ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
15 травня 2012 року 11:52 № 2а-4903/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих плтаників податків Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012р. №0000214110
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення від 22 березня 2012 року № 0000214110.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4903/12/2670 та призначено до розгляду у попереднє судове засідання на 26 квітня 2012 року.
У попередньому судовому засіданні 26 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, надав на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження необхідні документи та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти позовної заяви, з посиланням на її безпідставність просив суд відмовити у її задоволенні.
У попередньому судовому засіданні 26 квітня 2012 року виникло питання про заміну неналежного відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Києві на належного Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих плтаників податків Державної податкової служби, у зв'язку з реорганізацією суб'єкта владних повноважень.
Представник позивача у попередньому судовому засіданні 26 квітня 2012 року підтримав клопотання відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2012 року замінено неналежного відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Києві на належного Окружну державну податкову службу Центральний офіс з обслуговування великих плтаників податків Державної податкової служби.
У судовому засіданні 15 травня 2012 року представники позивача підтримали адміністративний позов та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 22 березня 2012 року № 0000214110, оскільки у листопаді 2011 року позивачем, керуючись наказом Державної податкової адміністрації від 25 січня 2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» та відповідно до пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за періоди: лютий, червень-жовтень 2010 року по взаємовідносинах з ПП «Євробуд-м» та березень 2010 року по взаємовідносинах із ДП «Укрдержбудекспертиза».
Представник відповідача у судовому засіданні 15 травня 2012 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, співпадають з висновками акта Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 28 лютого 2012 року № 169/41-10/001000 про результати документальної невиїзної перевірки Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий, червень-жовтень 2010 року по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Євробуд-м» та за березень 2010 року по взаємовідносинах з Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза».
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом з'ясовано наступне.
Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ідентифікаційний код 00100227) зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 10 серпня 1998 року, місцезнаходження юридичної особи: 01032, місто Київ, вул. Комінтерна, буд. 25 (копія Свідоцтва серії А00 № 016193 про державну реєстрацію юридичної особи міститься в матеріалах справи).
Згідно Довідки серії АА № 420794 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до основних видів діяльності товариства з КВЕД відносяться, зокрема, передача електроенергії (40.12.0); виробництво електророзподільної та контрольної апаратури (31.20.1.); збирання, очищення та розподілення води (41.00.0.); будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання (45.21.3.); діяльність нерегулярного пасажирського транспорту (60.23.0.); послуги з організації подорожувань (63.30.0.).
Позивач перебуває на обліку в Окружній державній податковій службі Центральному офісі з обслуговування великих плтаників податків Державної податкової служби.
Пунктом 1.2 Статуту Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 лютого 2012 року № 127, погодженого Головою первинної профспілкової організації Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», встановлено, що Підприємство є державним унітарним підприємством електроенергетичної галузі і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності, підпорядковане та належить до сфери управління Міністра енергетики та вугільної промисловості України.
Відповідно до пункту 1.3. цього ж Статуту, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» створено відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 16 квітня 1998 року № 54 на базі державного підприємства «національний диспетчерський центр електроенергетики України» з приєднанням реорганізованого Державного підприємства «Державна електрична компанія «Електропередача», є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Українського науково-дослідного, проектно-вишукувального та конструкторсько-технологічного інституту «Укрсільенергопроект».
З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків відповідно до статті 79 Податкового кодексу України та наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 15 лютого 2012 року № 100 проведено документальну невиїзну перевірку уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий, червень-жовтень 2010 року по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Євробуд-м» та за березень 2010 року по взаємовідносинах з Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза», за результатами якої складено акт від 28 лютого 2012 року № 169/41-10/001000, копія якого міститься в матеріалах справи.
Як висновок проведеної документальної невиїзної перевірки зазначено, що на порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» включено до складу податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, податок на додану вартість в сумі 831 211,40 грн., в т.ч. встановлено його завищення за лютий 2010 року на суму 257 400, 00 грн., березень 2010 року на суму 3083, 00 грн. червень 2010 року на суму 4118, 00 грн., липень 2010 року на суму 127 227, 20 грн., серпень 2010 року на суму 78042, 00 грн., за вересень 2010 року на суму 141 849, 20 грн., жовтень 2010 року на 219 557, 40 грн.
Відповідно, на підставі висновків акту перевірки від 28 лютого 2012 року № 169/41-10/001000 про результати документальної невиїзної перевірки Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий, червень-жовтень 2010 року по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Євробуд-м» та за березень 2010 року по взаємовідносинах з Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 22 березня 2012 року № 0000214110, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України збільшено Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 039 096, 00 грн. (в тому числі за основним платежем збільшено суму грошового зобов'язання на 831 277, 00 грн., за штрафними санкціями - на 207 819, 00 грн.).
Такий висновок відповідачем зроблено в ході перевірки правильності нарахування та своєчасності податку на додану вартість, зокрема, в акті перевірки зазначено, що у листопаді 2011 року Державним підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» подано уточнюючі розрахунки податкових з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за періоди: лютий, червень-жовтень 2010 року по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Євробуд-м» та за березень 2010 року по взаємовідносинах з Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» на зменшення суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 831 277, 40 грн.
При цьому, перевіркою повноти визначення податкового кредиту у сумі 831 277, 40 грн., у тому числі, встановлено його завищення за лютий 2010 року на суму 257 400, 00 грн., за березень 2010 року на суму 3083, 00 грн., за червень 2010 року на суму 4118, 00 грн., за липень 2010 року на суму 127 227, 20 грн., за серпень 2010 року на 78 042, 00 грн., за вересень 2010 року на суму 141 849, 20 грн., за жовтень 2010 року на сумі 219 557, 40 грн.
В акті перевірки, також зазначено, що перевіркою відображених у рядку 10.1 Уточнюючих розрахунків «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» показників за періоди: лютий-березень, червень-жовтень у загальній сумі 831277, 40 грн. встановлено, що значення вказаного показника сформовано за рахунок податкових накладних, виписаних наступними контрагентами - постачальниками, а саме: Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» - уточнюючий розрахунок від 29 листопада 2011 року № 9011884167 (сума ПДВ 3083, 00 грн.); Приватним підприємством «Євробуд-м» - уточнюючі розрахунки від 29 листопада 2011 року № 9011884036 (сума ПДВ 257 40,00 грн.), № 9011884612 (сума ПДВ 4118,00 грн.), № 9011884637 (сума ПДВ 127 227,20 грн.), № 9011884972 (сума ПДВ 78042,20 грн.), № 9011885093 (сума ПДВ 141 849,20 грн.), № 9011885344 (сума ПДВ 219 557,40 грн.).
Крім цього, представником відповідача зазначено, що відображення показників за лютий-березень, червень-жовтень 2010 року встановлено перевіркою на підставі таких документів: податкових декларацій Державних підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» з податку на додану вартість за періоди лютий, березень, червень - жовтень 2010 року, уточнюючих розрахунків по податку на додану вартість, поданих у листопаді 2011 року за звітні періоди: лютий-березень, червень-жовтень 2010 року (із додатками до них). Встановлено збільшення податкового кредиту за рахунок включення податкових накладних, які були виписані в попередніх періодах у сумі 831 277,40 грн. що призвело до зменшення суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на 831 277, 40 грн.
Представник позивача зазначає, що такі висновки відповідача є необґрунтованими, а тому податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 22 березня 2012 року № 0000214110 підлягає скасуванню.
Слід зазначити, що не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем подано до Спеціалізованої державної податкової інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків заперечення від 13 березня 2012 року № 02/01-3-1/2771, у відповідь на яке листом Спеціалізованої державної податкової інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 20 березня 2012 року № 6539/10/41-148 повідомлено позивача, що висновки по акту від 28 лютого 2012 року № 169/41-10/001000 про результати документальної невиїзної перевірки Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» щодо питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий, червень-жовтень 2010 року по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Євробуд-м» та за березень 2010 року по взаємовідносинах з Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим скасуванню не підлягають.
Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із доводами позовної заяви та суд зазначає наступне.
Так, матеріали справи свідчать, що 10 грудня 2009 року між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго»та Приватним підприємством «Євробуд-м» укладено договір № 18/11/09/299-КБ, згідно умов якого Приватне підприємство «Євробуд-м» зобов'язалось за завданням Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» розробити робочий проект, та в межах договірної ціни, та Протоколу узгодження розрахунків за обсяги виконаних робіт на свій ризик, власними силами, засобами, матеріалами і обладнання ПП «Євробуд-м», виконати, згідно затвердженого та погодженого робочого проекту, у визначений договором строк, будівельно-монтажні роботи.
За фактом виконаних робіт згідно Договору № 18/11/09/299-КБ від 10 грудня 2009 року Приватне підприємство «Євробуд-м» надало позивачу податкові накладні від 01 лютого 2010 року, № 100201 від 30 червня 2010 року № 04, від 28 липня 2010 року № 01, від 31 серпня 2010 року № 09, від 30 вересня 2010 року № 01 та від 29 жовтня 2010 року № 04, що, на думку позивача, є підставою для включення зазначених у накладних сум до податкового кредиту у відповідності до вимог чинного законодавства.
Крім цього, 10 лютого 2010 року між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» укладено договір № 10-00038-10/41-КБ, згідно умов якого позивач доручає, а ДП «Укрдержбудекспертиза» приймає на себе зобов'язання виконати комплексну державну експертизу робочого проекту житлового 40-квартирного будинку по вул. Полярній в смт. Макарів згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи»від 31 жовтня 2007 року № 1269.
За фактом виконаних робіт згідно Договору № 10-00038-10/41-КБ від 10 лютого 2010 року, ДП «Укрдержбудекспертиза» надало Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго»податкову накладну від 02 березня 2010 року № 52.
Однак, як зазначає позивач, через помилку при складанні податкових декларацій за 7 звітних за лютий, червень-жовтень 2010 року по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Євробуд-м» та за березень 2010 року по взаємовідносинах з Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» операції з придбання з податком на додану вартість (за Договорами Договір № 18/11/09/299-КБ від 10 грудня 2009 року та № 10-00038-10/41-КБ від 10 лютого 2010 року відображено у рядку 14 податкових декларацій за 2010 рік як «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, Імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України».
А отже, вищевказані операції з придбання з ПДВ включено до Додатку 5 податкових декларацій за 2010 року у розділі «Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту».
Представники позивача зазначають, що у листопаді 2011 року позивачем, керуючись наказом Державної податкової адміністрації від 25 січня 2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», який діяв на час подання уточнюючих розрахунків, подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за періоди: лютий, червень-жовтень 2010 року по взаємовідносинах з ПП «Євробуд-м» та березень 2010 року по взаємовідносинах із ДП «Укрдержбудекспертиза».
На думку позивача, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок після подання звітних податкових декларацій Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» правомірно відображено по рядку 10.1 Уточнюючих розрахунків «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою»суму податку на додану вартість, внаслідок чого збільшено податковий кредит за вказані періоди на загальну суму 831 227,00 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із такими доводами позивача та зазначає наступне.
Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
В свою чергу, порядок формування податкового кредиту визначений пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, яким встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Пункту 201.4. статті 201 Податкового кодексу України та пунктом 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до пункту 201.6. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
В свою чергу, пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Суд погоджується із твердженням представника відповідача, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
В свою чергу, порядок складання податкової декларації визначено статтею 48 Податкового кодексу України та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41.
Відповідно до пункту 48.1. статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
В матеріалах справи містяться копії податкових декларацій за лютий, червень-жовтень 2010 року по взаємовідносинах з ПП «Євробуд-м» та березень 2010 року по взаємовідносинах із ДП «Укрдержбудекспертиза», дослідивши які суд звертає увагу, що позивачем самостійно в рядку 14 поданих податкових декларацій за 7 звітних періодів 2010 року операції з придбання з ПДВ, за фактом виконаних робіт контрагентами, відображено як «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності», які з огляду на приписи пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, не надають права на формування податкового кредиту.
Посилання представників позивача на те, що Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» на підставі пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України правомірно, в межах чинного податкового законодавства, проведено уточнення своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди 2010 року суд не приймає до уваги та погоджується із висновками податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Згідно з підпунктом 14.1.178. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Поряд з цим вимоги статті 50 розділу II «Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»Податкового кодексу України стосується внесення змін до податкової звітності по всіх податках і зборах, в той час, як положення статті 198 розділу V Податкового кодексу України - це спеціальні положення, які є обов'язковими для формування податкового кредиту, що відображається у податковій звітності з податку на додану вартість, тому, враховуючи, що позивачем подані уточнюючі розрахунки за 7 звітних періодів 2010 року 29 листопада 2011 року, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України, то і спірні правовідносини підлягають розгляду та вирішенню з урахуванням норм Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що вірними є доводи відповідача, що декларування платником податку на додану вартість у податковій звітності з податку на додану вартість (шляхом подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку) податкового кредиту, якщо з дати виписки податкової накладної минуло 365 календарних днів, є неправомірним.
З матеріалів справи вбачається, що з моменту виписки податкових накладних приватним підприємством «Євробуд-м»від 01 лютого 2010 року, № 100201 від 30 червня 2010 року № 04, від 28 липня 2010 року № 01, від 31 серпня 2010 року № 09, від 30 вересня 2010 року № 01 та від 29 жовтня 2010 року № 04 та Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» від 02 березня 2010 року № 52 до подання позивачем в листопаді 2011 року уточнюючих розрахунків минув строк, передбачений пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 22 березня 2012 року № 0000214110 є правомірним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відмовити.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Шарпакова