Справа|річ| № 2- 3947/2011

пр.0827/2-1237/2-011

РІШЕННЯ|розв'язання,вирішення,розв'язування|

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року м. Запоріжжя

Коммунарській районний суд у складі:

головуючого судді: Піх Ю.Р.

при секретарі: Бабенко Г.В.,

розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні справу|річ| за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що між банком та гр. ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 19.02.2008 року за № 0710/0208/45-2006 у відповідності з умовами якого, останній отримав кредит у сумі 42 800 доларів США строком погашення з 19.02.2008 року по 19.02.2038 р. включно та на умовах передбачених цим договором. У відповідності до п.1.2 кредитного договору, кредит надано банком у готівковій формі через касу банку на підставі заяви позичальником. У відповідності до п.1.4. кредитного договору кредитні кошти призначені для здійснення відповідачем розрахунків по договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 28,49 кв.м. У відповідності п.1.3. кредитного договору, плата за користування кредитом встановлена у розмірі 12,50 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. У відповідності до п.3.1.1. кредитного договору відповідач здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п. 3.2. цього договору, шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 456,79 доларів США у чітко встановлений цим договором термін 10 числа кожного місяця. Згідно п.3.3. кредитного договору, платежі вважаються здійсненими у встановлений строк, якщо сума платежу в повному обсязі надійшла на рахунок 2620 протягом банківського дня, який визначений, як термін здійснення платежів. Починаючи з березня 2009 року відповідач порушує умови кредитного договору, не сплачує заборгованість по кредиту, і в установлений строк відповідно до умов договору. Пунктом 9.1. кредитного договору зазначено, що у випадку невиконання позичальником будь-яких своїх зобов'язань за цим договором та/або умов договору іпотеки, зазначеного в п.2.1. цього договору, та/або у випадку порушення позичальником строків платежів, встановлених в п.3.1.,3.3. цього договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому п.9.2., 9.3., цього договору.

Пунктом п.9.2. кредитного договору передбачено, що вимога про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, направляється позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах цього договору або адресою, повідомленою позичальником відповідно до п.5.5. цього договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцяти денного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення.

16.10.2009 р. відповідачу було направлено повідомлення про зміну умов кредитного договору листом № 52 від 16.10.2009 р. Згідно поштового повідомлення про вручення листа, його отримано 19.10.2009 року, але прострочена заборгованість у встановлений строк відповідачем несплачена. Тому слід вважати, що умови кредитного договору змінені, та обов'язок відповідача погасити кредит у повному обсязі виник за збігом тридцяти денного терміну з дня відправлення листа настав - 17.11.2009 року.

Кредитним договором передбачена відповідальність за порушення його умов. Згідно п.8.1.1 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в тому числі день погашення простроченої заборгованості.

Таким чином, станом на 17.08.2011 р. заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 59739,32 доларів США , а саме:

1) заборгованість по тілу кредиту - 42632,63 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ 33 9824 грн. 69 коп.);

2) заборгованість по процентам -14129,31 доларів США ( в еквіваленті за курсом НБУ 11 2624 грн. 73 коп.)

3) пеня в сумі -2977,38 доларів США 9 в еквіваленті за курсом НБУ 23732 грн.70 коп.);

У зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 59739 доларів США 32 центів ( в еквіваленті за курсом НБУ станом на 17.08.2011 року складає 476182 грн.12 коп.), та судові витрати у розмірі 1820 гривень.

Представник позивача|позовниця,позивачка| в судовому засіданні наполягав|настоював| на позові, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, у розмірі 42406,58 доларів США, пояснивши суду, що на моменту укладання кредитного договору умови сплати кредиту його цілком влаштовували.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив задовольнити позов частково, так як згідно п.1.1. договору банк зобов'язаний надати позивачу кредит у сумі 42800 доларів США, а позивач згідно п.1.3. у сукупності з іншими пунктами договору повинен сплачувати відповідачу проценти за користування кредитом та погашати тіло кредиту. При цьому згідно п.6.1. договору зазначено, що безумовною підставою для зміни процентів за користування кредитом є: 1) зміна економічних умов та вартість ресурсів на ринку позикового капіталу; 2) зміна діючого законодавства, внесення змін до нормативних актів НБУ, зміна кредитної політики НБУ. А згідно наступного п.6.1.1. обов'язок по зміні процентів за користування кредитом покладено на банк, який повинен повідомити про безумовну зміну процентів за користування кредитом за 30 днів. Виходячи з того, що стан економіки в країні на час укладання договору був чинником яким банк керувався при встановленні процентної ставки за договором, то поліпшення стану економіки мало бути наслідком до зменшення процентної ставки за договором та згідно п.6.1.1. договору покладенням на банк обов'язку про повідомлення позивача про це. Так станом на дату укладання договору 19.02.2008 року середній індекс інфляції за попередній рік 2007 складав 116,6 % згідно листа Держкомстату від 09.01.2008 р.№ 11/1-8/06, а починаючи з першого року користування кредитом 2009 року складав 112,3% за 2010 рік 109,1 % за 2011 рік 104,6 % відповідно згідно листів від 11.01.2010 року № 11/1-9/4 від 10.01.2011 року № 11/1-2/9, повідомленням Держкомстату від 11.01.2012 року опубліковане в урядовому кур'єрі № 4. Так як видно з дати укладання договору до тепер облікова ставка НБУ змінювалась у бік зменшення але банк проценти за користування кредитом не зменшував, хоча саме для себе встановити такий обов'язок який сам же і не виконував. Отже банк повинен був змінювати % за користування кредитом та повідомляти про це відповідача який мав сплачувати % за користування кредитом за зменшення нормами але банк не зробив цього, чим порушив у відповідності до ст..538 ЦК України зустрічне зобов'язання похідним від якого є зобов'язання відповідача по погашенню процентів за користування кредитом та погашення тіла кредиту. Також позивач в порушення ст.60, 10,11 ЦПК України не надає суду доказів створення сум вимоги про стягнення яких ставить, до того ж застосовує пеню строком більш ніж за 12 місяців в порушення ст.258 ЦК України, а тому представник відповідача просив застосувати строк позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України - сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як слідує з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами( договором) між клієнтом та банком.

Згідно ст. 627 ЦК України - відповідно до ст.. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контр агента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пояснення представника відповідача про те, що банк не виконав вимоги п.6.1.1. кредитного договору, суд вважає безпідставними, так як повідомити клієнта про безумовну зміну процентів за користування кредитом у зв'язку з зміною економічних умов та вартості ресурсів на ринку позикового капіталу, та уразі зміни діючого законодавства (внесення змін до нормативних актів НБУ, зміна кредитної політики НБУ) є право, а не обов'язок банку.

Суд виходить з контексту ст. 652 ЦК України та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженого Постановою Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 про те, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, та банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом в зв'язку з волевиявленням однієї зі сторін. Тобто зміна процентної ставки, виходячи з цього, можлива лише у разі істотної зміни обставин, про те не кожна обставина, передбачена договором може вважатися такою, оскільки сама по істотність передбачає зміну обставин настільки, що якби сторони могли це зробити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Спірний договір укладено з додержанням усіх вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Позивачу до моменту укладення договору були роз'яснені усі його умови. Останній особисто висловив згоду щодо належного виконання зобов'язання зі сплати зазначеної комісії, про що прямо зазначено у підписаній позивачем заявці-анкеті на отримання кредиту .

Статтею 525 ЦК України встановлена заборона односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного судочинства України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Факту отримання грошових коштів позивач не заперечує.

Договір підписаний позивачем особисто, отже він був обізнаний про таку умову і погодився отримати кредит на умовах запропонованих відповідачем і отримав його.

Згідно зі ст.536 ЦК України за користуванням чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченої суми, якщи інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ч.3 ЦК України позовна давність може бути застосована судом лише за заявою сторони у спорі до ухвалення рішення по справі.

Оскільки у суду немає підстав для поновлення строку позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в зв'язку з тим, що кредитний договір № 0710/0208/45-006 від 19.02.2009 року діє до 2038 року.

Дослідивши докази, що є|наявний| в справі|речі| і вислухавши пояснення представника позивача, - суд вважає|лічить|, винними діями відповідача по своєчасному не погашенню кредиту - заподіяні|спричинені| збитки позивачу, тому позов підлягає задоволенню, оскільки заснований на законі, підтверджений матеріалами справи|речі| з|із| розрахунком заборгованості на суму 476 182,12 грн., що складається із заборгованості за кредитом та по процентам за користування кредитом, а також квитанцією про оплату держмита на 1700 грн. та витрат по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи - 120 грн.

Керуючись ст. ст. 526,527,530,611 ЦК| України, ст. ст. 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК| України,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Сведбанк»заборгованість за кредитним договором № 0710/0208/45-006 від 19.02.2008 року в сумі 59739 доларів США 32 центів ( в еквіваленті за курсом НБУ станом на 17.08.2011 року складає 476 182 грн. 12 коп.) на транзитний рахунок № 26202711899801 в АТ «Сведбанк»(публічне), МФО -300164, ЄДРПОУ -19356840.

Стягнути ОСОБА_1 держмито у розмірі 1700 гривня 00 копійок та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи - 120 гривень(р/р 26202711899801 в АТ «Сведбанк»(публічне), МФО 300164, код ЄДРПОУ 19356840) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк».

Апеляційнас скарга про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.Р.Піх