Cправа № 2a-0770/1711/12

Ряд стат. звіту № 3.3

Код - 2

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судового засідання - Лумей В.Г.,

та сторін, які беруть участь у справі:

представника позивача -Олійник А.В.

відповідача - громадянин Афганістану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

перекладача -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Афганістану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання та примусове видворення за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до громадянина Афганістану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання та примусове видворення за межі території України. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач 23 травня 2012 року був виявлений та затриманий прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Ужгород»Чопського прикордонного загону без документів що посвідчують особу за спробу незаконного, поза пунктами пропуску перетину державного кордону з України в Словаччину у складі групи осіб. Крім того, позивач вказує на те, що відповідач перебуває на території України незаконно та останній намагався незаконно, перетнути державний кордон України, а тому позивач вважає, що він буде намагатись будь-яким способом потрапити до країн Західної Європи та грубо нехтувати законодавством України.

Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд не розглядати п.1,2 прохальної частини щодо затримання та негайного виконання постанови, решту позовних вимог підтримав та просив суд адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечив, а також просив залишити його на території України та не видворяти його до країни походження.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні зі слів відповідача встановлено, що він являється громадянином Афганістану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що також підтверджується довідкою Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб від 18.05.2012 року.

В ході судового розгляду, судом було встановлено, що відповідач був затриманий за порушення правил перетину державного кордону та перебування на території України, що підтверджується протоколом про адміністративне затримання від 23.05.2012 року та протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 23.05.2012 року, протоколом про адміністративне правопорушення від 24.05.2012 року, а також рішенням про примусове повернення іноземця до країни походження від 24.05.2012 року, згідно якого, відповідач зобов'язувався до 28.05.2012 року залишити територію України, однак його добровільно не виконав.

Окрім цього, в ході судового розгляду було з'ясовано, що відповідач по даній справі, а саме громадянин Афганістану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 звертався до Управління у справах біженців Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та був задокументований довідкою «Про звернення за захистом в Україні»за № 0006386, що стверджується копією вищезазначеної довідки наявної в матеріалах справи.

В результаті розгляду його заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту було прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та продовжено термін для перебування на території України.

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»№ 3671-VI від 08 липня 2011 року (надалі Закон України № 3671-VI), біженець чи особа, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист, не може бути вислана або примусово повернута до країни, де їх життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, а також з інших причин, що визнаються міжнародними договорами чи міжнародними організаціями, учасниками яких є Україна, як такі, що не можуть бути повернуті до країн походження.

Тобто звернення відповідача до органів міграційної служби про надання статусу біженця і знаходження його в процедурі засвідчує законність перебування такого на території України, та до вирішення питання Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області про надання або відмову у наданні статусу біженця відповідач не може бути примусово видворений за межі території України.

Враховуючи те, що відповідач перебуває на території України на законних підставах у зв'язку із тим, що він перебуває в процедурі оформлення документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Управлінні у справах біженців Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163, 183-5 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні уточненого адміністративного позову Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Афганістану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання та примусове видворення за межі території України - відмовити.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в п'ятиденний строк з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 183-5 КАС України.

Суддя: Гебеш С.А.