У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2006 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Охрімчук Л.І.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2006 року, у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності, виселення та вселення,
в с т а н о в и в :
У вересні 2004 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності, виселення та вселення.
Посилаючись на те, що їх батько - ОСОБА_4, складаючи заповіт на користь ОСОБА_1, не розумів значення своїх дій, просили визнати заповіт недійсним, визначити додатковий термін для прийняття спадщини, визнати за ними право власності на жилий будинок по АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні 3/20 частини зазначеного будинку й виселити її.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: визнано заповіт ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 від 19 січня 2004 року недійсним, продовжено термін ОСОБА_2 для прийняття спадщини, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені: визнано за нею право власності на 3/40 частини будинку АДРЕСА_1, зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні будинком та виселено її з 3/20 частини зазначеного будинку, ОСОБА_3 вселено в 3/40 частини будинку.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Судами встановлено, що на момент складання заповіту ОСОБА_4 не розумів значення своїх дій.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 3 та ч. 5 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності, виселення та вселення.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.