У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.05.08 Справа №2/45-пд-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді Зубкова Т.П. , Колодій Н.А. , Мірошниченко М.В.
при секретарі: Акімовій Т.М.
За участю представників сторін:
від позивача – Саєнко В.В. (довіреність б/н від 25.12.2007 р.)
від відповідача – не з’явився
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Скадовське ремонтно-транспортне підприємство» (м. Скадовськ Херсонської області)
на рішення господарського суду Херсонської області від 21.02.2008 р. у справі № 2/45-пд-08
за позовом Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства
«Скадовське ремонтно-транспортне підприємство» (м. Скадовськ
Херсонської області)
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
«Агротех» (м. Скадовськ Херсонської області)
про визнання недійсним договору,
Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство «Скадовське ремонтно-транспортне підприємство» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех» про визнання недійсним підписаного сторонами договору № 2/5 від 25.06.2005 р. у зв’язку з неузгодженістю істотної умови – строку дії договору.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.02.2008 р. у справі № 2/45-пд-08 (суддя Скобєлкін С.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, СВАТ «Скадовське ремонтно-транспортне підприємство» (позивач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 21.02 .2008 р. у справі № 2/45-пд-08 та прийняти нове, яким позов задовольнити, визнати недійсним договір № 2/5 від 25.06.2005 р.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом Херсонської області при прийнятті рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що сторони, в порушення вимог ст. 180 ГК України, не погодили строк дії договору № 2/5 від 25.06.2005 р., а тому його слід вважати неукладеним. Зауважує, що суд першої інстанції у якості доказу прийняв до уваги наданий відповідачем підроблений примірник договору № 2/5 від 25.06.2005 р., в якому зазначено термін дії договору «з моменту підписання до повного розрахунку». Підкреслює, що його оригінал договору не містить строку дії. Заявник не погоджується з висновком суду про неможливість при укладенні договору чітко визначити строк його дії, наголошує, що законодавство не передбачає можливість не зазначення такої істотної умови через фактори природи, агротехнічні умови тощо.
Також заявник стверджує, що суд дійшов невірного висновку про те, що спірний договір є договором про надання послуг. Відзначає, що згідно п. 1.1 Договору № 2/5 від 25.06.2005 р. предметом договору є спільна діяльність по збиранню врожаю зернових, технічних культур. У зв’язку з цим вважає, що у спірному договорі сторони мали погодити всі істотні умови, визначені параграфом 1 Глави 77 ЦК України «Спільна діяльність». Посилається на те, що сторони, всупереч вимог чинного законодавства, не узгодили такі істотні умови господарського договору про спільну діяльність, як умови координації спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, порядок покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій тощо.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.04.2008 р. апеляційна скарга СВАТ «Скадовське ремонтно-транспортне підприємство» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 22.05.2008 р.
Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 982 від 21.05.2008 р. справу № 2/45-пд-08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді Колодій Н.А., Мірошниченко М.В.
В судовому засіданні представник заявника (позивача у справі) підтримав у повному обсязі вищевикладені доводи в обґрунтування вимог і заперечень за апеляційною скаргою.
Відповідач у справі – Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агротех» апеляційну скаргу позивача не визнає, свою позицію виклав у письмовому відзиві (вх. № 05-18/3-1497 від 20.05.2008 р.). Зазначає, що предметом спірного договору є надання СТОВ «Агротех» послуг по збиранню врожаю зернових, технічних культур на площах СВАТ «Скадовське РТП». Посилається на те, що особливості надання послуг сільськогосподарського призначення не дозволяють визначити строк дії такого договору через встановлення періоду часу чи конкретної дати, так як залежать від агротехнічних умов та факторів природи. Відповідач заперечує проти доводів заявника, що спірний договір слід вважати договором про спільну діяльність, оскільки, по-перше, він є оплатним; по-друге, ним передбачено виконання зобов’язання однією стороною перед іншою; по-третє, не існує ніякої зовнішньої реалізації цього договору, сторони не надавали ніяким третім особам послуг.
Відповідач стверджує, що СВАТ «Скадовське РТП» недобросовісно користується правом звернення до суду і має на меті в черговий раз відтягнути оплату за договором. Посилається на те, що нове керівництво СВАТ «Скадовське РТП» шахрайськими діями вже півтора роки намагається не розраховуватись по боргам підприємства шляхом визнання договорів з контрагентами недійсними.
Мотивуючи викладеним, відповідач вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, прийнятим за повного з’ясування обставин справи, підстав для його скасування не вбачає. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області – без змін.
В судове засідання відповідач свого представник не направив, надіслав письмове клопотання (вх. № 05-18/3-1498 від 20.05.2008 р.), в якому просить перенести розгляд справи з 22.05.2008 р. на іншу дату у зв’язку з зайнятістю представника в інших судових справах.
Колегія суддів, порадившись, не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, вважає за можливе розглянути спір за відсутності його представника, за наявними у справі матеріалами.
За клопотанням присутнього в судовому засіданні представника позивача апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
25.06.2005 р. між СВАТ «Скадовське РТП» (Замовником, позивачем у даній справі) та СТОВ «Агротех» (Виконавцем, відповідачем у даній справі) було підписано договір № 2/5 (надалі – Договір), згідно умов якого відповідач зобов’язався провести збирання зернових, технічних культур у відповідності з агротехнічними вимогами на площах позивача, зокрема: ріпаку на площі 294 га, ячменю на площі 201 га, пшениці на площі 1021 га, гірчиці оз. на площі 40 га, соняшника на площі 334 га та гірчиці на площі 20 га (п. 2.1.1 Договору).
Згідно з п. 2.1.2 Договору Виконавець зобов’язався проводити збирання зернових шляхом прямого комбайнування або підбором з валка, укладеного технікою Замовника. За вибором Замовника укласти солому в валок або подрібнити.
Відповідно до п. 3.1 Договору роботи Виконавця по збиранню врожаю ранніх зернових культур згідно з п. 2.1.1 Договору оплачуються Замовником грішми – 150 грн. за гектар.
Пунктом 2.2.1 Договору передбачено обов’язок Замовника перерахувати на р/р Виконавця не менше 50 % від вартості обсягу робіт, передбачених п. 2.1.1 Договору, до початку виконання робіт згідно цього Договору.
Згідно з п. 2.2.7 Договору в день закінчення Виконавцем робіт Замовник зобов’язаний оформити акт виконаних робіт із зазначенням обсягів зерна, що переходить у власність Виконавця за надані послуги, та вартості виконаних послуг у гривнях.
На виконання умов Договору Виконавець (відповідач у справі) провів збирання врожаю зернових, про що сторонами було складено акти виконаних робіт: №2-2/5 від 10.07.2005 р. про збирання озимого ячменю на площі 165 га (на суму 24750,00 грн.); № 3-2/5 від 22.07.2005 р. про збирання ярового ячменю на площі 36 га (на суму 5400,00 грн.); № 4-2/5 від 27.07.2005 р. про збирання озимої пшениці на площі 1021 га (на суму 153150,00 грн.).
Для оплати наданих послуг відповідач виставив позивачу рахунки на загальну суму 260810,00 грн.
Предметом судового розгляду у справі № 2/45-пд-08 стали позовні вимоги СВАТ «Скадовське ремонтно-транспортне підприємство» про визнання договору № 2/5 від 25.06.2005 р. недійсним.
У своїй позовній заяві СВАТ «Скадовське РТП» посилається на те, що під час укладення спірного Договору сторони не узгодили істотну умову, погодження якої вимагається законом – строк дії договору.
Наведена обставина, вважає позивач, є підставою для визнання спірного договору № 2/5 недійсним. В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на ст.ст. 16, 203, 215, 216, 638 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 207 ГК України.
Апеляційна інстанція, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що господарський суд прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору № 2/5 від 25.06.2005 р., з цих підстав доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими.
Колегія суддів відзначає хибність тверджень заявника про те, що господарський суд невірно визначив правову природу спірного договору як договору про надання послуг і, насправді, Договір № 2/5 від 25.06.2005 р. є договором про спільну діяльність. Здійснюючи правову оцінку правовідносин, що склалися між сторонами на підставі певного договору, слід виходити не з самої назви договору (чи певного його пункту), а з всього обсягу прав та обов’язків сторін, які виникають за Договором. Спірний Договір не містить характерних ознак, притаманних спільній діяльності.
Разом з тим, колегія суддів змінює мотивувальну частину рішення про відмову в задоволенні позову, з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Стаття 16 Цивільного кодексу України закріплює наступне: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання недійсним договору. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлені договором або законом.
Стаття 20 Господарського кодексу України також визначає, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів; права та законні інтереси захищаються, в тому числі, шляхом визнання недійсним договору.
Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Аналогічні положення містяться у Цивільному кодексі України.
Як свідчать матеріали справи, сторонами при укладенні спірного Договору не було узгоджено строк його дії.
В підписаному обома сторонами примірнику Договору, оригінал якого було надано позивачем суду для огляду (копія міститься в матеріалах справи – арк. 6-7,) не заповнено рядок щодо терміну дії договору (другий абзац п. 7.4 Договору має таку редакцію: «Термін дії договору встановлюється з моменту підписання до «__» _______ 200__р.»).
З огляду на це, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок господарського суду, що наявність у примірнику відповідача виконаного від руки напису «до повного розрахунку» спростовує твердження позивача про неузгодженість сторонами при підписанні Договору умови щодо строку його дії.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суду не надано належних доказів узгодження сторонами строку дії спірного Договору.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). При цьому не має правового значення ступінь виконання сторонами зобов’язань за договором.
Проаналізувавши умови спірного Договору в контексті додержання приписів норм діючого законодавства при його укладенні, колегія суддів дійшла висновку, що спірний Договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся.
Апеляційний суд відзначає, що фактично, звертаючись до суду з позовом про визнання договору № 2/5 від 25.06.2005 р. недійсним, позивач обґрунтовує свої вимоги саме тим, що спірний договір є неукладеним.
Однак, недійсною може бути визнана лише укладена угода, тобто така, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов.
Неукладений договір є неіснуючим, тому він не може бути визнаний недійсним.
Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання договору № 2/5 від 25.06.2005 р. недійсним, однак змінює підстави відмови, з урахуванням доводів, викладених вище у мотивувальній частині постанови.
Колегія суддів вважає необхідним відзначити, що згідно приписів ч. 8 ст. 181 ГК України якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.
Судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Скадовське ремонтно-транспортне підприємство» (м. Скадовськ Херсонської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 21.02.2008 р. у справі № 2/45-пд-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Зубкова Т.П.
судді Зубкова Т.П.
Колодій Н.А. Мірошниченко М.В.