07.06.2012

Справа №2-247/11

провадження 2/2704/65/12

категорія №40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Лемешко А.С.,

при секретарі - Сергєєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка також діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ частки з майна, що знаходиться у спільній частковій власності, шляхом виплати компенсації , суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, яка також діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ частки з майна, що знаходиться у спільній частковій власності.

21.03.2011 року від представника позивача надійшов уточнений позов в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації вартості 1/2 частки, яка йому належить, квартири АДРЕСА_1 в сумі 24 000 гривень, з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 12 000 гривень в рахунок компенсації вартості 1/4 частки квартири, що належать позивачу, які виділяються у власність. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 1/5 частка в квартирі АДРЕСА_2. Квартира складається з двох кімнат площею 12 кв.м. та 16 кв.м. В квартирі мешкають ОСОБА_2 з двома дітьми та ОСОБА_5 Оскільки його частка є не великою та виділ її в натурі не передбачається можливим, позивач просить компенсувати йому вартість 1/5 частки квартири АДРЕСА_3.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в позові.

Представники відповідачів у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, що викладені в запереченнях.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони знаходить позовні вимоги не обґрунтованими з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 є об'єктом спільної часткової власності. Так на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 належить 1/5 частка квартири, ОСОБА_3 -1/5 частка, ОСОБА_2 -1/5 частка та ОСОБА_4 - 2/5 частки спірної квартири.

Статею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ в натурі з майна, що знаходиться в спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 1282/1283 від 14.03.2012 року розподілити квартиру АДРЕСА_1 з виділом у власність позивачеві 1/5 частки у вигляді окремої кімнати, не виявляється можливим.

Згідно положень ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості такого виділу частини спільного майна співвласник, позбавлений можливості одержати у володіння та користування частину спільного майна, має право вимагати від інших співвласників, у яких залишається спільне майно, відповідної матеріальної компенсації. Матеріальна компенсація може бути здійснена у грошовому або в іншому майновому виразі. За відсутності згоди щодо виплати компенсації спір між співвласниками може бути вирішений у судовому порядку.

Однак, відповідачі в своїх запереченнях посилались на те, що ніхто з них не перешкоджає ОСОБА_1 проживати у квартирі, а сплатити йому грошову компенсацію вони не мають об'єктивної можливості у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не працює, оскільки є студенткою денного відділення Філіалу Московського Державного університету ім. М.В. Ломоносова в м. Севастополі, що підтверджується довідкою № 618 від 21.07.2011 року, ОСОБА_3, також не працює, оскільки є неповнолітнім та навчається у гімназії № 5 ім. Лесі Українки м. Севастополя, що також підтверджується довідкою № 188 від 23.06.2011, наданої навчальним закладом. Тобто єдиним працюючим з відповідачів є ОСОБА_2, але враховуючи той факт, що на її утриманні знаходяться інші члени родини, вона не має матеріальної можливості сплатити суму компенсації, яку просить позивач.

Що стосується вимог звернених до відповідача ОСОБА_5, то вони взагалі не підлягають задоволенні, оскільки відповідно до довідки КП "БТІ та ДРОНМ" в м. Севастополі, доданої до матеріалів справи, ОСОБА_5 не є власником жодної частки спірної квартири, отже він є неналежним відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що задоволення вимог позивача призведе до необхідності продажу безпосередньо квартири, яка є їх та неповнолітнього ОСОБА_3 єдиним місцем проживання, тому призведе до порушення їх прав.

Крім того, ОСОБА_1 не позбавлений можливості реалізувати своє право, відповідно до положень ст. 190 СК України,яка передбачає, що той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи усі обставини встановлені при розгляді справи та інтереси обох сторін, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 358,364 ЦК України, ст. 190 СК України ст.ст. 10,30,60,88,213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка також діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ частки з майна, що знаходиться у спільній частковій власності, шляхом виплати компенсації - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі у 10 денний строк з моменту проголошення рішення апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий -суддя: /підпис/ А.С. Лемешко

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя А.С. Лемешко