Справа № 2-177/2012 Провадження № 22-ц/0290/1842/2012Головуючий в суді першої інстанції:Гончарук-Аліфанова О.Ю.

Категорія: 45 Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Вавшка В.С., Іващука В.А.

При секретарі: Пишному О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Заріччя» про розірвання договору оренди , -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2012 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Заріччя» про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 02 квітня 2008 року сторонами та стягнення судових витрат.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачу належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6877 га, розташована на території Мар'янівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 396285 від 01.04.2005 року (а.с. 7).

02 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки № б/н, зареєстрований у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040885000140 від 08 травня 2008 року строком на 10 років (а.с. 5-6).

Відповідно до п.12.4 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пп. 1 п. 9.4 договору орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою, що передана в оренду.

Відповідно до умов п. 4.1-4.4 договору передбачено, що розмір орендної плати становить 888 грн. 78 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, оренда плата вноситься до 01 грудня кожного року оренди. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватися у натуральній формі або відробітковій формі по діючим цінам на продукцію, роботи, послуги.

Згідно платіжної відомості №1/1 на видачу орендної плати за землю, позивачем за 2008 рік отримана орендна плата за землю у розмірі 750 грн. 00 коп., що становить встановлений договором оренди розмір плати за землю з урахуванням індексації та вирахуванням податку на доходи фізичних осіб, відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року та п. 4.6 договору.

Недоплачена орендна плата за 2008 рік складає 11 грн. 54 коп.

Фактично сплачена позивачу оренда плата за землю у 2009 році становить 888 грн. 83 коп. з урахуванням недоплаченої орендної плати за 2008 рік в сумі 11 грн. 54 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером №26 від 05 січня 2010 року та платіжною відомістю №ЗА2-000001 на видачу орендної плати за землю.

За 2010 рік позивач отримав 929 грн. 06 коп. орендної плати за землю, що підтверджується видатковим касовим ордером №57 від 10 вересня 2010 року та платіжною відомістю №ЗА2-00026 на видачу орендної плати за землю, та у 2011 році позивачем отримано 921 грн. 06 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером №57 від 10.09.2010 року та платіжною відомістю №ЗА2-000026 на видачу орендної плати за землю.

За 2011 рік позивач отримав 929 грн. 06 коп. орендної плати за землю, що підтверджується видатковим касовим ордером №77 від 01 вересня 2010 та платіжною відомістю №ЗА2-000001.

Тобто, орендна плата проводилась відповідачем в грошовій формі з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вимогами ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не доведено належними та достовірними доказами, що орендна плата за договором оренди виплачувалась ТОВ «Заріччя» в натуральній формі, а відтак, і неправильність розрахунків при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб та порушення положень Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року №672 «Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову».

Судом першої інстанції правильно встановлено, що порушення, на які посилається позивач, не є істотними порушеннями умов договору, виходячи з незначної суми недоплати орендної плати в розмірі 11 грн. 54 коп. за 2008 рік, яка була включена в орендну плату за 2009 рік, а також не є істотними з урахуванням положень п. 4.7 договору оренди, яким передбачено наслідки прострочення строків сплати орендної плати та відсутність заявленої вимоги позивача про стягнення пені.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, правильно встановив коло суспільних правовідносин та норми матеріального права, які їх регулюють та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника за довіреністю ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: