Справа|річ| № 2- 4188/2011

пр.2/0812/538/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ|розв'язання,вирішення,розв'язування|

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року м. Запоріжжя

Коммунарській районний суд у складі:

головуючого судді: Піх Ю.Р.

при секретарі Бабенко Г.В.,

розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні справу|річ| за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що 28.05.2010 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір, згідно умов якого позивачем передано 50 000 грн. на умовах передбачених договором відповідачеві, який зобов'язався повернути їх згідно з умовами цього договору у якості позики. Факт передачі коштів у розмірі 50 000грн. оформлено розпискою, яка міститься у кінці договору від 28.05.2010 року власноручно написаною відповідачем. Відповідно до п.2.2. договору, погашення займу провадиться на протязі трьох місяців, шляхом щомісячної сплати позичальником грошових коштів наймодавцю рівними частками, до повного погашення суми займу. Тобто відповідач зобов'язався повернути позивачеві отримані від нього грошові кошти в повному обсязі в строк до 28.08.2010 року. У зазначений термін відповідач ОСОБА_2 борг не повернув, з позивачем зустрічатися не бажає. Таким чином. Станом на 29.08.2010 року відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 50 000 грн. У зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 50 000 гривень, та судові витрати у розмірі 620 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягав|настоював| на позові, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач в суд не з'явився, повідомивши суд по телефону, про те, що він не може з'явитися до судового засідання через погодні умови. С|уд визнав можливим розгляд справи|речі| без його участі на підставі наявних матеріалів та доказів згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, тобто заочно.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов' язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України "Позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором".

Виходячи з норми ст.1046 ЦК України, правова природа договору позики полягає у передачі позикодавцем у власність позичальникові грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками та зобов'язанні позичальника повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 28.05.2010 року укладено договір, відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 50000 гривень.

Як вбачається з пояснень позивача він неодноразово зверталася з проханням повернути позику, однак позичальником зобов'язання не виконано, грошові кошти не повернуто.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

В порядку ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем умов договору безпроцентної позики, в частині несвоєчасного його виконання, тягне за собою цивільно-правову відповідальність, що передбачена як умовами укладеного між сторонами договору, так і вищенаведеними нормами Цивільного кодексу України, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за договором позики в розмірі 5 0000 гривень 00 копійки.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення до суду, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором позики, грошові кошти позивачу не повернув.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики є обґрунтованими та підлягає задоволенню в повному обсязі, тому суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики в сумі 50 000 грн. 00 копійки.

Керуючись ст. ст. 526,1046, 1049 ЦК| України, ст. ст. 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК| України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики у розмірі 50 000 гривень 00 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита у розмірі 500 гривен, а також 120 гривень витратина інформаційно-технічне забезпечення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Ю.Р.Піх