ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

          _________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2008 р.

Справа № 19/2188

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" м. Київ   

до Приватного підприємства "Світ-Хім" м. Хмельницький

про стягнення 9634,77 грн. заборгованості

                   Суддя   Розізнана І.В.

Представники сторін:

Позивача: Зелінська О.О. - за довіреністю від 20.05.2008р.

Відповідача: Василишина С.М. - власник

Рішення приймається 9 червня 2008 року оскільки в судових засіданнях 15.05.2008 року, 2.06.2008 року, 6.06.2008 року оголошувалась перерва.

В судовому засіданні, згідно ст.. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ: позивач в позові просить стягнути з відповідача 9634,77 грн., в тому числі 9349,78 грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 284,99 грн. три відсотки річних за неналежне виконання останнім умов, укладеного між сторонами дистриб’юторського договору від 05.04.2006р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. Свої заперечення обґрунтовує тим, що заборгованість перед позивачем відсутня, оскільки відповідно до умов договору товар надавався під реалізацію, окрім того умови договору в частині проведення розрахунку змінені сторонами з ініціативи позивача.

Розглядом матеріалів справи встановлено: між позивачем та відповідачем укладений дистриб’юторський договір від 05.04.2006р.

Згідно умов договору (п. 1.1, 1.3) продавець продає, а покупець купує вологі серветки (надалі - товар) у кількості та за ціною, вказаною у накладних, які підтверджують передачу-прийом товару від продавця до покупця та є невід’ємною частиною даного договору. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка підтверджує момент передачі товару.

Пунктами 3.1-3.2 договору передбачено, що ціна товару вказана у накладних та встановлюється на підставі прайс-листів продавця. Покупець здійснює оплату щонеділі за проданий товар поставлений продавцем з відстрочкою платежу 30 календарних днів.

Відповідно до п. 4.2 договору покупець має право повернути товар продавцю у випадку ліквідації покупця як суб’єкта підприємницької діяльності та у випадку отримання некондиційного товару.

На підставі згаданого договору, за товарно-транспортною накладною №А-0001464 від 13.04.2006р. на підставі довіреності серії ЯЛЕ № 515914 від 17.04.2006р. відповідачем було отримано товар на загальну суму 10855,27 грн.

Позивач 17.10.2006 року надіслав відповідачу лист №148/06 яким просив відповідача до 20.10.2006р. сплатити кошти за реалізований товар (вологі серветки Fresh`n Soft) в загальній сумі 3267,91грн. А позивач в свою чергу зобов’язався прийняти від відповідача з основного складу залишки на суму 7587,36грн.

Відповідач, згідно платіжного доручення №123 від 25.10.2006р., сплатив позивачу 3267,91грн.

Однак, відповідач, в порушення домовленостей, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача: 9349,78грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 284,99грн. три відсотки річних.

Під час слухання справи в суді, сторонам надавалась можливість врегулювати спір. В цей період відповідач сплатив позивачу 2885,27 грн., згідно платіжного доручення № 95 від 06.06.2008 року. Сторонами не було досягнуто домовленості щодо врегулювання спору, а тому в судовому засіданні 9.06.2008 року сторони наполягали на своїх позиціях щодо предмету спору.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до наступних висновків.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Сторони в укладеному дистриб’юторському договорі від 05.04.2006р. визначили певний перелік свої прав та обов’язків (зобов’язань). Пізніше вони листом №148/06 від 17.10.2006р. внесли зміни до договору щодо проведення розрахунків та повернення товару.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене судом приймаються до уваги пояснення відповідача щодо виникнення у нього обов’язку оплачувати товар по мірі його реалізації в силу п. 3.2 договору, яким визначена періодичність платежів але не визначений їх розмір.

Надісланий позивачем лист від 17.10.2006 року (оферта) та сплата відповідачем коштів (акцепт) оцінюється судом як внесення змін до договору в частині порядку проведення розрахунку за поставлений товар.

Судом не приймаються заперечення позивача щодо прострочення внесення відповідачем платежу, обумовленого листом від 17.10.2006 року, на п’ять днів, як неприйняття відповідачем пропозиції позивача щодо внесення змін до договору в частині порядку проведення розрахунку за поставлений товар, оскільки позивачем дані кошти прийнятті без будь –яких додаткових застережень.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 9634,77 грн. з відповідача неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю „АТА” м. Київ до приватного підприємства „СВІТ-ХІМ” м. Хмельницький про стягнення 9634,77грн. заборгованості відмовити.

                              Суддя                                                                      І.В. Розізнана

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.06.2008 року.