713/370/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.06.2012 м. Хуст
Хустський районний суд
Закарпатської області
складі: головуючого-судді: Данюк В.В.
при секретарі: Росоха Ю.В.
з участю представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6, приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання недійсним державного акту на земельну ділянку -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_4 звернулася у Хустський районний суд з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право приватної власності на землю. Позовні вимоги мотивує тим, що вона на підставі рішенням Хустського районного суду від 13 квітня 2011 року, яке набрало законної сили, у справі за її позовом до ОСОБА_6 про визнання права власності набула право власності на будинок АДРЕСА_1. У процесі оформлення права власності на земельну ділянку, яка знаходиться під будинком їй стало відомо, що на цю земельну ділянку вже виготовлений державний акт серії РЗ № 178389 від 27.06.2003 року на підставі якого відповідач ОСОБА_2 володіє, користується та розпоряджається даною землею. Крім того, позивачка дізналася, що стосовно цієї земельної ділянки у Хустському районному суді розглядалося кілька справ. Отримавши копії рішень суду по цивільних справах № 2-204/2009 р., № 2-550/2010 р. за позовами ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа на боці відповідачів приватний нотаріус ОСОБА_7 про визнання недійсним державних актів на право приватної власності на землю, договору дарування земельної ділянки та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, вона довідалась, що рішенням 12 сесії Драгівської сільської ради від 25 грудня 1997 року ОСОБА_8 - батькові відповідача було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,27 га у АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. На підставі вище згаданого рішення Драгівської сільської ради ОСОБА_8 виготовив державний акт на право приватної власності на землю від 15.08.2002 року на земельну ділянку розміром 0,15 га на якій знаходиться будинок, власником якого, згідно договору дарування від 07.07.1998 року була ОСОБА_6, якій відповідно до чинної на той час норми ст. 30 Земельного кодексу України, в редакції 1991 року, перейшло і право користування вказаною земельною ділянкою без змін цільового призначення.
Рішенням Хустського районного суду від 16.02.2004 року визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 181504 виданий ОСОБА_8 та договір дарування земельної ділянки від 05.02.2003 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 за реєстром № 72 та зобов'язано відповідача, земельну ділянку площею 0,15 га за адресою АДРЕСА_1.
Також, при розгляді вище вказаної справи ухвалою Хустського районного суду заборонено вчиняти будь-які дії щодо даної земельної ділянки. Однак не беручи до уваги ухвалу суду відповідач ОСОБА_2 під час розгляду даної цивільної справи виготовив оскаржуваний державний акт. Крім того, ОСОБА_2 знаючи про те, що рішенням суду від 16.02.2004 року визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 181504, виданий ОСОБА_8 та договір дарування земельної ділянки від 05.02.2003 року, укладений між ОСОБА_8 та відповідачем, що був підставою виготовлення оскаржуваного державного акту, 21.09.2007 року уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки за реєстровим № 2126 на бланку ВЕХ № 929810 посвідченого приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу ОСОБА_7, згідно якого продав земельну ділянку розміром 0,15 га у АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_5
Враховуючи те, що позивачка набула право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 відповідно і земельна ділянка, яка знаходиться під даним будинком, також перейшла у її користування.
Однак, наявність оскаржуваного державного акту та договору купівлі-продажу порушує право позивачки на користування цією земельною ділянко, а тому вона просить суд винести рішення яким, визнати недійсними державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 178389, виданий 27.06.2003 року Драгівською сільською радою, на підставі договору дарування ВАС № 883200 від 05.02.2003 року, яким стверджується право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,15 га розташовану в АДРЕСА_1 та договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений 21.09.2007 року і посвідчений приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 2126 на бланку ВЕХ № 929810, згідно якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_5 прийняв у власність земельну ділянку розміром 0,15 га, яка розташована в АДРЕСА_1 Закарпатської області.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності від 08.02.2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 підтримав, просив суд їх задоволити з мотивів наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності від 07.02.2012 року, заперечили проти задоволення позову, суду пояснили, що згідно договору позики між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, який був укладений у 2007 в разі коли позику не буде повернуто, позичальник зобов'язаний на протязі року передати у власність позикодавцеві будинок. Суд, своїм рішенням від 13.04.2011 року визнав істотними порушення умов договору і визнав право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 У цьому рішенні мова про земельну ділянку не йшла. ОСОБА_6 знала, що земельна ділянка була подарована відповідачу. Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 31.03.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено і рішення Хустського районного суду від 12 січня 2010 року про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю виданого відповідачу та договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 Отже, оскаржуваний державний акт та договір купівлі-продажу на сьогоднішній день є дійсними. Відповідач виготовив державний акт на право приватної власності на землю законно, оскільки підставою його виготовлення був договір дарування його померлого батька ОСОБА_8 Позов заявлений ОСОБА_4 є безпідставним. Законним власником земельної ділянки є відповідач.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від нього до суду надійшла нотаріально завірена заява у якій він просить суд проводити розгляд даної справи без його участі та повідомляє, що позовну вимогу ОСОБА_4 він визнає та просить задоволити у повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася. До суду надійшла нотаріально завірена заява у якій вона також визнала позовні вимоги ОСОБА_4, просила їх задоволити у повному обсязі, а справу розглянути у її відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_7 в судові засідання не з'являвся. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про вручення йому судових повісток та копія газети «Новини Закарпаття» № 3-4 від 14.01.2012 року в якій розміщено оголошення про виклик ОСОБА_7 в судове засідання.
Враховуючи наведене, суд відповідно до ст. 169 ЦПК України ухвалив провести судовий розгляд у відсутності відповідача ОСОБА_5 та третіх осіб ОСОБА_6, приватного нотаріуса ОСОБА_7
Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та інші докази по справі, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_4 набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Хустського районного суду від 13 квітня 2011 року, яке набрало законної сили.
Дана обставина стверджується відповіддю Хустського державного підприємства технічної інвентаризації від 11.05.2012 року за № 195 та копією витягу про державну реєстрацію прав.
Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони
розміщені.
Для реалізації свого права на земельну ділянку ОСОБА_4 звертається у Драгівську сільську раду Хустського району з метою оформлення правовстановлюючих документів, однак перепоною у цьому стає державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 178389 від 27 червня 2003 року виданий на підставі договору дарування від 05 лютого 2003 року, який посвідчує право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_2 та договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки укладений 21 вересня 2007 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Вимоги позивачки, як власника житлового будинку розташованого у АДРЕСА_1 щодо визнання недійсними вище вказаного державного акту на право приватної власності на землю та договору купівлі-продажу земельної ділянки є правомірними та обґрунтованими.
В ході розгляду справи судом досліджено матеріали цивільної справи № 2-204/2009 р. за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, Драгівської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання недійсним державного акту про право приватної власності на землю та договору дарування земельної ділянки. Рішенням суду від 16 лютого 2004 року позов ОСОБА_6 задоволено, державний акт на право приватної власності на землю виданий померлому батькові відповідача - ОСОБА_8 та договір дарування земельної ділянки від 05.02.2003 року укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 визнані недійсними. Крім того, даним рішенням зобов'язано ОСОБА_2 повернути Драгівській сільській раді земельну ділянку площею 0,15 га за адресою АДРЕСА_1. Дане рішення набрало законної сили за ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 30.06.2004 року, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін. Дана справа знаходилась у провадженні Хустського районного суду з 2002 року і відповідно до ухвали суду від 12.05.2003 року про забезпечення позову, було заборонено ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи на спірній земельній ділянці та накладено заборону на вчинення нотаріальних дій відносно даної земельної ділянки. Однак, ОСОБА_2 у період розгляду даної цивільної справи, не беручи до уваги ухвалу суду про забезпечення позову виготовив державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 178389 від 27.06.2003 року.
Даний державний акт виданий Драгівською сільською радою за реєстровим № 7246 не відповідає вимогам інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право приватної власності на землю», затвердженої наказом Держкомзему України від 04.06.1999 року № 43, так як зареєстрований за реєстровим номером державного акту померлого батька відповідача - ОСОБА_8, який визнаний рішенням суду від 16.02.2004 року недійсним.
Також, судом встановлено, що державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 178389 від 27.06.2003 року зареєстрований за № 7246 у Книзі записів державний актів про право приватної власності на землю, був виданий Драгівською сільською радою Хустського району відповідачу ОСОБА_2, на підставі договору дарування виготовленому на бланку серії ВАС № 883200 від 05.02.2003 року. Даний договір дарування земельної ділянки рішенням суду від 16.02.2004 року визнаний недійсним, що свідчить про відсутність правових підстав у відповідача ОСОБА_2 вважатися власником земельної ділянки за державним актом, який виданий з порушенням процедури та підстав на оформлення права власності на землю.
Будучи обізнаним з вище наведеними обставинами відповідач ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю виготовленого з порушеннями на підставі визнаного недійсним договору дарування, 21.09.2007 року здійснив відчуження земельної ділянки в АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_5 уклавши з ним договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_7 на бланку ВЕХ № 929810 за реєстровим № 2126.
Нотаріально посвідченою заявою, яка надійшла до суду та знаходиться у матеріалах справи, відповідач ОСОБА_5 визнав неправомірність дій відповідача ОСОБА_2 щодо продажу йому вище зазначеної земельної ділянки.
Виходячи з вище наведеного суд констатує, що укладений відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 21.09.2007 року договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,15 га в АДРЕСА_1, суперечить вимогам ст. 203 ЦК України, стосовно змісту правочину, оскільки на час укладення договору, за рішенням суду від 16.02.2004 року договір дарування земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 визнаний недійсним і останній не мав правового підґрунтя та законних підстав розпоряджатися земельною ділянкою на правах власника. Отже, вказані обставини відповідно до ст. 215 ЦК України є підставами для визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.
Твердження відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 щодо законності державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 178389 від 27.06.2003 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.09.2007 року на думку суду є безпідставним та необґрунтованим. Дані твердження ґрунтуються на рішенні апеляційного суду Закарпатської області від 31.03.2010 року, яким апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Хустського районного суду від 12 січня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа на боці відповідачів ОСОБА_7 про визнання недійсним державного акту на права приватної власності на землю та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. Зі змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що до даних позовних вимог застосовано позовну давність, строк якої сплив, що і було підставою для відмови у позові. Однак, у цій же ухвалі апеляційний суд зазначив, що позивачка ОСОБА_6 обґрунтовано звернулася з вимогою до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю площею 0,15 га, оскільки на той час саме вона являлася власником житлового будинку в АДРЕСА_1.
Крім того, судом оглянуто та досліджено лист міськрайонного управління Держкомзему у м. Хуст і Хустському районі від 09.04.2012 року № 1444 адресований позивачці ОСОБА_4 згідно якого реєстрація земельної ділянки розміром 0,15 га за адресою АДРЕСА_1 управлінням за громадянином ОСОБА_2 не проводилась та будь-які правовстановлюючі документи на право власності за ОСОБА_2 в управлінні відсутні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З частини 3 статті 61 ЦПК України вбачається, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищевикладене та те, що зібраними по справі доказами доведено недійсність державного акту серії РЗ № 178389 від 27 червня 2003 року, який був виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,15 га в АДРЕСА_1 та договору купівлі-продажу даної земельної ділянки від 21.09.2007 року, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_4, як власника житлового будинку в АДРЕСА_1 є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
З матеріалів справи слідує, що позивач сплатив державне мито у розмірі 17 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 37 гривень, які згідно ст. 88 ч.1 ЦПК України присуджуються зі сторони не на користь якої ухвалено рішення.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 126, 131, 210, 211 ЗК України, ст.ст. 203, 215, 261, 373, 377 ЦК України, суд,-
Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_4 задоволити.
Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 178389, виданий 27.06.2003 року Драгівською сільською радою, на підставі договору дарування ВАС № 883200 від 05.02.2003 року, яким стверджується право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,15 га розташовану в АДРЕСА_1.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений 21.09.2007 року та посвідчений приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 2126 на бланку ВЕХ № 929810, згідно якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_5 прийняв у власність земельну ділянку розміром 0,15 га, яка розташована в АДРЕСА_1 Закарпатської області.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 54 гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.
Суддя Хустського
районного суду: Данюк В.В.
07.06.2012