Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/4496/2012
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя та Головного Управління Державної казначейської служби України у Донецької області про стягнення сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 10 775 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя та Головного Управління Державної казначейської служби України у Донецької області про стягнення сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 10 775 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена сплата збору при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі, у зв'язку з чим позивачем було зайво за вимогою працівників ДАІ при реєстрації автомобіля було сплачено суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 10 775 грн.
Позивач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином .
Представник Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя до суду не прибув, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку розгляду справи до суду надійшли заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень на позов вказав на відсутність підстав для задоволення позову, оскільки Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, за правилами якого позивачем була сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля в розмірі 10 775 грн., конкретизує та уточнює механізм та порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник Головного Управління державної казначейської служби України в Донецькій області до суду не прибув, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
У березні 2012 року ОСОБА_1 за довідкою - рахунком КІМ-№926544 від 23.03.2012 року придбав новий автомобіль марки "HONDA", модель CROSSTOUR, чорного кольору, номер кузову - НОМЕР_2.
Відповідно до вимог пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740 (далі - Порядок), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.
За пунктом 13 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
При реєстрації автомобіля в відділі Державної автомобільної інспекції позивачем був сплачений за вимогою співробітників ДАІ з огляду на приписи вищенаведених пунктів 12, 13 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування збір в розмірі 10 775 грн. (3 % вартості автомобіля), що підтверджено квитанцією №147138 від 04 березня 2012 року.
При цьому, співробітники ДАІ діяли на підставі пункту 14 Порядку, за яким органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору та на підставі пункту 3.4 розділу 3 Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобі, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 квітня 2002 року N 335, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 2002 р. за N 472/6760.
Стосовно положень наведеної Інструкції суд зазначає, що згідно з Висновком Міністерства юстиції України від 14 лютого 2006 року N 2/60 рішення про державну реєстрацію Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України було скасовано та 2 березня 2006 року зазначена Інструкція виключена з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
З питання застосування у спірних правовідносинах Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року N 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР, в редакції станом на час спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, серед яких юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Натомість, відповідно до пункту 12 Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій.
Зазначена суперечність між законом і підзаконним актом, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9, свідчить про те, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає пункт 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно пункту 16 Порядку сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачена позивачем за квитанцією №147138 від 04 березня 2012 року була зарахована в установленому порядку до спеціального фонду державного бюджету, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля в розмірі 10 775 грн. з Державного бюджету України.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 87500, АДРЕСА_1) суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля в розмірі 10 775 (десять тисяч сімсот сімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 87500, АДРЕСА_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 107 (сто сім) гривень 75 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.