ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
ГоловуючогоЦуркана М.І.
Суддів:Ліпського Д.В.
Гуріна М.І.
Кобилянського М.Г.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Проценко О.О .,
за участю представника позивача Малишко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові(СДПІ)про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення
у с т а н о в и л а :
У березні 2004 року ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», звернулось в суд з позовом до СДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.03.2004р. №0000300831/0 щодо застосування штрафу розміром у 6 816,42 грн.
Зазначали, що на підставі акта документальної перевірки від 23.03.2004р. № 362/33-520, податковий орган встановив порушення позивачем п.п. 8.6.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі.
Посилаючись на те, що в період з 14 березня 2002 року по 28 квітня 2002 року активи підприємства не знаходились у податковій заставі, – просили оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнати недійсним.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останньою постановою господарського суду Харківської області від 07 листопада 2005 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2005 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі СДПІ, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить рішення скасувати і постановити нове, про відмову у позові.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на них, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги з таких підстав.
Судами встановлено, що 27 березня 2002 року позивач на безоплатній основі, в порядку благодійності, поставив ХОБФ ”Правопорядок» продукцію власного виробництва (водозмішувачі) на суму 6 816,42 грн.
За твердженням СДПІ, таке відчуження відбулося без попередньої згоди податкового органу в період перебування активів позивача у податковій заставіу зв'язку з несплатою пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності, а тому платник податків має сплатити штраф у розмірах передбачених п. п. 17.1.8 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань податків перед бюджетами державними цільовими фондами".
Відповідно із п.п.8.2.1 п.8.2 ст. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань податків перед бюджетами державними цільовими фондами" право податкової застави виникає ( в числі інших умов) у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом.
На день реалізації майна позивач мав борг по пені за прострочення термінів розрахунків в іноземній валюті, визначений рішенням податкового органу № 15-33-1-14310052/2049 від 28.01.2002 р.
Відмовляючи у позові господарський суд, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, правильно зазначили, що борг по пені за прострочення термінів розрахунків в іноземній валюті не був законною підставою для віднесення активів позивача до податкової застави.
Так, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено у ст. 14 та ст.15 Закону України ”Про систему оподаткування” і не містить пеніза порушення резидентами термінів, встановлених ст. 1 і ст. 2 Закону України ”Про рядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.
За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що віднесення пені до податкового зобов’язання, що тягне податкову заставу активів платника податків є помилковим, а за умови відсутності іншої податкової заборгованості підприємства, останнє мало право відчужувати продукцію власного виробництва без попередньої згоди податкового органу.
Такі висновки доводами касаційної скарги не спростовуються, а посилання податкового органу на дотримання ним встановленого порядку застосування податкової застави та порядку направлення повідомлень платникам податків, визначених наказами ДПА, без дотримання вимог щодо законності податкової застави, касаційним судом, як підстава для скасування рішень, відхиляється.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 230 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 7 листопада 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2005 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.
Головуючий М.І.Цуркан
Судді: М.І.Гурін
М.Г. Кобилянський
Д.В.Ліпський
В.В.Юрченко