ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2008 р. Справа № 49/35-08
вх. № 1067/3-49
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судового засідання Кононенко Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - Панова Л.П., дор. № юр-267/д від 12.11.2007 року відповідача - Юркова Т.С., дор. № 482/973 від 06.02.2008 року
розглянувши справу за позовом ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз", м. Охтирка
до ВАТ "Харківгаз" м. Харків
про врегулювання розбіжностей та укладення договору
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" звернулось до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд винести рішення, відповідно до якого вважати укладеним з 01 січня 2008 року договір між ВАТ "Харківгаз" та ВАТ „Укрнафта" в особі НГВУ „Охтирканафтогаз" про надання послуг з транспортування природного газу та викласти спірні умови договору в такій редакції:
„6.2.Оплата послуг Виконавця по транспортуванню газу здійснюється Замовником шляхом внесення не менше 50% оплати за транспортування замовлених на поточний місяць обсягів газу на розрахунковий рахунок Виконавця до 20 числа поточного місяця."
п.6.4 Розділу 6 „Порядок та умови проведення розрахунків" викласти в такій редакції: „6.4. Перераховані Замовником кошти направляються для зарахування належного платежу наступним чином: послідовно погашається сума заборгованості попереднього періоду, пеня за цей період, потім платіж за наступний період, пеня на цю заборгованість. Перераховані кошти зараховуються на поточний розрахунковий рахунок тільки після повного погашення суми попереднього боргу."
Відповідач проти позову заперечує, 05.03.2008 року надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не згоден з запропонованою позивачем редакцією п. 6.2. договору, оскільки на думку відповідача розрахунки мають здійснюватись відповідно до Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженого Постановою НКРЕ від 12.07.2000 року № 759 ( у редакції постанови НКРЕ від 30.09.2005 року № 860). Відповідач вказує, що відповідно п. 3.1. Алгоритму розподіл коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання газопостачального підприємства здійснюється відповідно до нормативу розподілу коштів, який розраховується газопостачальним підприємством та затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України. Згідно п. 3.5. алгоритму кошти, що надійшли протягом операційного дня від споживачів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання газопостачального підприємства, уповноважений банк того ж операційного дня зараховує, згідно нормативу розподілу коштів на: 1). поточний рахунок газопостачального підприємства - в частині наданих послуг постачання природного газу за регульованим тарифом; 2) поточний рахунок газорозподільного підприємства - в частині наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними трубопроводами; 3). поточний рахунок газотранспортного підприємства - в частині наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами; 4). розрахунковий рахунок власника природного газу в частині оплати за переданий, згідно з договором купівлі - продажу споживачу природний газ: а) поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"; б) поточний рахунок іншого власника природного газу ніж зазначеного у підпункті 4 "а" пункту 3.5. Відповідач зазначає, що Постановами НКРЕ № 1912 від 27.12.2007 року та № 78 від 24.10.2008 року затверджені відповідно на січень та лютий 2008 року нормативи відрахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання ВАТ "Харківгаз", які надійшли від населення, зокрема, на поточний рахунок підприємства з транспортування природного і нафтового газу промисловими газопроводами: НГВУ "Охтирканафтогаз" ВАТ "Укрнафта"- 0,02%. Щодо п. 6.4. договору, то відповідач також заперечує проти редакції позивача, та вказує, що ця умова є такою що порушує права та законні інтереси ВАТ "Харківгаз", оскільки передбачає безпідставне першочергове спрямування коштів, що надходять від населення за спожитий природний газ на погашення пені, яка самостійно нараховується позивачем на заборгованість, що утворилася внаслідок несвоєчасних платежів від населення; внаслідок чого буде порушений порядок розподілу коштів, а також змінено призначення платежів в односторонньому порядку з боку позивача.
В судовому засіданні 13.05.2008 року оголошувалась перерва до 27.05.2008 року до 11:30 години.
26.05.2008 року позивач надав через канцелярію суду додаткові документи, які були залучені судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 27.05.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2008 року проти позову заперечував, надав для залучення до матеріалів справи копію ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з транспортування природного газу і нафтового газу розподільними газопроводами від 22.03.2000 року.
В судовому зсіданні 27.05.2008 року оголошувалась перерва до 11.06.2008 року д о11:00 години.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
25.12.2007 року ВАТ "Укрнафта" в особі відокремленого підрозділу - Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" надіслало на адресу ВАТ "Харківгаз" проект договору на транспортування природного газу, відповідно до якого ВАТ "Укрнафта", як виконавець, зобов'язується надати ВАТ "Харківгаз" як замовнику, послуги з транспортування природного газу, а останнє зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх.
Вказаний проект договору був отриманий відповідачем 29.12.2007 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення, копія якого додана до матеріалів справи.
11.01.2008 року відповідач направив позивачеві протокол розбіжностей до договору, в якому заперечував проти редакції п. 6.2. та п. 6.4. договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Так п. 10 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1729 передбачено, що постачальники природного газу (яким є відповідач) у разі постачання природного газу населенню укладають з газотранспортними і газодобувними підприємствами НАК "Нафтогаз України" та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори на транспортування природного газу. Отже укладення спірного договору обов'язкове для сторін в силу вимог закону та може бути предметом судового розгляду.
Відповідно проекту договору, позивач наполягає на викладенні п. 6.2. договору наступним чином: "Оплата послуг виконавця по транспортуванню газу здійснюється Замовником шляхом не менше 50 % оплати за транспортування замовлених на поточний місяць обсягів газу на розрахунковий рахунок Виконавця до 20 числа поточного місяця."
Відповідач пропонує викласти п. 6.2. договору в наступній редакції: "Оплата послуг Виконавця по транспортуванню газу здійснюється Замовником шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця в порядку і строки встановлені Алгоритмом розподілу коштів, затвердженим постановою НКРЕ України від 30.09.?005 року №860 „Про внесення змін до постанови НКРЕ від 12.07.2000 року №759 „Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств".
Суд не може погодитись з такою редакцією п. 6.2. договору запропонованою відповідачем з наступних підстав.
Відповідно ч. 2 п. 2. Правил обліку природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні, затверджених Наказом НАК "Нафтогаз України" 11.05.2002 року за № 1, газовидобувне підприємство - це юридична особа, яка видобуває природний газ на території України та здійснює його підготовку.
Позивач, відповідно до наданих в установленому порядку ліцензій, здійснює газовидобувну діяльність, отже є газовидобувним підприємством.
Постановою НКРЕ № 759 від 12.07.2000 року затверджений Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств" (Надалі - Постанова №759). Відповідно до п. 1 цей Алгоритм визначає та встановлює послідовність дій власників природного газу, газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання за використаний природний газ від усіх категорій споживачів. п. 1.3. Алгоритму визначено, що газотранспортне підприємство це суб'єкт господарювання, що здійснює транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами та його зберігання з використанням об'єктів газотранспортної системи, які перебувають у його власності чи користуванні. Позивач надає відповідачу послуги з транспортування природного газу по власних внутришньопромислових трубопроводах до газорозподільчих станцій та передає газ відповідачу для подальшого транспортування споживачам, та не є газотранспортним підприємством у розумінні наведеного п. 1.3. Отже, оскільки позивач не відноситься до осіб, на яких поширюється дія Постанови №759, застосування її норм для визначення порядку здійснення розрахунків між сторонами є недоречним.
Крім того, згідно п. 1.5. Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", енергоносіями є кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.
Відповідно ч. 7 ст. 276 ГК України, оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Тобто, чинним законодавством передбачено здійснення розрахунків за енергопостачання саме шляхом попередньої оплати послуг.
Отже, суд вважає, що передплата, як спосіб оплати послуг, передбачених спірним договором відповідає суті відносин, що склались між сторонами, жодним чином не порушує права відповідача та за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства що ставляться до правовідносин, пов'язаних з виробленням, постачанням та транспортуванням енергоносіїв, зокрема природного газу.
За таких обставин, суд вважає необхідним задовольнити вимогу позивача та викласти п. 6.2. договору в редакції, запропонованій позивачем.
Щодо п. 6.4. договору, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивач в проекті договору виклав п. 6.4. наступним чином: "Перераховані Замовником кошти направляються для зарахування належного платежу наступним чином: послідовно погашається сума заборгованості попереднього періоду, пеня за цей період, потім платіж за наступний період, пеня на цю заборгованість. Перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період тільки після повного погашення суми попереднього боргу."
Відповідач не погодився з такою редакцією та вважає за необхідне виключити спірний пункт із договору.
Суд, також не може погодитись з такою позицією відповідача з наступних підстав.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Отже будь які послуги, передбачені договором повинні сплачуватись своєчасно в терміни, передбачені договором.
Згідно ч. 1, 3 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 534 ЦК України передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Отже, чинним законодавством України передбачений певна черговість погашення вимог кредиторів, тому правомірно передбачений позивачем порядок оплати в договорі шляхом першочергового погашення неустойки нарахованої на заборгованість попередніх періодів, а за поточний розрахунковий період тільки після повного погашення суми попереднього боргу, не суперечить нормам діючого законодавства.
Враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача щодо викладення п. 6.4. в редакції, запропонованій позивачем обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2. ст. 187 Господарського кодексу України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Оскільки вимога позивача в частині визнання укладеним договору з 1 січня 2008 р. не доведена та необґрунтована належними доказами, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Вважати укладеним договір №1128 між: Відкритим акціонерним товариством "Харківгаз" та Відкритим акціонерним товариством „Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління „Охтирканафтогаз" про надання послуг з транспортування природного газу та викласти спірні умови договору в такій редакції:
п.6.2 Розділу 6 „Порядок та умови проведення розрахунків" "Оплата послуг Виконавця по транспортуванню газу здійснюється Замовником шляхом внесення не менше 50% оплати за транспортування замовлених на поточний місяць обсягів газу на розрахунковий рахунок Виконавця до 20 числа поточного місяця."
п.6.4 Розділу 6 „Порядок та умови проведення розрахунків" викласти в такій редакції: „6.4. Перераховані Замовником кошти направляються для зарахування належного платежу наступним чином: послідовно погашається сума заборгованості попереднього періоду, пеня за цей період, потім платіж за наступний період, пеня на цю заборгованість. Перераховані кошти зараховуються на поточний розрахунковий рахунок тільки після повного погашення суми попереднього боргу."
Відмовити в задоволені вимоги позивача в частині визнання укладеним договору з 1 січня 2008 р.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" (адреса: 61022, м. Харків, Держпром, 4 під'їзд, 3 поверх, п/р 26009240 в ВАТ "Мегабанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (42700, м. Охтирка, вул. Київська, 119, п/р 26008050000613 в ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 05398533) - 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
Повний текст рішення підписаний 17.06.2008 року.
Суддя Кононова О.В.