АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/1818/12 Справа № 2-1859/11 Головуючий у 1 й інстанції - Завальнюк О.О. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 6

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів -Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі -Бондаренку В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Синельниківського міжрайонного прокурора

Дніпропетровської області

на рішення Синельниківського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2011 року по справі за позовом Синельниківського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Синельниківської районної державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа -Відділ Держкомзему у Синельниківському районі про визнання недійсними державних актів про право власності на землю та повернення земельної ділянки у власність держави, -

встановив:

Прокурор Синельниківської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області звернувся з апеляційною скаргою на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.12.2011 року, де ставить питання про його скасування, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.12.2011 року у задоволенні позовних вимог Синельниківського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Синельниківської районної державної адміністрації відмовлено у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1, виданого ВРАЦС по м. Синельникове Синельниківського МРУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_3 08.08.2009 року, зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 134. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 прийняла прізвище чоловіка «ОСОБА_3».

Розпорядженням № 225-р-08 від 22.04.2008 року Синельниківської районної державної адміністрації, на підставі представленого проекту відведення земельних ділянок, ОСОБА_2 було надано у власність земельні ділянки із земель державної власності на території Раївської сільської ради.

Так, згідно державного акту на право власності на землю серії ЯЖ № 130155, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 1,9266 га, призначена для ведення особисто селянського господарства та розташована за адресою: Раївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровська область.

Відповідно до довідки б/н Відділу Держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки станом на 01.01.2008 року складає 28130,80 грн.

Згідно державного акту на право власності на землю серії ЯЖ № 130166, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,120 га, призначена для індивідуального садівництва та розташована за адресою: Раївська сільська рада Синельниківського району.

Відповідно довідки Відділу Держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки станом на 01.01.2008 року складає 15153,43 грн.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не було надано доказів незаконності розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації № 235-р-08 від 22.04.2008 року або будь -яких інших письмових доказів на підтвердження незаконності державних актів на право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарг та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст.ст. 118, 126 ЗК України, 10, 11, 60 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта, що державні акти видані в порушення вимог ЗК України, зокрема, без розроблення проекту відведення, погодження його з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно -епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки позивачем при розгляді справи не було надано доказів, в порядку ст.ст. 59 -60 ЦПК України, на підтвердження зазначених обставин.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявності на розгляді в суді кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем особами Синельниківської районної державної адміністрації за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки посилання на постанову про порушення кримінальної справи у позовній заяві відсутнє та будь -яких інших доказів наявності такої справи суду першої інстанції надано не було.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду посилання апелянта в апеляційному суді на те, що порушена кримінальна справа порушена за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Синельниківської райдержадміністрації за ознаками злочину, передбачен6ого ч. 2 ст. 364 КК України, по якій 21.10.2010 року зупинено досудове слідство до встановлення осіб які вчинили злочин, є доказом недійсності державних актів, оскільки зазначені обставини не є такими, що не потребують доказування(ст. 61 ЦПК України).

Посилання позивача в апеляційному суді на те, що розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації № 225-р-08 від 22.04.2008 року, на підставі якого відповідачці надані земельні ділянки у власність, розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації від 04.04.2012 визнано втратившим чинність, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації від 04.04.2012 року було винесено після ухвалення оскаржуваного рішення.

Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Таким чином, доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки і висновків суду не спростовують.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.

За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду -залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Синельниківського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області -відхилити.

Рішення Синельниківського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів, з дня проголошення.

СУДДІ: