КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2012 № 51/446

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Яковлева М.Л.

Авдеєва П.В.

секретар судового засідання Марченко Ю.І.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 05.06.2012 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року у справі № 51/446 (суддя - Пригунова А.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»

до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»

про стягнення 138 457,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.12 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду міста Києва відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 16.02.2012 року по справі №51/446 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що висновки суду викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, а також оскаржуване рішення прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

В силу частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом. А також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

21.03.2006р. між Відкритим (в подальшому Публічним) акціонерним товариством «Укртранснафта» (замовником) та Державним підприємством перейменованим в «Центр державного земельного кадастру» було укладено договір № 16205527, умовами якого передбачено, що відповідач надає позивачеві платні послуги з ведення державного реєстру земель, вартість яких складає 138 457,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що факт належного виконання робіт сторони підтверджують шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов договору ПАТ «Укртранснафта» оплатило виставлений відповідачем рахунок за послуги на суму 138 457,20 грн., однак відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого позивач вимагає повернути сплачені кошти.

За приписом статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем актів наданих послуг, на виконання п.2.1.договору, або доказів їх надсилання на адресу позивача, як доказів на підтвердження надання відповідних послуг на виконання своїх зобов'язань за договором суду не надано.

Відповідно до положень статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р. господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають а стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення (п. 2.2 положення).

Враховуючи викладене, доводи відповідача про виконання покладених зобов'язань не знаходять свого підтвердження в наявних матеріалах справи.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012 у справі №51/446 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року у справі № 51/446 - залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012 у справі №51/446 - без змін+.

3. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №51/446 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Яковлев М.Л.

Авдеєв П.В.