10.04.12

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

10.04.2012 справа № 5028/5/13/2012

Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Навігатор Л",

вул. І. Мазепи, 33, а/с 22, м. Київ, 01015,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мена ПАК",

вул. О. Кошового, 6, м. Мена, Чернігівська область, 15600,

предмет спору: стягнення 65 465,15грн

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №А20-26 від 16.01.2012, представник;

від відповідача: А. Ляукус -директор, наказ №86 від 18.09.2010 /присутній у судовому засіданні 15.03.2012, в судове засідання 10.04.2012 не з'явився/; ОСОБА_2, довіреність №7 від 19.01.2012, представник.

В порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.03.2012 оголошувалась перерва до 10.04.2012.

В судовому засіданні 10.04.2012, на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю НВП „Навігатор Л" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Мена ПАК" про стягнення 59 802,00грн основного боргу за договором №В-05 від 03.09.2010, 4 680,10грн пені та 3% річних у розмірі 983,05грн, а також відповідного судового збору.

До початку судового засідання 15.03.2012, позивачем подано заяву б/н від 15.03.2012 про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу у розмірі 59 802,00грн. Одночасно, просить стягнути 4 680,10грн пені за період з 23.07.2011 по 20.01.2012 та 3% річних у розмірі 983,05грн за період з 04.07.2011 по 20.01.2012. На підтвердження оплати боргу до заяви додано копію платіжного доручення від 05.03.2012 за №2776 на суму 59 802,00грн.

В судовому засіданні 15.03.2012.

Позивачем подано письмове клопотання про залучення до матеріалів справи: двосторонньо підписаного керівниками і головними бухгалтерами та скрапленого печатками сторін акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011 по 30.08.2011, з якого станом на 31.08.2011 вбачається заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 59 802,00грн; письмового підтвердження б/н та б/д щодо відсутності в провадженні суду чи іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи між зазначеними сторонами, про той же предмет спору та з тих же підстав та копії протоколу №3 від 21.03.2005 зборів учасників ТОВ НВП «Навігатор Л»про призначення керівника позивача.

В усних поясненнях, посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов`язань, ухилення останнього від повної оплати отриманого товару, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позов б/н від 14.03.2012 (з додатком), яким проти позову заперечує, зазначаючи, зокрема, що: публічне акціонерне товариство „Мена Пак" не є належним відповідачем, оскільки позов подано до товариства з обмеженою відповідальністю „Мена ПАК". Одночасно повідомляє, що ПАТ „Мена Пак" за попередньою домовленістю авансом сплатило відповідачу кошти за платіжним дорученням №62 від 24.09.2010 в сумі 30 000,00грн за вузли деталей згідно договору №В-12 від 03.09.2010 по рах. 31 від 17.09.2010. Та за платіжним дорученням №2776 від 05.03.2012 в сумі 59802,00грн за вузол згідно договору №В-05 від 03.09.2010. Також зазначає, що замовником по договору №В-05 від 03.09.2010, на який посилається позивач, є ТОВ „Мена Пак"; що позивачем не надано до позовної заяви належних доказів виконання своїх зобов'язань за зазначеним договором, а саме: не дотримано строку поставки продукції, передбачені пунктом 3.1 договору та зазначені в Специфікації до договору, - строк поставки -90 календарних днів з моменту підписання договору та отримання передплати; не надано доказів направлення на адресу замовника письмового повідомлення про дату готовності продукції до технічного приймання; не надано належним чином оформлених видаткової накладної та довіреності - в наданій копії накладної не зазначено особу, яка отримала продукцію, а також номер і дата довіреності, та інше.

На думку представників відповідача, оскільки позивачем не надано доказів про виконання ним зобов'язань, то і заборгованості за договором у замовника не існує, а отже і підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

В усних поясненнях представник відповідача уточнила, що заперечує лише проти нарахування штрафних санкцій, отримання товару підтвердила, а стосовно оплати товару зазначила, що дана оплата здійснена ПАТ «Мена ПАК» помилково.

До початку судового засідання 10.04.2012, через канцелярію суду, позивачем, для залучення до матеріалів справи, подано оригінали Довідки з Єдиного державного реєстру станом на 05.04.2012:

- серії АЄ №748688, з якої вбачається: запис 14; ідентифікаційний код 00383260; найменування: публічне акціонерне товариство «Мена ПАК», місцезнаходження: 15600, Чернігівська область, Менський район, місто Мена, вулиця Кошового, будинок 6;

- серії АЄ №748684 стосовно включення позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Навігатор Л»до Держреєстру.

На виконання вимог суду надано копію другої сторінки довіреності на отримання матеріальних цінностей, графи якої не заповнені, проте міститься відбиток печатки ВАТ «Мена ПАК»та підписи невстановлених осіб без зазначення прізвищ.

В судовому засіданні 10.04.2012.

Представником позивача подано письмові пояснення від 10.04.2012, з яких вбачається, що через технічну описку у договорі, позов було подано до товариства з обмеженою відповідальністю «Мена ПАК»замість публічного акціонерного товариства «Мена ПАК»в зв'язку з чим просить належним відповідачем у даній справі вважати публічне акціонерне товариство «Мена ПАК».

Представником відповідача подано копію Статуту публічного акціонерного товариства «Мена ПАК», затвердженого загальними зборами акціонерів АТ «Мена ПАК»(протокол №25 від 15.04.2011), з якого вбачається, що публічне акціонерне товариство «Мена ПАК»є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства «Мена ПАК», яке було засноване відповідно до протоколу зборів засновників (протокол №1 від 28.12.1993) та установчого договору засновників від 28.12.1993 шляхом перетворення в процесі приватизації орендного підприємства «Менський завод сигаретних фільтрів»у відкрите акціонерне товариство «Фільтр»відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду»№57-93 від 20.05.1993, перейменоване у відкрите акціонерне товариство «Нямуно банга -Мена»згідно з рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №5 від 11.10.1996). В подальшому за рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №17 від 22.12.2006) перейменоване у відкрите акціонерне товариство «МЕНА ПАК». Пунктом 1.3. Статуту передбачено, що згідно з чинним законодавством України, товариство зареєстроване розпорядженням Менської державної адміністрації №288 від 30.12.1993, набуло прав юридичної особи, є правонаступником та діє на базі цілісного майнового комплексу приватизованого орендного підприємства «Менський завод сигаретних фільтрів».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, встановив:

Нормами ст.ст. 638 та 642 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) та ст.180 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

03.09.2010 між ТОВ „Мена ПАК" (замовник) і ТОВ НВП „Навігатор Л" (виконавець) укладено договір за №В-05 (надалі - Договір).

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець приймає на себе зобов'язання по виготовленню і поставці вузлів деталей, відповідно до Специфікації (Додаток №1), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити продукцію в порядку і на умовах, передбачених Договором.

За п.п. 2.1 та 2.2 Договору, відповідно до Специфікації (Додаток №1), вартість продукції складає 74 835,00грн, крім того ПДВ 20% 14 967,00грн. Загальна вартість складає 89 802,00грн і затверджується Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №2).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що строк поставки продукції визначається в специфікації, з моменту одержання авансу (п.4.1 Договору). Можлива часткова і дострокова поставка.

Згідно Специфікації на виготовлення продукції, підписаної обома сторонами, позивач взяв на себе зобов'язання виготовити наступну продукцію:

- фільєра /НКБ 130-01.00.000/ в кількості 1 штука на загальну суму 2 190,00грн;

- вузол подачі /НКБ 144-00.00.000/ в кількості 1 штука на загальну суму 58 960,00грн;

- скоботримач /НКБ 243-01.00.000/ в кількості 1 штука на загальну суму 2 495,00грн;

- повзун /НКБ 264-00.00.000/ в кількості 1 штука на загальну суму 9 270,00грн;

- ролик /НКБ 265-00.00.001...005/ в кількості 1 штука на загальну суму 1 920,00грн,

всього на загальну суму разом з ПДВ 20% - 89 802,00грн.

Згідно протоколу узгодження договірної ціни б/н та б/д, підписаного обома сторонами, сторони дійшли згоди про договірну ціну на визначену в Специфікації від 03.09.2010 продукцію в розмірі 74 835,00грн, крім того ПДВ 20% 14 967,00грн. Загальна вартість продукції складає 89 802,00грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, на виконання умов Договору передав, а відповідач прийняв у власність товар на суму з ПДВ 89 802,00грн, що підтверджується видатковими накладними: №НВ-0000001 від 20.01.2011 на загальну суму 5 298,00грн та №НВ-0000008 від 24.06.2011 на загальну суму 84 504,00грн /копії знаходяться в матеріалах справи/.

Видаткові накладні містять відбитки печаток та підписи сторін.

Довіреність типової форми №М-2 серії ААВ №323592 від 24.06.2011 видана ОСОБА_3 /паспорт серії НОМЕР_2, виданий Мена РВ УМВС від 11.04.1996/ на отримання цінностей від «Навігатор Л», містить відбиток печатки ВАТ «Мена ПАК»та підпис ідентичний підпису, що міститься на видаткових накладних на отримання товару. При цьому найменування цінностей, які належить отримати, у довіреності не зазначено.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами в наданих в судових засіданнях усних поясненнях, відповідач товар отримав, будь-яких заперечень не надав, отже враховуючи положення ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний був оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. п. 4.1 - 4.4 Договору замовник, протягом 5 банківських днів після підписання Протоколу узгодження договірної ціни (п. 2.2 Договору) перераховує виконавцеві аванс у розмірі 30 000,00грн.

Розрахунок у сумі 50 000,00грн замовником проводиться протягом 5 банківських днів з моменту проведення технічного приймання продукції.

Остаточний розрахунок у сумі 9 802,00грн. Замовником проводиться після робочого витребування в технологічній лінії, але не пізніше 10 календарних днів після відвантаження.

Платіж вважається проведеним після підтвердження банком Виконавця про зарахування коштів на його рахунок.

В свою чергу, п.п. 6.1 та 6.2 Договору передбачено, що виконавець зобов'язаний поставити продукцію, що відповідає вимогам конструкторської документації і в строк. Виконавець зобов'язаний передати замовникові всі необхідні документи для бухгалтерського та податкового обліку. Замовник зобов'язаний вчасно фінансувати поставку продукції за договором, прийняти її або направити вмотивовану відмову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, а саме публічне акціонерне товариство «Мена ПАК», на виконання умов п.4.1 спірного Договору платіжним дорученням №62 від 24.09.2010 перерахувало позивачеві 30 000,00грн за вузли деталей по рахунку №31 від 17.09.2010, тобто здійснив часткове виконання взятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати поставленого товару в повному обсязі та в строк.

Таким чином, отриманий товар за накладними: №НВ-0000001 від 20.01.2011 на загальну суму 5 298,00грн та №НВ-0000008 від 24.06.2011 на загальну суму 84 504,00грн відповідач зобов'язаний був оплатити до 04.07.2011 включно, враховуючи визначений у п.4.3. договору строк остаточного розрахунку за поставлений товар.

Натомість, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати поставленого товару в повному обсязі та в строк не виконав.

Борг у сумі 59 802,00грн відповідач, а саме публічне акціонерне товариство «Мена ПАК», сплатило після звернення позивача з позовною заявою до суду /штемпель на конверті датований 29.02.2012/, що також підтверджується платіжним дорученням №2776 від 05.03.2012 /копія знаходиться в матеріалах справи/.

Усні та письмові заперечення відповідача викладені у відзиві, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Натомість, відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач, в порушення наведених норм чинного законодавства України взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно в повному обсязі не розрахувався, позивачем було заявлено до стягнення 59 802,00грн боргу по оплаті отриманого товару.

Натомість, господарський суд, враховуючи сплату відповідачем 05.03.2012 суми боргу та подану позивачем заяву від 15.03.2012 про зменшення розміру позовних вимог, доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 59 802,00грн підлягає припиненню на підставі п.1.1. ст.80 ГПК України.

При укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст.549 ЦК України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно частини першої ст.230 та частини четвертої ст.231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Пунктом 10.3 Договору сторони визначили, що у випадку порушення встановленого Договором порядку розрахунків (п. 4.1 і п. 4.2 Договору), замовник виплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в той період, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Посилаючись на умови Договору, позивачем нараховано пеню у розмірі 4 680,10грн за період з 23.07.2011 по 20.01.2012, при цьому суму заборгованості, на яку нараховується пеня, позивачем визначено у розмірі 59 802,00грн.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд, повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в частині першій п.18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році ").

Здійснивши перевірку розрахунку заявленої позивачем до стягнення пені, господарський суд дійшов висновку, що його розрахунок не відповідає чинному законодавству та матеріалам справи.

Так, враховуючи, що за умовами п.10.3 Договору, нарахування штрафних санкцій сторонами передбачено тільки за порушення умов пунктів 4.1 та 4.2 Договору (сплата авансу у розмірі 30 000,00грн та оплата 50 000,00грн), суд, дійшов висновку про те, що позивач неправомірно здійснив нарахування пені у розмірі 4 680,10грн (з суми 59 802,00грн).

Враховуючи вищезазначене, вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 680грн за період з 23.07.2011 по 20.01.2012, підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 863,22грн за цей же період.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 983,05грн за період з 04.07.2011 по 20.01.2012.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, господарський суд, дійшов висновку що він не відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, а тому дана вимога підлягає частковому задоволенню в сумі 821,69грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України, з відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог, підлягає стягненню на користь позивача 1 577,31грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 49, п. 1.1. ст.80, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 59 802,00грн основного боргу припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Мена ПАК", вул. О.Кошового, 6, м. Мена, Чернігівська область, 15600, ідентифікаційний код 00383260, (р/р 6001381481 в ВАТ „СЕБ Банк" м. Київ, МФО 300175) на користь товариства з обмеженою відповідальністю НВП „Навігатор Л" (вул. І. Мазепи, 33, а/с 22, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 23167033, (р/р 2600201284973 в АТ „Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313) 3 863,22грн пені, 3% річних у розмірі 821,69грн та 1 577,31грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя А.В.Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2012.

Суддя А.В.Романенко