АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1776/2012
Головуючий по 1-й інстанції Колотієвський О.О.
Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Антонова В.М., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Колодюк О.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3
на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, визначення та виділення частки спільного сумісного майна в натурі,-
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2011 року представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому зазначала, що 05 червня 1986 року позивач уклав договір з ОСОБА_5, відповідно до якого придбав у останнього домоволодіння АДРЕСА_1, Кременчуцького району, Полтавської області.
До 1996 року у цьому будинку проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які з 21 червня 1986 року по 31 березня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2010 року домоволодіння АДРЕСА_1, Кременчуцького району, Полтавської області визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Просила виділити у власність ОСОБА_3 його частку зазначеного домоволодіння та припинити право спільної сумісної власності.
У ході судового розгляду представник позивача неодноразово змінювала та уточнювала позовні вимоги.
Так, остаточне уточнення позовних вимог подано у лютому 2012 року, у заяві просила здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, визнати за ОСОБА_3 право власності на 62/100 частину будинку АДРЕСА_1, Кременчуцького району, Полтавської області з господарськими будівлями, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №328 від 30 грудня 2011 року, загальною вартістю 102 973,00 грн., визнати за ОСОБА_4 право власності на 38/100 частини спірного будинку, зобов'язати ОСОБА_3 виплатити на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 19 353,00 грн.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2012 року у позові відмовлено.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржила представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, у апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Місцевим судом вірно встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 05 червня 1986 року позивач придбав домоволодіння АДРЕСА_1, Кременчуцького району, Полтавської області (а.с. 9-10).
Укладений 21 червня 1986 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 шлюб розірвано рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31 березня 2009 року.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2010 року, зокрема визнано домоволодіння АДРЕСА_1, Кременчуцького району, Полтавської області спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 18-19).
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №П-328 від 30 грудня 2011 року, затвердженого заступником директора Кременчуцького відділення Торгово-промислової палати України, можливі два варіанти розподілу зазначеного вище будинку з надвірними будівлями та два варіанти розподілу земельної ділянки.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зазначених у висновку судової експертизи варіантах розподілу спірного будинку необхідно провести його переобладнання та отримання дозволів відповідних органів, тоді як позивач вважає, що на стадії судового розгляду немає необхідності в отриманні таких дозволів.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого суду, вважає їх невірними з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
ОСОБА_3 у своїх позовних вимогах просив здійснити поділ домоволодіння, що перебуває у його з відповідачем спільній сумісній власності.
Місцевим судом не було встановлено існування будь-яких домовленостей між сторонами, тому частка кожного з них складає по 1/2 частині.
В обох варіантах розподілу, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи, необхідно провести переобладнання будинку, що з огляду на вимоги чинного законодавства, зокрема ст. 152 Житлового кодексу України, потребує погодження та отримання дозволу на таке переобладнання у відповідних контролюючих органів.
У пункті 23 Постави Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»зазначено, що розглядаючи і вирішуючи цивільні справи на засадах змагальності та диспозитивності, суди відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК України повинні роз'яснювати особам, які беруть у ній участь, їх права та обов'язки, попереджувати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
Суд першої інстанції, не попередивши сторін про наслідки непогодження з відповідними органами переобладнання будинку, відмовив з цих підстав у задоволенні позову, що є недопустимим.
У ході перегляду справи апеляційним судом позивач здійснив погодження у контролюючих органах можливих варіантів поділу спірного домоволодіння, які зазначені у висновку судової будівельно-технічної експертизи №П-328 від 30 грудня 2011 року.
Так, у листі №01-08/1695 від 28 травня 2012 року відділ держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області зазначає, що обидва варіанти розподілу земельної ділянки не суперечать вимогам земельного законодавства, проте вважає за доцільним погодити другий варіант розподілу земельної ділянки.
Відділ містобудування та архітектури Кременчуцької районної державної адміністрації, у листі №29 від 18 травня 2012 року погодив розподіл житлового будинку за варіантом №2, а земельної ділянки за варіантом №4.
Відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №03/535 від 10 травня 2012 року ДЗ «Кременчуцька районна санітарно-епідеміологічна станція»вважає за можливе поділ будинку та земельної ділянки за обома варіантами.
У листі №21-02-16 від 24 травня 2012 року Кам'янопотоківська сільська рада Кременчуцького району не заперечує проти поділу домоволодіння за всіма наявними у висновку судової експертизи варіантами.
Кременчуцький районний відділ управління держтехногенбезпеки у Полтавській області у листі №19/23/237 від 28 травня 2012 року зазначає, що частина опалювальної печі межує з суміжним приміщенням другого співвласника, що унеможливлює її експлуатацію без порушень правил пожежної безпеки в Україні.
Разом з тим, з наявних у матеріалах справи документів убачається, що будинок, окрім пічного, має також газифіковане опалення.
У такому разі поділ спірного домоволодіння є можливим.
Вирішуючи питання виділу часток у спільній сумісній власності, судова колегія вважає за необхідне провести поділ спірного будинку та земельної ділянки за варіантами №2 та №4 відповідно, які зазначені у висновку судової експертизи, виділивши у власність ОСОБА_3 частину будинку та земельної ділянки, які у варіантах №2 та №4 позначені червоним кольором, а у власність ОСОБА_4 виділити згідно цих варіантів будинок та земельну ділянку, які позначені синім кольором.
До таких висновків колегія суддів дійшла з наступних підстав.
На сьогодні у спірному домоволодінні проживають три особи: відповідач зі своєю дочкою та онукою, тоді як позивач більше 15 років у цьому будинку не проживає.
Також позивачем не заперечується, що утримання і догляд за будинком весь цей час здійснювався відповідачем без надання будь-якої матеріальної чи іншої підтримки з його боку.
Зокрема, відповідач за власний рахунок робила газифікацію будинку, проводила у ньому систему водопостачання та поточний його ремонт.
Тому, виділ у її власність більшої частини будинку, ураховуючи рівність часток колишнього подружжя, з виплатою позивачу компенсації різниці вартості частин домоволодіння у цьому випадку є доцільним.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким позов слід частково задовольнити.
У зв'язку з ухваленням нового рішення, з огляду на зміст ч. 5 ст. 88 ЦПК України, необхідно здійснити розподіл судових витрат.
Крім того, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, в дохід держави підлягає стягненню судовий збір, який не було сплачено апелянтом при зверненні до апеляційного суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2012 року скасувати.
Визначити порядок розподілу будинку АДРЕСА_1, Кременчуцького району, Полтавської області по варіанту №2 та земельної ділянки за цією ж адресою по варіанту №4, відповідно до висновку судового експертного будівельно-технічного дослідження №П-328 від 30 грудня 2011 року.
Виділити ОСОБА_3 у власність квартиру №1 загальною площею 17,9 кв. м, а саме: кімнату «1-2», площею 10,4 кв. м, частину передпокою «1-1»площею 7,5 кв. м, по фундаменту літ. «А№», по господарським будівлям: навіс літ. «б4», огорожа №1, огорожа, загальною вартістю 64 267,00 грн. та земельну ділянку площею 455 кв. м, позначену у додатку №4 до висновку експертизи червоним кольором.
Виділити ОСОБА_4 у власність квартиру №2 загальною площею 35,9 кв. м, а саме: кімнату «1-3», площею 12,3 кв. м, частину передпокою «1-1», площею 9,2 кв. м, кухню «1-4», площею 14,4 кв. м., по господарським будівлям: сарай літ. «б», літню кухню літ. «Б», навіс літ «бі», убиральню літ «Е», літній душ літ. «Е1», огорожа, ворота, огорожа №1, загальною вартістю 102 973,00 грн. та земельну ділянку площею 455 кв. м, позначену у додатку №4 до висновку експертизи синім кольором.
Зобов'язати ОСОБА_3 за власний рахунок демонтувати віконний блок в приміщенні «1-1», влаштувати дверний пройом, обладнати свою квартиру самостійною системою опалення та електропостачання.
Зобов'язати ОСОБА_4 за власний рахунок обладнати свою квартиру самостійною системою опалення та електропостачання.
Зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у приміщенні передпокою «1-1»звести перегородку для влаштування двох окремих приміщень площею 9,2 кв. м та 7,5 кв. м.
Горищне приміщення розподілити по лінії розподілу житлового будинку без зведення перегородки.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 різницю у вартості частин домоволодіння у сумі 19 353,00 грн. та судові витрати у сумі 171,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 471,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 514,87 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді :
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль