АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1552/2012
Головуючий по 1-й інстанції Сорока К.М.
Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Антонова В.М., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Колодюк О.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради та обслуговуючого кооперативу «Стріла-70»
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2011 року
по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія»до ОСОБА_2, Полтавської міської ради, управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради, третьої особи: обслуговуючого кооперативу «Стріла-70», про знесення самочинно збудованого гаражного приміщення,-
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2010 року ТОВ «Євразія»звернулось до суду із позовом, зазначивши, що відповідно до договору оренди нежитлових приміщень №74/1 від 02 серпня 2010 року, укладеного між ТОВ «Пасіпол» та ТОВ «Євразія», за умовами якого останній приймає в тимчасове користування нежитлові приміщення, розташовані по вул. Фрунзе, 57 у м. Полтаві, які належать ТОВ «Пасіпол»та зобов'язується, зокрема, відповідати за утримання орендованих приміщень в порядку, передбаченому санітарними нормами, додержуватись правил пожежної безпеки та проводити поточний ремонт орендованих приміщень, а саме: улаштування нового вимощення навколо будівлі з метою захисту її від розмиву та затікання, ремонту дренажної системи та водопровідних каналів від стін будівлі, поточний ремонт кам'яних стін та кам'яного облицювання цоколю, відновлення шару гідроізоляції всієї горизонтальної площини по обрізу фундаменту.
Виконання ТОВ «Євразія»перерахованих зобов'язань за договором оренди є неможливим через самочинне побудоване відповідачем гаражне приміщення, яке знаходиться на території суміжного будинку №4 по вул. Макаренка та згідно плану-схемі та акту замірювання земельної межі розміщується на відстані 90-100 см від приміщень, що орендуються позивачем.
Зазначає, що гараж побудований відповідачем самовільно, без належних погоджень та дозволів та проектно-кошторисної документації, з порушенням норм ДБНу, санітарних та пожежних норм, а також права позивача, як користувача земельної ділянки, на якій знаходяться орендовані ним приміщення.
Просило зобов'язати звільнити будівлю Ж-2, що розташована по вул. Фрунзе, 57 у м. Полтаві, шляхом знесення гаража, побудованого відповідачем, та стягнути з останнього судові витрати та витрати на правову допомогу.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2011 року позов задоволено, зобов'язано ОСОБА_2 знести за свій рахунок самочинно збудовану будівлю гаража Ж-2 під АДРЕСА_1, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Євразія»судові витрати у сумі 45,50 грн.
Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15 лютого 2011 року у позові до Полтавської міської ради, управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради відмовлено.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено одним з відповідачів - Полтавською міською радою, та третьою особою, яка брала участь в справі, -обслуговуючим кооперативом «Стріла-70».
У апеляційній скарзі Полтавська міська рада просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Обслуговуючий кооператив «Стріла-70»не згоден з рішенням місцевого суду, оскільки вважає, що його постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог та судом першої інстанції не враховано, що спір між ОСОБА_2 та ТОВ «Пасіпол», як власником нежилих приміщень по вул. Фрунзе, 57 у м. Полтаві, щодо знесення самочинно збудованого гаража вже вирішувався у судовому порядку та за результатами розгляду справи ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави 2006 року затверджена мирова угода, умови якої на сьогоднішній день є виконаними, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів обох апеляційних скарг, вважає, що останні підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, що 02 серпня 2010 року між ТОВ «Пасіпол»та ТОВ «Євразія»укладено договір оренди №74/1.
За умовами цього договору у оренду ТОВ «Євразія»передавались належні ТОВ «Пасіпол»на праві власності нежитлові приміщення по вул. Фрунзе, 57 у м. Полтаві.
Місцевим судом також вірно встановлено, що зазначені нежитлові приміщення знаходяться на земельній ділянці, яка межує із земельною ділянкою територіальної громади м. Полтави, яка, відповідно до договору оренди від 31 травня 2010 року, орендована обслуговуючим кооперативом «Стріла-70»та на якій розташовані гаражі, зокрема, гараж №24.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірний гараж є самочинною будівлею, збудованою з грубим порушенням норм ДБН, санітарних та протипожежних норм та даний гараж порушує права позивача, як користувача земельної ділянки, на якій розташовані орендовані ним нежитлові приміщення.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого суду, вважає їх невірними з наступних підстав.
За змістом ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом та обґрунтованим, тобто ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу cвоїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пленум Верховного Суду України у Постанові №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» наголошує, що суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Позивач свої вимоги мотивував тим, що спірний гараж збудований без отримання належних дозволів, тобто є самочинною будівлею, побудованою з порушенням будівельним норм ДБН.360-92**, вимог санітарних та пожежних норм, на підтвердження чого надає листи органів державної влади та контролюючих органів.
Так, у листі № 01-30-8/537 від 23 серпня 2007 року, інспекція державного архітектурного будівельного контролю зазначає, що, зокрема, спірний гараж збудований самочинно близько 30 років тому (а.с. 32).
У листах №02-23/690 від 19 травня 2004 року та №1023 від 16 липня 2009 року, відділенням з питань наглядово-профілактичної діяльності Октябрського району м. Полтави також зазначено, що даний гараж є самочинною побудовою та головою житлово-будівельного кооперативу не було надано на збудовані гаражі проектно-кошторисної документації та експертного висновку органів державного пожежного нагляду щодо відповідності цієї будівлі нормативно-правовим актам з пожежної безпеки.
У цих та інших листах, які надані позивачем до суду, не міститься жодного обґрунтованого висновку, які саме порушення зазначених будівельних, санітарних та пожежних норм мають місце, дані відомості носять форму припущень цих органів.
Разом з тим, при зверненні до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості, особа, яка вважає, що її права порушені, має довести наявність порушення такого права.
З матеріалів справи убачається, що спірний гараж знаходиться на земельній ділянці, що належить територіальній громаді м. Полтави, та яка передана в оренду обслуговуючому кооперативу «Стріла-70».
Органи державної влади та органи місцеве самоврядування до суду з позовом про знесення або перебудову зазначеного самочинно збудованого об'єкта нерухомості не звертались, у даному судовому процесі позовні вимоги ТОВ «Євразія»не підтримують, при цьому, Полтавська міська рада, виступаючи співвідповідачем по справі, позов не визнає.
Позивач зазначає, що самочинно побудований гараж перешкоджає проведенню ним поточного ремонту орендованих приміщень, а саме: улаштування нового вимощення навколо будівлі з метою захисту її від розмиву та затікання, ремонту дренажної системи та водопровідних каналів від стін будівлі, поточний ремонт кам'яних стін та кам'яного облицювання цоколю, відновлення шару гідроізоляції всієї горизонтальної площини по обрізу фундаменту.
За змістом п. 3.25* ДБН 360-92**. «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Відстань від орендованого приміщення ТОВ «Пасіпол»до гаража №24, відповідно до замірювання комісією ТОВ «Пасіпол»земельної межі, яке проводилось 20 жовтня 2009 року, становить 1,20 м (а.с. 31, зі зворотної сторони аркуша).
Таким чином, мінімальна відстань між будівлями витримана та позивачем не надано суду доказів, як-то висновків будівельних організації, що даної відстані недостатньо для проведення ним ремонтних робіт.
Слід також зазначити, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2006 року затверджено мирову угоду між ТОВ «Пасіпол»та ОСОБА_2, за умовами якої ТОВ «Пасіпол»зобов'язувався знести задню частину гаража АДРЕСА_1 та побудувати нову задню стінку даного гаража на відстані одного метра від зазначеної будівлі, а ОСОБА_2 зобов'язувалась не перешкоджати цьому.
На момент розгляду цієї справи судом першої інстанції дана мирова угода виконана.
Тобто, спір між власником та користувачем суміжних земельних ділянок щодо розміщення спірного самочинно побудованого гаража вже вирішувався у судовому порядку, провадження по справі закрито у зв'язку з затвердженням мирової угоди.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, крім того місцевий суд дійшов невірних висновків щодо доведеності обставин, які мають значення для справи, які в ході судового розгляду позивачем не були доведені належними та допустимими доказами.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким у позові слід відмовити за недоведеністю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги Полтавської міської ради та обслуговуючого кооперативу «Стріла-70» задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2011 року скасувати.
У позові товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія»відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді :
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль