ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2008 р. | № 5/2463 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: |
головуючого, судді | Плюшко І.А., |
суддів | Разводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С., |
розглянувши касаційну скаргу Споживчого товариства "ІБР" |
на | рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.08р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.08р. |
у справі | № 5/2463 |
за позовом | ВАТ "Київський річковий порт" |
до | Споживчого товариства "ІБР" |
про | стягнення 41925,16 грн. |
За участю представників сторін
від позивача Тукало О.М. дов. від 08.10.07р. № 01-29-1066,
від відповідача Заворотнюк М.С. дор. від 08.02.08р.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до споживчого товариства «ІБР»про стягнення 41 925,16 грн. боргу.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.01.2008 року у справі № 5/2463 (суддя Брагіна Я.В.) позов задоволено частково, стягнено з відповідача на користь позивача 40 871,75 грн. –боргу, 408,72 грн. –витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита, 115,04 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Житомирського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року у справі № 5/2463 (судді: Щепанська Г.А., Гулова А.Г., Пасічник С.С.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій споживче товариство «ІБР»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.2008 року та постанову Житомирського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року у справі № 5/2463 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ВАТ «Київський річковий порт»відмовити повністю, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та відповідачем 24.02.2006 року було укладено договір № 24/2/12-74/06, згідно умов якого відповідач(продавець) зобов’язується поставити і передати у власність позивача (покупця) товар - щебінь гранітний, а позивач зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату згідно договору.
Позивач на виконання вищевказаного договору здійснив 100% передоплату товару в сумі 403 828,03 грн., що підтверджується банківськими виписками, які є в матеріалах справи.(а.с. 46).
Згідно видаткових накладних відповідач поставив, а позивач отримав товар частково, на загальну суму 362 956,28 грн.
Таким чином суд апеляційної інстанції правомірно вказав, що відповідач недопоставив товар позивачу на суму 40 871,75 грн.
Крім того, суди встановили, що позивач направив претензію від 25.07.2007 року з вимогою протягом семи днів з дня отримання претензії перерахувати переплачену суму 40 871,75 грн., але відповідь на претензію від відповідача не отримав.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приймаючи оскаржувану постанову суд попередньої інстанції дійшов підставного висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, оскільки відповідач не виконав обов’язок перед відповідачем згідно умов договору № 24/2/12-74/06 від 24.02.2006 року та норм чинного законодавства, зокрема ст. ст. 525, 530, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України.
Щодо залишення вимоги позивача про стягнення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних та 3% річних, то суди правильно зазначили, що вказана норма стосується грошового зобов’язання, а в даному випадку відповідач(продавець) зобов’язаний передати позивачу(покупцю) товар.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Споживчого товариства "ІБР" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.08р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.03.08р. по справі № 5/2463 залишити без змін.
Головуючий, суддя І.А. Плюшко
Судді С.С. Разводова
С.С. Самусенко