Біляївський районний суд Одеської області

10.05.2012 Справа № 2-906/11

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

р. м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

при секретарі - Величко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання не перешкоджати у здійсненні права власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування затрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач за первісним позовом звернувся до суду та просив ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 не перешкоджати йому у здійсненні права власності щодо належної йому земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та тимчасових споруд розташованих на неї, крім того, зобов'язати відповідачку не використовувати та звільнити вказану земельну ділянку та тимчасові споруди.

Свої вимоги мотивує тим, що він являється власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. На даний час відповідачка використовує для свого постійного проживання тимчасові споруди, які розташовані на вищевказаній земельній ділянці. Такі дії відповідачки, на думку ОСОБА_1, обмежують можливість здійснення ним свого права власності щодо вказаних земельної ділянки та тимчасових споруд.

В свою чергу, ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на її користь затрати, які вона понесла внаслідок переобладнання в жилу кімнату басейна, проведення газифікації літньої кухні та на побудову сараю для живності в розмірі 11 576,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що у період з листопада 1993 року по лютий 1997 року вона перебувала у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_1 У зазначений період часу, вони разом проводили будівництво та газифікацію житлового будинку, із приміщення, призначеного для басейну в 1994-1995 роках вони облаштували жилу кімнату, оштукатурили її, забетонували підлогу, виконали всі внутрішні роботи. Крім того, для утримання домашньої живності в 1994-1995 роках вони побудували сарай, а в 1996 році газифікували літню кухню, зробили її пригідною для проживання та виконали всі внутрішні ремонтні робити. З 1995 року вони за спільні кошти стали завозити будівельні матеріали для будівництва житлового будинку для їх сім'ї. Відповідно до висновку проведеної експертизи, визначено, що витрати по переобладнанню басейна в жилу кімнату становлять 8 089,00 грн., по проведенню в літню кухню газу -8 911,00 грн., вартість сараю для живності відповідно до технічного паспорту -6 152,00 грн. На підставі викладеного ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь Ѕ частину від загальної суми вказаних витрат, тобто 11 576,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_4 позовні вимоги свого довірителя підтримала та наполягала на їх задоволенні, зустрічний позов не визнала.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 первісний позов не визнали, у судових дебатах вони не заперечували проти його задоволення, за умови стягнення з позивача за первісним позовом ОСОБА_1 вказаної суми витрат по переобладнанню та будівництву.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали даної справи, а також матеріали справи №2-376/10, оцінивши надані докази, суд вважає, що обидва позову задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі державного акту серії ЯГ № 940916 (а.с.6-7). На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок з надвірними спорудами, якій згідно технічного паспорту за станом на 13.03.2007 року належить ОСОБА_1 (а.с.8-11).

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, які передбачають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ч.ч.1 та 3 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Позивач за первісним позовом вказує на те, що відповідачка ОСОБА_2, проживаючи у вказаному будинку та користуючись земельною ділянкою позивача, перешкоджає йому у здійсненні його права власності на вказану землю та будівлі.

Однак, позивачем не було надано суду жодного обґрунтованого та допустимого доказу того, що він звертався з таким проханням до ОСОБА_2, чи до міської ради, чи до правоохоронних органів зі скаргами на дії відповідачки, що до неї були застосовані заходи впливу і попередження щодо припинення таких дій, які не дали результату, також не доведено суду у чому полягали перешкоди з боку відповідачки за первісним позовом у користуванні та розпорядженні власністю на розсуд позивача та використовування тимчасових споруд відповідачкою на вказаної земельної ділянці. Натомість, ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 не просив її звільнити вказані земельну ділянку та тимчасові споруди. Крім того, позивач вже звертався до суду з подібними вимогами, які на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07.10.2010 року були залишені без задоволення. Вказане рішення відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 16.12.2010 року було змінено, із мотивувальної частини було виключено те, що між сторонами існували шлюбні відносини у період з 1990 року по 04.11.1993 року та з 10.02.1997 року по 2007 рік. В іншій частині вказане рішення залишено без змін. Рішення апеляційного суду набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2010 р. рішенням Біляївського районного суду Одеської області у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та розподіл сумісного майна було відмовлено, також було відмовлено у задоволенні зустрічних позивних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселенні (а.с. 35-36).

16.12.2010 р. рішенням апеляційного суду Одеської області було змінено рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07.10.2010 р., було виключено із мотивувальної частини рішення посилення на те, що «між сторонами існували фактичні шлюбні стосунки у період з 1990 року по 04 листопада 1993 року і з 10 лютого 1997 року по 2007 рік»(а.с. 38-40).

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2, суд дійшов до наступного.

У судовому засіданні були досліджені матеріали справи № 2-376/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та розподіл сумісного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення, а саме, був оглянутий висновок експерта № 231 від 01.12.2009 року, з якого вбачається, що вартість переобладнання житлового басейну у житлову кімнату складає 8089,00 грн., проведення газифікації літньої кухні -8 911,00 грн., вартість сараю складає 6152,00 грн. (справа №2-376/10, том № 2 а.с.1-86).

Разом з тим, ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що вказані переобладнання здійснювались за її рахунок, чи з яких вбачалось би, яку частку коштів на вказані побудови вносила саме вона.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, сторони не довели належними та допустимими доказами обставини, на які посилалися як на підставу своїх вимог, тому первісний та зустрічний позови задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст. 74 СК України, ст.ст. 386, 391 ЦК України, ст..ст. 116, 150, 168, 169 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання не перешкоджати у здійсненні права власності -відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування затрат -залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийІ. М. Горяєв