Судове рішення #2324048
33/141

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  



Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом       відкритого акціонерного товариства «Авіалінії Харкова»

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Середземноморські авіалінії»

про                        стягнення 12112,03 грн.

                                                  

За участю представників сторін:

від позивача:        не з’явився;

від відповідача:    Шевчук О.М. –представник за довіреністю № 7 від 30.04.2008 року;



встановив :


Відкрите акціонерне товариство «Авіалінії Харкова»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Середземноморські авіалінії»про стягнення 12112,03 грн. за договором № 132/06-3 від 15.09.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.09.2006 р. між відкритим акціонерним товариством «Авіалінії Харкова»та товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Середземноморські авіалінії»було укладено договір № 132/06-3 відповідно до умов якого, відповідач доручає, а позивач приймає на себе обов’язок виконувати роботи з внутрішнього прибирання повітряних суден відповідача.

Як вбачається з п.3.1 даного договору вартість робіт з внутрішнього прибирання повітряних суден встановляється в додатку до договору, який є його невід’ємною частиною.

Згідно п.3.2 договору виконавець виставляє рахунок замовнику за виконані роботи в наступні строки:

-          за роботи, які виконані в період з 1 по 15 число календарного місяця –до 20 числа календарного місяця;

-          за роботи, які виконані в період з 16 по останнє число календарного місяця –до 5 числа наступного календарного місяця.

        На виконання умов договору позивачем були виставлені рахунки-фактури № СФ-0000038 від 30.03.2007 року, № СФ-0000085 від 31.05.2007 року, № СФ-0000037 від 30.03.2007 року, № СФ-0000115 від 29.06.2007 року, № СФ-0000151 від 31.07.2007 року, № СФ-0000193 від 31.08.2007 року, а також підписані сторонами та скріплені печатками акти виконаних робіт за березень –серпень 2007 року.

        Відповідач умови договору не виконав, оплату за виконані роботи не здійснив, тому станом на 01.11.2007 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 12112, 03 грн.

         З метою погашення заборгованості у добровільному порядку позивачем 03.10.2007 року було направлено відповідачу лист № 1-12-421 про необхідність погасити існуючу заборгованість, шляхом перерахування грошових коштів протягом 3-х робочих днів з моменту отримання листа. Вказаний лист, згідно повідомлення про вручення поштового повідомлення, було отримано відповідачем 08.10.2007 року.

        Однак, незважаючи на це, на теперішній час відповідач зобов’язання по вказаному договору по сплаті за виконанні роботи з наземного обслуговування не виконав, заборгованість в сумі 12112, 03 грн. не погасив.

        В судовому засіданні 31.03.2008 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, підтримав свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 12112, 03 грн. суми заборгованості, державне мито у розмірі 121, 12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.   

        Представник відповідача пояснив, що 28.01.2008 року Господарським судом м. Києва порушено провадження у справі про банкрутство щодо особи відповідача та заявив   клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення процедури банкрутства.

        У зв’язку з тим, що зазначена підстава зупинення провадження у справі, згідно ст. 79 ГПК України, відсутня, суд відмовив у задоволенні даного клопотання.

        08.04.08. та 21.04.08. розгляд справи відкладався у зв’язку із неявкою представників сторін.

        У судове засідання 20.05.2008 року представник позивача не з’явився, але через загальний відділ діловодства подав клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, оскільки позивач перебуває у процесі банкрутства та має скрутний фінансовий стан.

        Представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі, у зв’язку із відсутністю предмету спору та пояснив, що позивач протягом встановленого строку не подав до господарського суду, що розглядає справу про банкрутство відповідача, письмової заяви про визнання його кредитором відповідача, тому, відповідно до ч. 2 ст. 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги позивача вважаються погашеними.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

15.09.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Середземноморські авіалінії»та відкритим акціонерним товариством «Авіалінії Харкова»було укладено договір № 132/06-3 на здійснення роботи з внутрішнього прибирання суден відповідача.

03.10.2007 року позивачем було направлено відповідачу лист № 1-12-421 з вимогою погасити існуючу заборгованість протягом трьох робочих днів з моменту отримання листа. Згідно повідомлення про вручення (наявного в матеріалах справи), лист був отриманий відповідачем 08.10.2007 року, тому останнім днем оплати заборгованості було 11.10.2007 року, що не заперечується відповідачем в судовому засіданні та клопотанні про припинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2008 року № 23/51-б порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Середземноморські авіалінії»та введено мораторій на задоволення вимог боржника, відповідно до ст. 12 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

        Відповідно до ст. 1 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсними кредиторами вважаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

          Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача до відповідача виникли до порушення справи про банкрутство відповідача, вимоги не забезпечені заставою майна, а отже, позивач є конкурсним кредитором.

Згідно з ч. 1 ст. 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача було опубліковане в газеті «Голос України»20.02.2008 року, про що свідчить копія даного оголошення наявна в матеріалах справи.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у судове засідання не з’явився, доказів подання письмової заяви про визнання його кредитором відповідача не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Отже, оскільки позивач не виконав вимог закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»і не звернувся протягом встановленого строку до господарського суду з відповідною заявою, зобов’язання відповідача перед позивачем вважаються погашеними, тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.    

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при відмові в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 1, 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,  суд -


ВИРІШИВ:


В позові відмовити повністю.

          

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.




Суддя                                                                                                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація