позову не підлягають до задоволення вимоги про відшкодуванян судових витрат.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2012 року скасувати і ухвалити нове.
Відмовити в позові ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування і моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий :
Судді :