К/С № 5-175/05
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого суддіПилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
за участю представників
позивача: Пасхалової Л.І., Сергієнко Н.В., Заікіна О.Г., Гоя В.П.
відповідача: Батрака М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуСпеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
на рішення Господарського суду Донецької області від 25.08.2005 р.
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2005 р.
у справі № 22/221а за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.08.2005 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2005р., позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення рішення від 30.06.2005 р. № 0000960823/0-19350/10/13-32-2. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. Рішення мотивовано тим, що позивач мав передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" (далі у тексті Закон "Про ПДВ") підстави для віднесення до податкового кредиту за березень 2005 р. ПДВ в сумі 3 407 292,87 грн.
Податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 1.8 ст. 1 Закону "Про ПДВ", п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 19 ст. 1 ст. 9 Бюджетного кодексу України та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Вважає, що, оскільки позивач не сплатив вартість отриманого товару, а також те, що продаж труб з нержавіючої сталі не є регулярною та постійною діяльністю позивача, податковий кредит за такою операцією сформовано неправомірно. Зазначає, що законодавець ставить у залежність сплату сум податку до бюджету або відшкодування з бюджету надмірної суми ПДВ від факту надмірної сплати податку та від податкового кредиту. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.
Представники позивача в судовому засіданні просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення – без змін, як законні та обґрунтовані.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 30.06.2005 р. податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000960823/0-19350/10/13-32-2 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 828 452 грн., заявленої до відшкодування у декларації за березень 2005 року.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ за період з 01.03.2005 р. по 31.03.2005 р. № 174-13-32-2-03361081, яким зафіксоване порушення п. 1.8. ст. 1 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", а саме: підприємство до складу податкового кредиту у березні 2003 року віднесло ПДВ в сумі 3 407 292,87 грн., включений у ціну придбаних у ТОВ "СТРІМТЕК" труб. Операція з придбання труб у вказаного товариства не є регулярною та суттєвою діяльністю позивача.
Згідно умов договору купівлі-продажу № 040105-СНДвід 04.01.2005 р., укладено між позивачем та ТОВ "Стрімтек", останнє поставило позивачеві труби загальною вартістю 20 443 757,21 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3 407 292,87 грн., що підтверджується копіями рахунку-фактури від 31.03.2005 р. № СФ-0000031, видаткової накладної від 31.03.2005 р. № РН-0000006 та податкової накладної від 31.03.2005 р. № 3103.03 на суму 20 443 757, 21 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3 407 292,87 грн. Позивачем оплата отриманого товару здійснена частково на суму 1 637 000 грн.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV, у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону "Про ПДВ" право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, як сплачених, так і нарахованих, виникає за правилом першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Закон "Про ПДВ" встановлює, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкових накладних чи митних декларацій (інших подібних документів згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.3 статті 7 у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV).
Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач отримав податкову накладну від 31.03.2005 р. № 3103.3 на суму 20443 757,21 грн. (в т.ч. ПДВ в розмірі 3 407 292,87 грн.), яка відповідає вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону "Про ПДВ", у нього виникло право для включення до податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 3 407 292,87 грн. із вартості отриманого, але частково оплаченого товару.
Посилання відповідача на п. 1.8 ст. 1 Закону "Про ПДВ", а також на те, що в силу вимог іншого законодавства, у платника податку виникає право на відшкодування ПДВ лише за умови фактичної сплати сум до бюджету, суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки воно не стосується питання щодо правомірності визначення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ, яке є предметом даного спору.
Не вбачається і порушень судами попередніх інстанцій п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якою визначено поняття господарської діяльності. Суди обґрунтовано відхилили такі доводи відповідача, зазначивши, що визначення "господарської діяльності" не встановлює залежності всієї господарської діяльності від регулярності здійснення платником податку окремих видів господарських операцій з окремими видами товарів.
За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 25.08.2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2005 р. – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.І. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 04.08.2006 р.