ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 травня 2012 р. № 5019/1466/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУліцького А.М.,

суддів:Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Муравйова О.В., Першикова Є.В.,

розглянувши заяву Дубенської міської ради

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 31.01.2012

у справі№5019/1466/11 господарського суду Рівненської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат"

доДубенської міської ради

провизнання рішення неправомірним

В С Т А Н О В И В:

Дубенською міською радою подано заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі №5019/1466/11 господарського суду Рівненської області на підставі статей 11115-19 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли господарський суд касаційної інстанції у розгляді двох або більше справ за подібних предмета і підстав позову та змісту позовних вимог і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У справі №5019/1466/11 постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2011 скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 02.08.2011 та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги про визнання рішення Дубенської міської ради неправомірним.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012 залишено без змін постанову апеляційного господарського суду в даній справі, погодившись з висновком про обґрунтованість визнання незаконним рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, прийнятого Дубненською міською радою у спосіб, який не передбачений чинним законодавством, що є порушенням відповідачем статті 19 Конституції України. Судом касаційної інстанції зазначено, що рішенням міської ради припинено право постійного користування земельною ділянкою у зв'язку з систематичною несплатою земельного податку на підставі статті 12, пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України, пункту 4 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", проте застосування до даних правовідносин положень вищезазначених норм закону є безпідставним, оскільки право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України. За висновком суду, вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою містить стаття 141 Земельного кодексу України, зокрема і систематичну несплату земельного податку або орендної плати, проте з огляду на інформацію, наведену в довідках Дубенської ОДПІ, систематична несплати земельного податку позивачем у даній справі відсутня.

Звертаючись з заявою про перегляд названої постанови, Дубненська міська рада доводить неоднаковість застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.02.2009 у справі №К-9129/08, від 22.06.2011 у справі №К-10485/08, від 17.05.2011 у справі №К/9991/7125/11, від 02.02.2012 у справі №К/9991/67635/11, від 31.10.2007 у справі №К-27572/06.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2009 №К-9129/08 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено в позові про визнання протиправними дій та скасування розпорядження держадміністрації про припинення права користування земельною ділянкою. Постанова мотивована тим, що спірним розпорядженням правомірно припинено позивачу право постійного користування земельною ділянкою у зв'язку із систематичною несплатою земельного податку, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням, яким донараховано позивачу суму земельного податку, яка станом на 13.03.07 не сплачена, а податковий розрахунок земельного податку за 2006 та 2007 роки не подано.

Проаналізувавши зміст наведеної ухвали та постанови у справі №5019/1466/11, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від різних встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції. Тобто правові висновки, покладені в основу наведених постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Разом з тим, ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.05.2011 у справі №К/9991/11, від 02.02.2012 у справі К/9991/67635/11, від 31.10.2007 у справі №К-27572/06, від 22.06.2011 у справі №К-10485/08, на які посилається заявник, не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у зазначених ухвалах Вищий адміністративний суд України залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсними, незаконними та скасування рішень чи розпоряджень про припинення права користування земельною ділянкою, як і у справі №5019/1466/11, про перегляд якої подано заяву.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для допуску до провадження Верховного Суду України справи №5019/1466/11 господарського суду Рівненської області.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Дубенській міській раді в допуску справи №5019/1466/11 господарського суду Рівненської області до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Уліцький

Судді:С.Бакуліна

Т.Данилова

О.Муравйов

Є.Першиков

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)