ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2008 Справа № 28/648-07(9/196-07)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О.
при секретарі Врона С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Потуремець Т.І., довіреність №157/974 від 29.12.07;
від відповідача : Добровольський О.В., довіреність №21/08 від 04.01.08
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.08р. у справі №28/648-07(9/196-07)
за позовом державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова”, м.Дніпропетровськ
до комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
про стягнення 9 994 405грн.79коп.
ВСТАНОВИВ:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2008р. у справі №28/648-07(9/196-07) (суддя Г.В.Манько) позов державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім..Макарова” задоволено частково, з комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” Дніпропетровської міської ради стягнуто на користь позивача основного боргу в сумі 4701945грн.75коп., три проценти річних в сумі 128 887грн.06коп., інфляційні втрати в сумі 579 518грн.58коп. та пеня в сумі 401 135грн.41коп., в частині стягнення основного боргу в сумі 98 020грн.80коп. провадження у справі припинено з підстав, передбачених п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, в решті позовних вимог відмовлено;
- при задоволенні позовних вимог господарський суд виходив з підтвердженого матеріалами справи факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленої теплової енергії;
- відмовляючи в решті позову, господарський суд посилався на необґрунтоване збільшення позивачем розміру трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, оскільки відповідні розрахунки проведені ним без врахування попередньої оплати відповідачем цієї вартості за платіжною вимогою №620020 від 30.11.2006р. в сумі 1 000 000грн. та розміру подвійної облікової ставки Національного банку України;
- не погодившись з прийнятим рішенням, комунальне підприємство із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, просить це рішення скасувати в частині стягнення пені та відмовити позивачу в задоволенні цих вимог;
- у поданій скарзі йдеться про фактичне виконання умов договору між сторонами на постачання теплоенергії мешканцями м.Дніпропетровська, про виникнення заборгованості підприємства за цим договором з вини останніх внаслідок несвоєчасної оплати ними послуг теплопостачання, а також про те, що Законом України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996р. та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати за житлово-комунальні послуги, у зв”язку з чим, застосування до підприємства штрафних санкцій у вигляді пені є безпідставним, оскільки відповідальність за несвоєчасну оплату вказаних послуг несуть безпосередньо мешканці міста –споживачі теплової енергії;
- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що протягом спірного періоду відповідачем не були внесені зміни до договору стосовно пені, на неналежне виконання ним зобов’язань за договором в частині оплати отриманої теплоенергії, на те, що названий вище Закон регулює правовідносини виключно між комунальними підприємствами та громадянами України і передбачає заборону стягнення пені з громадян, а не юридичних осіб .
В порядку, встановленому ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 26.05. та 12.06.2008р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2006р. державним підприємством “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова” (енергопостачальною організацією) та комунальним підприємством із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” Дніпропетровської міської ради (споживачем) укладено договір №416 , відповідно до п.1.1 якого енергопостачальна організація зобов’язалася надати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач –своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк та на умовах, передбачених цим договором.
Додатковою угодою №2 від 29.09.2006р. п.1.1 договору викладено в новій редакції.
Згідно з цією редакцією енергопостачальна організація зобов’язалася надавати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для потреб населення, а споживач –своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк та на умовах, передбачених цим договором.
В п.п.7.4, 7.5 договору сторонами узгоджено порядок та умови розрахунків.
Так, споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі теплової енергії, об’єм якої зазначений в додатку №1 до договору. Остаточні розрахунки, при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду проводяться окремо, на підставі складеного акту про місячний відпуск теплової енергії протягом 5-ти банківських днів після підписання акту. У випадку, коли фактичне споживання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого –переплата зараховується на наступний розрахунковий період.
П.8.4.2 договору встановлено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію зазначених в п.п.7.4, 7.5 договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, що діяла на період за який сплачується пеня, починаючи з 6-го дня місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до актів про місячний відпуск теплової енергії №2006-11 від 01.12.2006 та №2006-12 від 01.01.2007р. в листопаді-грудні 2006р. відповідачу відпущено теплової енергії, подпиточної та технічної води на загальну суму 5 799 966грн.55коп.
Зобов’язання по оплаті вартості отриманої теплоенергії виконані відповідачем частково, станом на момент прийняття рішення господарським судом, з урахуванням здійснених проплат, відповідна заборгованість складає 4 701 945грн.75коп.
Докази сплати даної суми заборгованості відповідачем не надані.
Тому висновки господарського суду, зроблені з посиланням на положення ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України, щодо стягнення з відповідача зазначеної вище заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на цю суму заборгованості є правомірними.
В цій частині рішення господарського суду слід залишити без змін.
Стосовно рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача пені слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо досліджуваної справи, то, як зазначено вище, предметом договору, укладеного сторонами, є надання споживачеві теплової енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах для потреб населення.
Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” тимчасово забороняється по розрахунках з 1 жовтня 1996р. стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги, у тому числі і теплову енергію, що зумовлює відмову в позові в цій частині.
Згідно з ст.1 Закону України ”Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” від 20.02.2003р. №554-ІV заборгованість з квартирної плати та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.
Ст.5 названого Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року” від 20.12.2006р. №498-V заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги наймачів жилих приміщень та власників житлових будинків або квартир, яка склалася станом на
1 грудня 2006 року, перед надавачами зазначених послуг реструктуризується у порядку, визначеному Законом України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”.
Як вбачається з довідок, наданих відповідачем станом на 01.01.2006р. заборгованість населення перед підприємством за отриману теплову енергію складає 7 383,5тис. грн., станом на 01.01.2007р. –7 817.9тис.грн..
Таким чином, спірна заборгованість виникла у зв”язку з неналежною оплатою населенням вартості теплової енергії.
З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 401 135грн.41 коп. за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання є неправомірними. В цій частині позову слід відмовити.
Отже, рішення місцевого господарського суду у відповідній частині прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Одночасно колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення 98 020грн.80коп. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у зв”язку з оплатою відповідачем даної суми в процесі розгляду справи, а також з відмовою в задоволенні позовних вимог в частині необґрунтованого збільшення позивачем розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат, яке виникло внаслідок неврахування попередньої оплати відповідачем вартості теплової енергії в сумі 1 000 000грн.
Відповідно до ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. №7-93 “Про державне мито” та при умові оскарження відповідачем рішення господарського суду тільки в частині стягнення пені, сума держмита, яка підлягає сплаті за апеляційною скаргою, повинна дорівнювати 2 005грн.68коп.
Між тим, за платіжним дорученням №1276 від 11.02.2008р. при зверненні з апеляційною скаргою підприємством сплачено державне мито в сумі 12 500грн.
Тому, на підставі ст.8 названого Декрету надмірно сплачене державне мито слід повернути скаржнику, шляхом видачі відповідної довідки.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
ПОСТАНОВИВ :
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.08р. у справі №28/648-07(9/196-07) скасувати частково;
- викласти абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
“Стягнути з комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” Дніпропетровської міської ради на користь державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова” основного боргу 4 701 945грн.75коп., три проценти річних в сумі 128 887грн.06коп., інфляційні втрати 579 518гн.58коп., державне мито в сумі 13 804грн.12коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 63грн.94коп., видати наказ”;
- в решті рішення залишити без змін;
- стягнути з державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова” на користь комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” Дніпропетровської міської ради 2005грн.68коп. держмита за апеляційною скаргою, видати наказ;
-виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області;
-повернути з державного бюджету комунальному підприємству із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” Дніпропетровської міської ради 10 494грн.32коп. державного мита за апеляційною скаргою, надмірно сплаченого на підставі платіжного доручення №1276 від 11.02.2008р., яке знаходиться в матеріалах справи, видати довідку.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Л.О.Чимбар