копія
Провадження № 11/2290/278/ 2012 Головуючий в 1-й інстанції Данькова С.О.
Категорія: постанова Доповідач Дуфнік Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.04.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого -судді Дуфнік Л.М.,
суддів Вітюка В.Ж., Матущака М.С.,
прокурора Боднара Р.Г.,
підсудного ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями підсудного ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у справі на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 грудня 2011 року, -
В с т а н о в и л а:
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 грудня 2011 року кримінальну справу за обвинуваченням за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Аркадіївка Хмельницького району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із вищою освітою, адвоката, одруженого, не судимого,
повернуто прокурору Хмельницького району на додаткове розслідування.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 залишено попередній -підписку про невиїзд.
Відповідно до обвинувального висновку, органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 28 листопада 2002 року близько 20 години на 7 км 416,5 м автодороги Хмельницький-Волочиськ (через Чорний Острів), керуючи на підставі довіреності АЕІ № 653477 автомобілем ВАЗ 2106 (реєстраційний номер НОМЕР_1), який належав ОСОБА_3 і рухаючись поза межами населеного пункту в напрямку смт. Чорний Острів, не врахував дорожніх умов та обстановку, проявив неуважність при виникненні перешкоди, яку він об'єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або для безпечного об'їзду, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, передбачені п.п. 1.5 (ч.1), 2.3 б, 12.3 Правил дорожнього руху України та, як наслідок, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який рухався проїзною частиною дороги в попутному напрямку.
Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді багатофрагментального перелому кісток основи та склепіння черепу, розміжчення головного мозку, розривів твердої мозкової оболонки, розриву печінки, крововиливів коренів правої та лівої легені, саден в задньо-зовнішній поверхні лівої гомілки, саден та крововиливу зовнішньої кісточки правого плечового суглоба, клаптикової рани потиличної ділянки, крововиливів задньо-внутрішньої поверхні правого стегна в нижній третині та правої підколінної ямки, крововиливу в м'язах задньої поверхні правої гомілки, косопоперечного перелому правого стегна, від яких помер на місці події.
Водій ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, передбачені пунктами 1.5(ч.1), 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху, де вказано:
п.1.5 (ч.1). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Згідно з обвинуваченням, вказані порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками -смертю потерпілого ОСОБА_4 та утворюють склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Направляючи справу з власної ініціативи на додаткове розслідування з підстав неповноти та неправильності досудового слідства, суд мотивує своє рішення тим, що під час провадження досудового слідства по даній кримінальній справі були допущені істотні порушення вимог КПК України, а також неповнота і неправильність , які неможливо усунути в судовому засіданні.
Зокрема, суд зазначає, що під час досудового слідства не дотримано вимог КПК України щодо конкретності пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення; не перевірено, чому у кишенях одягу ОСОБА_4 збереглися різні предмети, які не були вилучені і оглянуті в ході слідства, а були виявлені лише в залі суду; виявлено протиріччя , які можуть бути усунуті лише шляхом проведення комплексної автотехнічної, трасологічної та судово-медичної експертизи; не виконано приводи свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, покази яких підлягають перевірці; неможливо усунути суперечності у показаннях ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які зазначені як поняті у протоколах слідчих дій, але ОСОБА_11 заперечила факт своєї участі у слідчих діях, а ОСОБА_12 поставила під сумнів достовірність її підписів у протоколах слідчих дій; не перевірено показання підсудного на свій захист з приводу розвитку подій. Для встановлення об'єктивної істини по справі суд вбачає необхідним встановити та опитати свідків, які могли бачити осіб, які зі слів підсудного, розбили скло його автомобіля, а також встановити наявність у користуванні ОСОБА_1 мобільного телефону та за якою адресою він перебував у час ДТП.
Як вбачається із поданої підсудним ОСОБА_1 апеляції, він просить постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 грудня 2011 року скасувати, як необґрунтовану, і , провівши судове слідство в повному обсязі, прийняти рішення про закриття справи, оскільки вважає себе непричетним до вчинення злочину.
У апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, вважаючи її незаконною через відсутність підстав повернення справи на додаткове розслідування та можливість усунення вказаних у постанові недоліків досудового слідства в судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, підсудного ОСОБА_1 на обґрунтування поданої ним апеляції, прокурора, який підтримав подану апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає апеляцію прокурора такою, що підлягає задоволенню, а апеляцію підсудного ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Ці вимоги кримінально-процесуального закону не були враховані судом при вирішенні питання про повернення справи на додаткове розслідування.
Посилання суду на неконкретність пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення як одну з підстав для повернення справи на додаткове розслідування колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки протягом судового розгляду справи прокурор в порядку ст.277 КПК вправі змінити, конкретизувати пред'явлене обвинувачення.
Твердження суду про те, що не перевірено, чому у кишенях потерпілого ОСОБА_4 збереглися різні предмети, які не були вилучені і оглянуті в ході слідства, а були вилучені в залі суду, не може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування, оскільки даний факт не впливає на встановлення об'єктивної істини по справі.
Посилання суду про неможливість усунення в судовому засіданні наявних у справі протиріч без направлення справи на додаткове розслідування є також безпідставними, оскільки суд не позбавлений можливості у разі необхідності призначити по справі експертизу, вжити відповідних заходів для забезпечення виконання постанов про привід свідків, які не з'явилися в судове засідання, а також з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних в ході судового слідства, в порядку ст.315-1 КПК України - вправі своєю постановою доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії , тощо.
Показання підсудного ОСОБА_1 на свій захист органами досудового слідства перевірялися.
Таким чином, рішення місцевого суду про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування колегія суддів вважає необґрунтованим.
Зі змісту ч.2 ст.366 КПК України випливає, що, скасовуючи постанову місцевого суду про направлення справи на додаткове розслідування, апеляційний суд не вправі постановити своє рішення по суті пред'явленого обвинувачення, а тому апеляція підсудного ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково: постанову місцевого суду про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України слід скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляцію, прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити, апеляцію підсудного ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 грудня 2011 року щодо ОСОБА_1 про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування скасувати, а справу направити Хмельницькому міськрайонному суду на новий судовий розгляд в той же суд.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Дуфнік