Справа № 2-921/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 року

Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі: головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів (заборгованості по аліментах).

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів (заборгованості по аліментах) мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.12.2007 року було змінено розмір аліментів, які належало стягувати з відповідача на її користь на утримання доньки ОСОБА_5, з ј частини зі всіх видів заробітку на тверду грошову суму в розмірі 268 грн. (1420 рублів 94 коп.). Дане рішення ухвалою Приморського кураєвого суду РФ від 18.09.2008 року було дозволено до примусового виконання на території Російської Федерації.

В подальшому, їй стало відомо, що відповідач надав неправдиві документи про свій фінансовий стан, і ці документи стали підставою для винесення Тульчинським районним судом вказаного рішення від 17.12.2007 року про зміну розміру аліментів. Ухвалою Тульчинського районного суду від 2.07.2009 року, вказане рішення було скасовано за нововиявленими обставинами, а рішенням Тульчинського районного суду від 4.10.2010 року було змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 та вирішено стягувати з нього в подальшому аліменти в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку.

В зв'язку з цим вважає, що в період з 17.12.2007 року по 4.10.2010 року, аліменти стягувались на підставі сфальсифікованих відповідачем документів, а тому не стягнуті в повному обсязі, а саме в сумі 9806,62 грн.

В зв'язку з цим, просить суд, стягнути з відповідача на її користь кошти, а саме заборгованість по аліментах в сумі 9806,62 грн.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала в повному обсязі, просить суд їх задоволити.

В обґрунтування заявлених нею вимогах, надала суду пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Разом з тим, зазначила, що офіційної заборгованості по аліментах за ОСОБА_4 не має. Але в зв'язку з тим, що він подав фіктивні довідки, аліменти стягувались в меншому розмірі.

Представник відповідача, який діє за довіреністю, позовні вимоги не визнав. Правову позиці свого довірителя, мотивував тим, що ОСОБА_4 аліменти сплачував добросовісно, на підставі рішень суду. На даний час виконавче провадження закрито в зв'язку з досягненням дитиною повноліття, і ніякої заборгованості по аліментах не має. Також зазначив, що в рішенні суду, яким змінювались розміри аліментів, відсутні будь-які дані про те, що довідки є фіктивними. Тому просить відмовити в позові в повному обсязі.

Вислухавши позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд встановив:

Відповідно до рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.12.2007 року змінено розмір аліментів, які належало стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5, з ј частини зі всіх видів заробітку на тверду грошову суму в розмірі 268 грн. (1420 рублів 94 коп.).

На підставі ухвали Тульчинського районного суду від 2.07.2009 року, вказане вище рішення було скасовано за нововиявленими обставинами. (а.с. 3), і 4.10.2010 року прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, починаючи стягнення з дня вступу рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 2).

За змістом ст. 194 СК України, на яку посилається позивач, заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього ж Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Із аналізу вказаної правової норми вбачається, що необхідною умовою для застосування положень даної статті Сімейного кодексу, є наявність саме заборгованості по аліментах.

Як видно із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, а також враховуючи пояснення сторін, їх представників, будь-якої заборгованості у відповідача ОСОБА_4 по аліментах не має.

Позиція позивача, що така заборгованість виникла внаслідок подачі позивачем фіктивних документів, спростовується тим, що в представлених копіях рішення від 4.10.2010 року (оригінали судом дослідженні в судовому засіданні) та ухвали про скасування рішення за нововиявленими обставинами, судом не вказано, які саме документи чи докази являлись сфальсифікованими, і яке рішення з цього приводу було прийнято.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього ж Кодексу.

Таким чином, позивач не довела суду обставин щодо наявності заборгованості по аліментах та стягнення даних коштів.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову позивачу в позові в зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Приймаючи до уваги ті обставини, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч.1 п. 3 Закону України «Про судовий збір», який набув чинності 1.11.2011 року, судові витрати з оплати судового збору підлягають компенсації за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 194 СК України, ст. ст. 4, 8, 10, 15, 18, 57-60, 64, 88, 209, 212-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів (заборгованості по аліментах) відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд на протязі десяти днів з дня його проголошення, або ж особами, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, на протязі десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 11.06.2012 року

Суддя