Судове рішення #23268797

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0619/1-43/2012

Стаття ч.1 ст.185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



22 травня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:



Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:


головуючого-судді Крижанівського В.В.,

суддів Михайловського В.І., Ткача С.О.,

з участю прокурора Сидоренка О.П.,

засудженого ОСОБА_1,


розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 14 березня 2012 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Голубятин Попільнянського району Житомирської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1 раніше судимого 13 листопада 2009 року Попільнянським районним судом за ч. 2 ст.289 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 09 березня 2010 року Сквирським районним судом Київської області за ч.2 ст.286, ч.1 ст.135, 70 КК України на 5 років позбавлення з звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч.1 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі.


На підставі ст.71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сквирського районного суду Київської області від 09 березня 2010 року за яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.135, ч.2 ст.286, 70 КК України із застосуванням ст. ст. 104, 76 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, і остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді: 5 років 1 місяць позбавлення волі.


Запобіжний захід до набрання вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту. Взято під варту в залі суду.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 постановлено рахувати з 14 березня 2012 року.

Речові докази: кріль білої з сірим кольором масті, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 постановлено залишити ОСОБА_2


Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що близько 20 години 30 хвилин 23 січня 2012 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник на територію домогосподарства ОСОБА_2 в АДРЕСА_2, де з клітки таємно викрав три кролі загальної масою 9 кг 600 грам по ціні 40 гривень за один кілограм на суму 384 гривень.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 384 гривні.


В апеляції засуджений ОСОБА_1 просив пом'якшити призначене судом першої інстанції покарання - зменшити розмір призначеного покарання. Посилався на те, що покарання призначене судом першої інстанції є занадто суворим та те, що він є інвалідом третьої групи і йому кожного року необхідно лікуватися після тяжких операцій.

В порядку ст.355 КПК України, до початку розгляду справи в апеляційному суді засуджений ОСОБА_1 змінив апеляцію. Просить вирок Попільнянського районного суду від 14 березня 2012 року щодо нього скасувати, а справу повернути прокурору на додаткове розслідування. Як на підставу прийняття такого рішення посилається на те, що під час досудового слідства допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключають можливість постановлення вироку. Допущені однобічність та неповнота досудового та судового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

В ході досудового та судового слідства не з'ясовано, кролів якої саме породи було викрадено у ОСОБА_2, їх масть та рід. Не з'ясовано, який розмір взуття він має. Не з'ясовано, що побачив свідок ОСОБА_3 коли вийшов на двір 24.01.12р. Кролів з домогосподарства ОСОБА_2 він не крав. В Попільнянському РВ УМВС України в Житомирській області працівники міліції примусили його сказати, що він вкрав кролів у ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, засудженого та його захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляцію, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає до задоволення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України відповідає обставинам справи та ґрунтується на сукупності зібраних та належним чином оцінених судом доказах.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв

крадіжки кролів є безпідставними, та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Під час досудового та судового слідства засуджений давав детальні та послідовні покази, що ввечері 23 січня 2012 року через сусідське подвір?я проник в домогосподарство ОСОБА_2, по АДРЕСА_2, де з клітки викрав трьох кролів: рябого, чорного та сірого. Кролів відніс до брата, де посадив їх в клітку. Вранці слідуючого дня на запитання брата, ОСОБА_5 пояснив, що це його кролі, йому їх дали люди. В послідуючому двох кролів вони з?їли, а один залишився у господарстві брата (а.с.42, 79, 101-102).

Колегія суддів вважає такі покази достовірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Є логічно послідовними.


Вони підтверджуються протоколом огляду місця події з фото таблицею до нього від 08 лютого 2012 року, з якого вбачається, що при огляді домоволодіння брата засудженого, ОСОБА_5, було виявлено та вилучено кроля білої з сірим масті, вагою 3 кг. 200 гр. (а.с.29-32). Протоколу огляду місця події передувала явка з повинною ОСОБА_1 (а.с.23).

За показами допитаної в якості свідка, матері засудженого, ОСОБА_6, її син ОСОБА_1, зізнався їй, що він вчинив крадіжку кролів з домогосподарства ОСОБА_2 З 20-ї по 21-у годину 23 січня 2012 року сина дома, за місцем проживання не було ( а.с.34, 104-105).


Згідно показів свідка ОСОБА_3, близько 20-ї години в день крадіжки кролів він бачив, як ОСОБА_1 йшов повз його будинок. Думав, що він йшов до сусіда, але зателефонувавши сусіду, з?ясував, що він до нього не заходив. Коли сталася крадіжка кролів, він здогадався, що це зробив ОСОБА_1. В послідуючому, ОСОБА_1 зізнався, що це він вчинив крадіжку кролів і погодився їх повернути. Запитував навіщо він зателефонував до міліції.


Згідно показів потерпілої ОСОБА_2, близько 09-ї години 24 січня 2012 року, коли вийшла покормити кролів виявила їх пропажу. З цього приводу звернулася до міліції.


Згідно довідки вартість одного кілограму живої ваги кроля становить 40 гривень (а.с.16).


Під час досудового слідства, засуджений ОСОБА_1 відшкодував потерпілій ОСОБА_2 заподіяні збитки (а.с.52).


Доводи засудженого, що в ході досудового та судового слідства не з'ясовано, кролів якої саме породи було викрадено у ОСОБА_2, їх масть та рід, не з'ясовано, який розмір взуття він має є безпідставними. Безпосередньо засуджений ОСОБА_1 в ході досудового та судового слідства вказував, що викрав трьох кролів: рябого, чорного та сірого. В послідуючому двох кролів вони з?їли, а один залишився у господарстві брата (а.с.42, 79, 101-102). При огляді домоволодіння брата засудженого, ОСОБА_5, було виявлено та вилучено кроля білої з сірим масті, при зважуванні якого встановлено, що його вага становить 3 кг. 200 гр. (а.с.29-32), який був переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 (а.с.33). Як вбачається з протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього кріль є рябий, білої з сірим масті. За показами потерпілої (а.с.51) викрадені у неї кролі були однієї породи і ваги. Одного з них їй було повернуто. Під час досудового та судового слідства потерпіла вказувала, що в ранці після крадіжки кролів бачила на снігу чоловічий слід невеликого розміру, однак розгледіти відбиток взуття було неможливо, так, як його притрусило снігом. За наведених обставин індифікувати відбиток взуття залишений на снігу з розміром взуття засудженого ОСОБА_1 неможливо.


Безпідставними та надуманими є доводи, що не з'ясовано, що побачив свідок ОСОБА_3 коли вийшов на двір 24.01.12 р. та не надано оцінки показам потерпілої ОСОБА_2 Судом безпосередньо перевірено зібрані органами досудового слідства в справі докази, дана їм правильна юридична оцінка, з достатньою повнотою вони викладені у вироку суду з дотриманням вимог ст.334 КПК України, в тому числі і показам ОСОБА_3 та ОСОБА_2


Як вбачається з матеріалів справи досудове та судове слідство проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства. ОСОБА_1 було забезпечено право на захист. Слідчі дії та розгляд справи в суді проводилися з участю захисника. Міра запобіжного заходу йому обиралися у виді підписки про невиїзд. Заяв та скарг з приводу застосування до нього тиску та недозволених методів слідства не заявляв. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.23), зробив добровільне письмове повідомлення про вчинення крадіжки трьох кролів з домогосподарства ОСОБА_2 Після цього дав покази про обставини вчинення крадіжки, які могла знати лише особа, яка безпосередньо вчиняла крадіжку. Зокрема, що один з кролів, який залишився знаходиться в домогосподарстві його брата, ОСОБА_5, де в послідуючому його було виявлено та вилучено. При відтворенні обстановки та обставин події детально розказав та показав, як вчинив крадіжку кролів. За наведених обставин колегія суддів вважає доводи засудженого ОСОБА_1, що в Попільнянському РВ УМВС України в Житомирській області працівники міліції примусили його сказати, що він вкрав кролів у ОСОБА_2 безпідставними, як такі, що зроблені з метою захисту, уникнути реального відбування призначеного судом покарання.

Під час досудового та судового слідства, ОСОБА_1 давав покази, що вчинив крадіжку кролів перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння. Знаходження його саме в стані сп?яніння і стало причиною вчинення злочину ( а.с. 79, 102). За наведених обставин доводи, що він під час вчинення крадіжки кролів не перебував у стані алкогольного сп?яніння є безпідставними.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи засудженого, що судом першої інстанції не врахована та обставина, що він є інвалідом третьої групи. Разом з тим така обставина не є такою, що істотно знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та не дає підстави для призначення йому більш м?якого покарання ніж визначено судом першої інстанції.


ОСОБА_1 вчинив злочин проти власності, будучи неодноразово судимим, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не встав та вчинив новий умисний злочин в період іспитового строку. Суд під час розгляду справи в повній мірі встановив та врахував пом'якшуючі покарання обставини: з'явлення з зізнанням, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Обтяжуючими покарання обставинами судом встановлено - рецидив злочину, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.


Покарання засудженому ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено в межах санкції ч.1 ст.185 КК України, із врахуванням вимог ст.65 КК України. При його визначенні, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Судом враховано особу винного, який негативно характеризується за місцем проживання, є неодноразово судимим, вчинив умисний злочин під час іспитового строку, а періодичність вчинення ним злочинів, на думку колегії суддів свідчить про стійкість його протиправної поведінки та не бажання до нормальної адаптації у суспільстві. Тому суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі.


З урахуванням невідбутої частини покарання за попереднім вироком та вчинення засудженим нового злочину під час іспитового строку, судом першої інстанції правильно визначено остаточне покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.


Підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1, з мотивів, наведених в його апеляції немає.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування вироку суду, не встановлено.


Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

у х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 14 березня 2012 року щодо нього, - без зміни.



Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація