КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.2012 № 13/5026/50/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Коршун Н.М.
Авдеєва П.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, представник -ОСОБА_3 - за довіреністю,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Березино», с. Червоний кут Жажківського району Черкаської області
на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2012 р.
у справі № 13/5026/50/2012 (суддя Скиба Г.М.)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Березино», с. Червоний кут Жажківського району Черкаської області
про стягнення 289 968,68 грн. заборгованості, санкцій та інфляційних,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2012 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Березино» про стягнення з відповідача 289 968,68 грн. заборгованості, санкцій та інфляційних, який мотивований тим, що відповідач не розрахувався за виконані роботи за договорами підряду № 32 від 23.06.2011 р., № 42 від 06.09.2011 р., № 44 від 10.09.2011 р.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.02.2012 р. у справі № 13/5026/50/2012 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Березино» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 281 887 грн. основного боргу, 1 269,85 грн. 3% річних, 296,44 грн. інфляційних, 5 669,06 грн. судового збору; в решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Березино» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити частково в частині нарахування штрафних санкцій.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до підписання сторонами Акту здавання-приймання робіт у позивача не виникло право на звернення до суду за захистом свої прав в частині нарахування штрафних санкцій, крім того суд першої інстанції стягнув з відповідача кошти на користь ФОП ОСОБА_2, код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, в той час як ТОВ «Березино» уклало договори з ФОП ОСОБА_2, код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Позивач та його представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували у повному обсязі, просили залишити її без задоволення а оскаржуване рішення без змін.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2011 р. між сторонами по справі був укладений договір підряду №32.
Предметом договору є виконання зернозбиральних робіт технікою виконавця на полях замовника (відповідача) за ціною 350 грн./1 га.
Виконання робіт підтверджено актом приймання-передачі робіт по обмолоту рапсу на площі 545,7 га від 09 серпня 2011 р., на суму 190995 грн., та обмолот рапсу на площі 65 га від 28.08.2011р., на суму 22750 грн. Претензій та недоліків у роботі відповідачем не висловлено.
06.09.2011 р. між сторонами по справі був укладений договір підряду №42. Предметом договору є виконання зернозбиральних робіт (обмолот соняшнику) технікою виконавця на полях замовника (відповідача) за ціною 220 грн./1 га.
Виконання робіт підтверджено актом приймання-передачі робіт по обмолоту соняшнику на площі 221,6 га від 23 вересня 2011 р., на суму 48752 грн. Претензій та недоліків у роботі відповідачем не висловлено.
10.09.2011р. між сторонами по справі був укладений договір підряду №44. Предметом договору є виконання зернозбиральних робіт (обмолот сої) технікою виконавця на полях замовника (відповідача) за ціною 350 грн./1 га.
Виконання робіт підтверджено актом приймання-передачі робіт по обмолоту сої на площі 55,4 га від 28 вересня 2011р., на суму 19390 грн. Претензій та недоліків у роботі відповідачем не висловлено.
Сторони передбачили в зазначених договорах, що кінцевий розрахунок має бути проведено не пізніше 60 днів з моменту підписання актів здавання-приймання виконаних робіт.
На суму боргу, з посилання на вимоги ст.ст. 546, 549, 625 ЦК України, позивач нараховує: 5434 грн. 20 коп. та 473 грн. 39 коп. пені за договором №32 від 23.06.2011р.; 455 грн. 46 коп. пені за договором №42 від 06.09.2011р.; 156 грн. 45 коп. пені за договором №44 від 10.09.2011р.; 1051 грн. 78 коп. і 91 грн. 62 коп. - 3% річних за договором №32 від 23.06.2011р.; 455 грн. 46 коп. 3% річних за договором №42 від 06.09.2011р.; 30 грн. 28 коп. 3% річних за договором №44 від 10.09.2011 р.; 190 грн. 99 коп. та 22 грн. 75 коп. інфляційних за договором №32 від 23.06.2011р.; 48 грн. 75 коп. інфляційних за договором №42 від 06.09.2011р.; 33 грн. 95 коп. інфляційних за договором №44 від 10.09.2011р., враховуючи грошове зобов'язання відповідача.
Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку,що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав:
- сторони є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку сільськогосподарського виробництва;
- між сторонами виникли та наявні договірні відносини згідно письмових двосторонніх оплатних строкових договорів №32 від 23.06.2011 р., №42 від 06.09.2011 р., №44 від 10.09.2011 р., які відповідають положенням гл. 61 ЦК України;
- дані договори не заперечені сторонами, не визнані судом недійсним, не розірвані, не спростовані в належний спосіб та є чинними;
- виконання робіт не заперечені сторонами, підтверджені двосторонніми актами. відповідач не заперечує площі обробітку і вартість робіт;
- зі сторони позивача, як виконавця, договори виконано повністю, що підтверджено зазначеними актами виконаних робіт, які підписано сторонами та скріплено їх печатками. Жодних претензій, недоліків та зауважень до наданих послуг, строку їх виконання відповідачем не виставлялося;
- відповідач своїх зобов'язань не виконав, за роботи по договорах не розрахувався, чим порушив пункт 3.3 договорів.
Згідно ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Виконання позивачем зобов'язань повністю доведено належними доказами.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити виконавцю обумовлену виконану роботу в розмірі, у строки, що встановлені в договорах.
Отже, позовна вимога в частині стягнення інфляційних збитків 296,44 грн. підлягає задоволенню.
За перерахунком суду першої інстанції, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1269,85 грн. річних. Колегія суддів, перевіривши розрахунок, вважає його обґрунтованим.
Позивач з посиланням на ст.ст. 549, 551 ЦК України просить стягнути з відповідача пеню за період з 09.10.2011р. до 17.12.2011р. при наявному грошовому зобов'язанні з урахуванням скороченого строку позовної давності на застосування санкцій (ст. 232 ГК України). Місцевий господарський суд правильно відмовив у позові в цій частині, оскільки сторони не передбачили забезпечення виконання зобов'язання у виді пені у договорах. Законодавець передбачає обов'язковість укладення письмового договору про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені (неустойки).
Письмовий договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені від суми заборгованості тощо сторонами не укладався;
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 281 887 грн. основного боргу, 1 269,85 грн. 3% річних, 296,44 грн. інфляційних підлягали задоволенню.
Місцевим господарським судом також правильно вирішено питання розподілу судових витрат у відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що до підписання сторонами Акту здавання-приймання робіт у позивача не виникло право на звернення до суду за захистом свої прав в частині нарахування штрафних санкцій, оскільки виконання робіт підтверджена зазначеними актами, отже момент оплати настав для замовника саме з моменту підписання даних актів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що розбіжності у реквізитах позивача, зазначених у договорах підряду та у матеріалах справи в даному випадку не мають правового значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову частково, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Березино» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2012 р. у справі № 13/5026/50/2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 13/5026/50/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Коршун Н.М.
Авдеєв П.В.