АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4384/11
22ц-269/12
Головуючий по 1-й інстанції Кузіна Ж.В.
Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Антонова В.М., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Колодюк О.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 липня 2011 року
по справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про внесення змін до кредитного договору,-
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року ПАТ «УкрСиббанк»звернулось до суду з позовом, в якому зазначав, що 12 вересня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»(правонаступник - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №11394074000, відповідно до якого останньому надано кредит у сумі 217 690,00 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 цього ж дня було укладено договір поруки №228820.
ОСОБА_2 свої зобов'язання по кредитному договору не виконує, у результаті чого утворилась заборгованість, яка складається з суми простроченої основної заборгованості по кредиту, суми простроченої заборгованості по процентам, пені за несвоєчасне погашення простроченої заборгованості та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами на загальну суму 241 436,00 грн.
Банк просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку ці грошові кошти та судові витрати.
У квітні 2011 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву, у якій просив внести зміни до кредитного договору, визначивши його статус, як приватний підприємець та закрити провадження по справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 липня 2011 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 241 436,18 грн., у задоволенні зустрічного позову відмовлено, стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по 910,00 грн. з кожного.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_2, у апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким відмовити у позові, свій зустрічний позов не підтримав.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що 12 вересня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №11394074000, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 217 690,00 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 11 вересня 2018 року зі сплатою за користування кредитом 23% річних (а.с. 7).
На забезпечення виконання зобов'язання за даним кредитним договором цього ж дня між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_3 укладено договір поруки №228820, за умовами якого ОСОБА_3 зобов'язувалась відповідати перед банком за виконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань перед АКІБ «УкрСиббанк», що виникають з зазначеного кредитного договору (а.с. 12-13).
ОСОБА_2 порушив терміни повернення кредиту і сплати нарахованих процентів у встановлені кредитним договором терміни, що призвело до виникнення заборгованості, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 10 вересня 2009 року, складається з суми простроченої основної заборгованості по кредиту 210 516,00 грн., суми простроченої заборгованості по процентам 30 204,00 грн., пені за несвоєчасне погашення простроченої заборгованості у сумі 290,27 грн. та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у сумі 424,63 коп. (а.с. 19).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за кредитним договором, забезпеченим порукою, існує заборгованість та, у такому разі, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Колегія суддів вважає такі висновки суду вірними з наступних підстав.
З огляду на ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
З огляду на зміст ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при цьому поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
ОСОБА_2 не виконуються умови кредитного договору щодо повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, та відповідачами не заперечується, що за цим кредитним договором існує заборгованість у сумі 241 436,18 грн.
У такому разі пред'явлені банком вимоги до боржника та поручителя щодо стягнення суми кредиту, відсотків по ньому та штрафних санкцій за неналежне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором є правомірними та у суду першої інстанції були всі підстави для задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги покладено доводи про те, що невиконання відповідачами умов кредитного договору та договору поруки пов'язане з світовою фінансово-економічною кризою, що ускладнило виконання ними своїх зобов'язань за цими договорами.
Дані доводи апеляційної скарги колегією суддів не беруться до уваги, оскільки сторони при підписанні зазначених договорів приймали на себе певні ризики, а зміна матеріального становища відповідачів через економічні явища в країні та на світовому фінансовому ринку не звільняє їх від виконання своїх договірних зобов'язань.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
У зв'язку з відхилення апеляційної скарги, ураховуючи положення ст. 88 ЦПК України, з апелянта на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, понесені останнім при розгляді справи апеляційною інстанцією.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 липня 2011 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»судові витрати у сумі 216,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді:
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль