01.02.2012

Справа № 1/1416/177/2012 р.

В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

1 лютого 2012 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого Захарченка Д.В.

при секретарі Титовій Т.Е.

за участю прокурора Румянцева О.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дмитрівка, Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, інваліда І групи, не судимого, проживає: АДРЕСА_1

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Первомайськ, Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, не судимого, проживає: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст.289 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20.07.2011 р. близько 05.00 год., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою, маючи намір на заволодіння траспортним засобом, знаходячись на автостоянці, біля АДРЕСА_3, шляхом відімкнення дверцят, проникли в салон автомобіля НОМЕР_1, що належить Управлінню охорони здоров'я виконавчого комітету Миколаївської міської ради, та намагались завести двигун автомобіля і заволодіти ним, однак виконати дії направлені на доведення злочину до кінця не змогли, оскільки були затримані на місці вчинення злочину.

Підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним та показав, що зустрівшись з ОСОБА_4, в м. Миколаєві та вживи алкогольні напої, за пропозицією ОСОБА_4 20.07.2011 р. вирішили заволодіти автомобілем "Волга", що знаходився у діворі будинку поблизу пл. Перемоги, відмикнули дверцята автомобілю, та шляхом розбирання замку запалення і з'єднання дротів намагалися завести двигун, але це їм не вдалося і відразу після цього були затриманні працівниками міліції.

Підсудний ОСОБА_4 визнав себе винним та показав, що зустрівшись 19.07.2011 р. з ОСОБА_3, в м. Миколаєві та вживи алкогольні напої, за його пропозицією вирішили викрасти автомобіль "Волга", що знаходився у дворі будинку, за допомогою ножа відмикнули дверцята автомобілю, та шляхом розбирання замку запалення і з'єднання дротів намагалися завести двигун, але це їм не вдалося і відразу після цього були затриманні працівниками міліції.

Згідно протоколу огляду місця події від 20.07.2011 р., у дворі АДРЕСА_3, виявлений автомобіль НОМЕР_1, дверцята якого відкриті, з рульової колонки виведені дроти, а на відстані від автомобілю виявлено ніж. (а.с.5-8)

Згідно висновку експерта №254 від 20.08.2011 р., ніж, вилучений 20.07.2011 р. при огляді місця події є кухонним ножем, виготовленим заводським способом. (а.с.90-91)

Згідно свідоцтва про реєстрацію траспортного засобу, автомобіль НОМЕР_1 належить Управлінню охорони здоров'я міськвиконкому. (а.с. 58)

З врахуванням викладеного, суд знаходить вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведеною і дії підсудних кваліфікує за ст.15 ч.3, ст.289 ч.2 КК України, як незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудних суду кваліфікує, як незакінчений замах на злочин, оскільки самим обвинуваченням пред'явленим підсуднім, фактично встановлено, що вони не виконали всіх дій, направлених на вчинення злочину до кінця, тобто навіть не змогли завести двигун автомобілю, що є необхідною умовою для початку руху транспортного засобу, з моменту якого злочин вважається закінченим.

Доводи захисту про добровільну відмову підсудних від доведення злочину до кінця, суд не вважає обґрунтованими, оскільки в судовому засіданні самі підсудні пояснили, що припинили злочинні дії оскільки їм не вдалося завести двигун автомобілю та вони були затримані на місці вчинення злочину, тобто за наявності перешкоди яку їм не вдалося подолати, а добровільна відмова від вчинення злочину, відповідно до ст.17 КК України, може мати місце лише у разі остаточного припинення особою за своєю волею замаху на злочин.

При призначенні покарання, суд враховує, що підсудними вчинено тяжкий злочин, ступінь здійснення злочинного наміру та причини не доведення злочину до кінця, особу підсудних, які не судимі, характеризуються позитивно, наявність на утриманні ОСОБА_3 двох неповнолітніх дітей, обставини пом'якшуючи покарання - щире каяття, інвалідність підсудних та їх стан здоров'я, обставину обтяжуючу покарання - вчинення злочину у стані сп'яніння, та вважає необхідним призначити підсудним покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна.

Приймаючи до уваги наявність декількох обставин, що суттєво пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, а саме щирого каяття, інвалідності та стану здоров'я підсудних, з урахуванням особи підсудних, суд вважає можливим призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.69 КК України, в розмірі нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.289 КК України.

На підставі ст.75 КК України, суд вважає можливим з урахуванням особи підсудних, їх негативного ставлення до вчиненого, усвідомлення протиправності своєї поведінки, звільнити їх від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.3, ст.289 ч.2 КК України та призначити покарання, з застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти їх про зміну місця проживання.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк тримання під вартою з 21.07.2011 р. по 22.07.2011 р.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.3, ст.289 ч.2 КК України та призначити покарання, з застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти їх про зміну місця проживання.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк тримання під вартою з 21.07.2011 р. по 27.12.2011 р.

Запобіжний захід засудженим у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.

Речові докази: кухонний ніж, що знаходиться в Ленінському РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області -знищити; автомобільний зарядний пристрій марки «Нокіа»- повернути ОСОБА_5

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

Головуючий: