АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/5470/12 Справа № 2-6776/10 Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н.В. Доповідач - Петренко І.О.

Категорія 56

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким передати в заклад позивача, шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль марки NISSAN, модель MAXIMA, 1996 р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, в рахунок погашення заборгованості за договором № ABZMA80000141454 від 18 вересня 2008 року в розмірі 7984,05 доларів США звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки NISSAN, шляхом продажу даного автомобіля з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ «Акцент-Банк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 18 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитно - заставний договір № ABZMA80000141454, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 7143,90 дол. США з терміном повернення до 17 вересня 2013 року та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків в розмірі 16,92% річних за користування кредитом. На забезпечення виконання умов кредитно - заставного договору, відповідно до п.16.7 відповідачкою був переданий в заставу легковий автомобіль марки NISSAN, модель MAXIMA, 1996 р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно - заставним договором умови та передав відповідачці грошові кошти в розмірі 7143,90 дол. США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте, відповідачка не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання у зв'язку з чим, у неї виникла заборгованість перед банком. Станом на 29 квітня 2009 року відповідачка мала загальну заборгованість у розмірі 7984,05 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 60761,01 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 6865,14 дол. США; за відсотками за користування кредитом у розмірі 444,17 дол. США; по комісії за користування кредитом у розмірі 188,60 дол. США; крім того, відповідачці була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 74,66 дол. США, а також штрафні санкції в загальному розмірі 411,48 дол. США.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2010 року позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк»задоволені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Акцент-Банк».

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено , підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що 18 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитно - заставний договір № ABZMA80000141454, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 7143,90 дол. США з терміном повернення до 17 вересня 2013 року та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків в розмірі 16,92% річних за користування кредитом.

На забезпечення виконання умов кредитно - заставного договору, відповідно до п.16.7 відповідачкою був переданий в заставу легковий автомобіль марки NISSAN, модель MAXIMA, 1996 р.в.,

Позивач виконав, передбачені кредитно - заставним договором умови та передав відповідачці грошові кошти в розмірі 7143,90 дол. США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте, відповідачка не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання у зв'язку з чим, у неї виникла заборгованість перед банком.

Станом на 29 квітня 2009 року відповідачка мала загальну заборгованість у розмірі 7984,05 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 60761,01 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 6865,14 дол. США; за відсотками за користування кредитом у розмірі 444,17 дол. США; по комісії за користування кредитом у розмірі 188,60 дол. США; крім того, відповідачці була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 74,66 дол. США, а також штрафні санкції в загальному розмірі 411,48 дол. США.

Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно положень ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положеннями ст.ст. 22, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно до положень ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Оскільки відповідачка не виконала належним чином взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, , то суд дійшов до правильного висновку про передачу шляхом вилучення у відповідачки заставленого майна в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк». Крім того, суд обґрунтовано звернув стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором шляхом надання позивачу права укладати від її імені договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, знявши автомобілі, з обліку в органах ДАІ України.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд обґрунтовано частково скасував заходи забезпечення позову , прийняті ухвалою від 23 жовтня 2009 року в частині накладення заборони на вчинення дій , спрямованих на відчуження в будь-який спосіб рухомого майна , а саме заставленого легкового автомобілю, що належить відповідачці.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Так , зокрема не мають суттєвого значення твердження про те , що заборгованість відповідачки зменшилась на час ухвалення рішення. А посилання відповідачки на ту обставину , що банк протягом значного часу не надавав їй даних стосовно реалізації її автомобіля , відносяться до інших правовідносин.

Крім того , приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили .

Судді