Справа 2а-32/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого-судді: Стасіва І.С.

при секретарі: Кушнір І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сокиряни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі Чернівецької області про визнання протиправними дій та стягнення щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі Чернівецької області про визнання протиправними дій та стягнення щомісячної соціальної допомоги як дитині війни. Посилається на те, що на підставі ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона має соціальний статус "Дитини війни". Згідно із вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», їй, як особі, що має статус «Дитини війни», повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. У березні 2012 року вона звернулася до управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі Чернівецької області, із заявою на ім'я начальника щодо перерахунку та виплати їй надбавки до пенсії встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на що отримала відмову від 15 березня 2012 року №02-13/К-11, в якій управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області відмовило у задоволені її заяви.

Вважає, що управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі Чернівецької області, своїм рішенням про відмову у здійснені перерахунку та виплаті надбавки до пенсії з урахуванням щомісячного підвищення до неї в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, порушує чинне законодавство та Конституцію України, оскільки у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» допомога їй виплачувалася у розмірі 49,80 гривень, що не становить 30% від мінімальної пенсії за віком, яка згідно ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік» становить: з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року - 709 грн., з 01.10.2010 року по 31.11.2010 року - 723 грн. та з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року - 750 грн.

Згідно підпункту 4 п. 2.1. розділу II Положення про управління Пенсійного фонду України, що затверджене постановою Пенсійного фонду України від 30.04.02р. за №8-2 нарахування і виплата 30% надбавки до пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду України. Відповідно до п.1.2 розділу І цього ж Положення, у своїй діяльності повинен керуватися Конституцією і чинним законодавством України, та згідно п. 2.4 розділу ІІ Положення, зобов'язаний суворо дотримуватися законних інтересів громадян.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені на підставі вищевикладеного закону України, не можуть бути обмеженні або скасовані іншими нормативно-правовими актами, що гарантовано п.п. 1 та 6 ст. 92 Конституції України, а згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок Державного Бюджету України.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підвищена пенсія з урахуванням 30% надбавки, яка згідно ч. 2 ст. 46 Конституції України, визначена цим законом, повинна виплачуватись за минулий час без обмеження.

У відповідності до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 адміністративного кодексу України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином незаконність відмови відповідача у виплаті їй надбавки до пенсії щомісячної державної соціальної допомоги з посиланням на відсутність для цього підстав є порушенням права й положень Міжнародної Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», що підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Кечко проти України», адже реалізація його права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, що передбачені Законом, не повинно залежати від бюджетних асигнувань та не може бути причинами невиконання органами влади зобов'язань, що визначенні Законом та гарантовані ст.ст. 3, 6, 8, 19, 22, 46, 48, 55, 56, 64, 68, 92, 95 Конституції України. З внесенням змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року №-3419-УІ вона ознайомлена.

Просить визнати дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області щодо невиплати їй як дитині війни підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії за віком як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 10 жовтня 2011 року по 10 квітня 2012 року.

В судове засідання позивачка не з'явилась, однак подала до суду письмову заяву, в якій просить провести судове слухання справи без її участі, у зв'язку з її похилим віком та станом здоров'я.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписами уповноваженої особи «Богачук О.В.» в судове засідання повторно не з'явився та про причини своєї неявки в суд не повідомив, заперечень проти позову та заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

За таких обставин, судом ухвалено розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивач відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має соціальний статус дитини війни, у зв'язку з чим їй виплачується відповідна виплата надбавки з 01.01.2008 року.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення і перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів, яким по даній справі є відповідач.

Згідно статті 6 Закону (в редакції Закону від 18.11.2004 року №2195-1У, який набрав чинності з 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 28 частини 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 2857-VІ від 23.12.2010 року та Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» № 4282-VІ від 22.12.2011 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено з 01.01.2011 року - 750 грн., з 01.04.2011 року - 764 грн., з 01.10.2011 року - 784 грн., з 01.12.2011 року - 800 грн., з 01.01.2012 року - 822 грн. та з 01.04.2012 року - 838 грн.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 3 частиною 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Однак, пунктом 7 частини 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року №3491-VI, який набрав чинності з 19.06.2011 року доповнено зазначену статтю пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян. Такі порядок та розмір встановлені пунктом 6 постанови КМУ від 06.07.2011 року №745, яка вступила в силу з 23.07.2011 року. Установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.

З огляду на викладене, до набрання чинності нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 ("УК"№133 від 23.07.2011 року) застосуванню підлягають положення даної постанови.

За прийнятим 26.12.2011 року рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік» вищезазначені норми визнані такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).

Крім того, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність (822 грн. х 7% = 57,54 грн.).

На час розгляду даної справи вищезазначені нормативно-правові акти не скасовані, а внесені зміни до закону не визнано неконституційними.

Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, з урахуванням роз'яснень Вищого адміністративного суду України №1091/11/13-11 від 22.07.2011 року, суд приходить до висновку, що на момент виникнення спірних відносин, а саме - на час нарахування і виплати позивачці з 10 жовтня 2011 року по 10 квітня 2012 року, як дитині війни підвищення до пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскаржувані дії відповідача щодо її нарахування та виплати були правомірними та узгоджувалися з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих громадян», оскільки були нараховані і виплачені у розмірі 49,8 грн. та з 01.01.2012 року з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» - у розмірі 57,54 грн., щомісячно, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

На підставі ст.ст. 6 п.1, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-ІУ, ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-1У, ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 2857 - VІ від 23.12. 2010 року, п.7 ч.1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» №3491-УІ від 14.06.2011 року, ст.12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» № 4282-VІ від 22.12.2011 року, п.6 постанови КМУ від 06.07.2011 року №745, п.4 постанови КМУ від 28.12.2011 року №1381, УК №133 від 23.07.2011 року, та керуючись ст.ст. 7-11, 71 ч.3, 94, 160-163, 183-2, 256 ч.1 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі Чернівецької області про визнання протиправними дій та стягнення щомісячної соціальної допомоги як дитині війни - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили у порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Головуючий: