Судове рішення #23234004


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа № 22-ц/2390/652/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 30 Орел С.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Василенко Л. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючогоВасиленко Л.І.

суддівПодороги В.М.,, Демченка В.Г.

при секретаріКовтун Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ СК «Універсальна» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2011 року за позовом ПАТ СК «Універсальна» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу ,-


в с т а н о в и л а :


15 серпня 2011 року Публічне Акціонерне Товариство «Страхова компанія Універсальна» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 02 липня 2007 року між ПАТ «Страхова компанія Універсальна» та ОСОБА_7 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпеченим транспортним засобом являвся автомобіль ГАЗ -53 державний номер НОМЕР_1 із страхуванням цивільно-правової відповідальності, в якості іншої особи, ОСОБА_6, за умовами якого у разі настання страхового випадку позивач зобов'язувався відшкодувати збитки у межах страхової суми.

19 лютого 2008 року відповідач ОСОБА_6, керуючи автомобілем ГАЗ - 53 державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вул. Зодолівська- Інтернаціональна м. Золотоноша допустив зіткнення із застрахованим автомобілем ВАЗ - 2109 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ОСОБА_8 була заподіяна майнова шкода.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду від 03 березня 2008 року відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпаП.

05 березня 2008 року ОСОБА_8 звернувся до позивача з заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди, яка згідно оцінки складає - 8871,54 грн., які 30.07.2008 р. були перераховані позивачем ОСОБА_8 Таким чином позивач повністю виконав покладені на нього зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні.

Згідно ч. «г» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Оскільки відповідачем, в порушення приведених норм, не було повідомлено ПАТ СК «Універсальна» про настання страхового випадку, отже позивач має право регресної вимоги до відповідача. З метою досудового врегулювання спору ПАТ СК «Універсальна» звернулась до відповідача з письмовою вимогою про сплату боргу, однак будь-якої відповіді отримано не було.

Позивач просив суд стягнути з відповідача, в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8871 грн. 54 коп. та понесені судові витрати.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2011 року в позові ПАТ СК «Універсальна» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ СК «Універсальна» просить скасувати рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

При цьому посилається на ті ж підстави, що і в позовній заяві.

Крім того, вказав, що як вбачається із опису поштового відправлення позовної заяви, із штемпелем установи зв'язку, позивач відправив на адресу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області дану позовну заяву через установу зв'язку в межах строків передбачених ч. 6 ст. 261 ЦК України, а саме 28 липня 2011 року. Тому суд помилково дійшов висновку, що позивач звернувся до суду 15 серпня 2011 року, тобто після закінчення строку позовної давності, та на цій підставі, керуючись ч. 4 ст. 267 ЦК України, відмовив в задоволенні позову.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем був пропущений строк звернення до суду, оскільки страхове відшкодування позивачем було перераховане ОСОБА_8 30.07.2008 р., а з позовом до суду він звернувся лише 15 серпня 2011 року, тобто після закінчення трирічного строку позовної давності про застосування якого було заявлено відповідачем.

Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі рішення приведеним вимогам закону не відповідає.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.

Апеляційним судом встановлено, що за полісом N ВВ/ 0602347 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тип договору - 3, страховиком є ОСОБА_7, строк дії: з 02.07.2007 р. до 01.07.2008 р. включно; страхувальник ВАТ «Страхова компанія Універсальна»; забезпечений транспортний засіб автомобіль - ГАЗ 53 номерний знак НОМЕР_1 а. с. 4.

В п. 5 в якості іншої особи, чия цивільно-правова відповідальність застрахована за цим полісом, зазначено ОСОБА_6

19 лютого 2008 року ОСОБА_6, керуючи автомобілем ГАЗ - 53 державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вул. Зодолівська - Інтернаціональна м. Золотоноша допустив зіткнення із застрахованим автомобілем ВАЗ - 2109 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ОСОБА_8 була заподіяна майнова шкода.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду від 03 березня 2008 року відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпаП а. с. 13.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача, була застрахована у ПАТ «Страхова компанія Універсальна» згідно полісу № ВВ/0602347, власник пошкодженого автомобіля «ВАЗ 2109», ДНЗ НОМЕР_2 ОСОБА_8 05 березня 2008 року звернувся до позивача з заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди а. с. 5.

На підставі страхового акту № 32/09/01/2275, страховиком було прийнято рішення про здійснення виплати страхового відшкодування в розмірі 8871,54 грн. (розмір матеріальних збитків завданих власнику автомобіля ВАЗ - 2109 державний номер НОМЕР_2 9381,54 грн. за мінусом 510 грн. франшизи) а. с. 19 зворотна сторона.

З видаткового касового ордеру від 30.07.2008 року вбачається, що страхове відшкодування позивачем було перераховане ОСОБА_8 в розмірі 8,871,54 грн. а. с. 31.

Частиною 6 ст. 261 ЦК України визначено, що за регресним зобов'язанням перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Відповідно до опису вкладення у цінний лист, із штемпелем установи зв'язку та поштового конверта, ВАТ «Страхова компанія Універсальна» відправило дану позовну заяву на адресу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області через установу зв'язку 28 липня 2011 р. (а. с. 36, 69).

Згідно до ч. 6 ст. 70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передані іншими засобами зв'язку.

Враховуючи, що позивачем основне зобов'язання виконано 30.07.2008 р., а позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу здано на пошту 28.07.2011 р., реєстрацію якої по надходженню в суді здійснено 15.08.2011 р., висновки суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до суду не відповідають обставинам справи та приведеним вимогам закону.

З викладених підстав ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Правила щодо регресного позову страховика встановлені ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно пп. 38.1.1 п. 38.1 якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України; вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_6 повідомив Черкаську філію ВАТ «Страхова компанія Універсальна» про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 19 лютого 2008 р., лише 06 березня 2008 р., що вбачається з його пояснень адресованих позивачу а. с. 29.

Дана обставина відображена і в п. 2 розділу ІІ страхового акту № 32/09/01/2275 та висновку спеціаліста за таким же номером, в яких також зазначено дату повідомлення про страховий випадок - 06.03.2008 р. а. с. 18 -19 (зворотна сторона).

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6, як водій, що спричинив ДТП, не повідомив позивача у строки, визначені у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вищезгаданого Закону про настання ДТП.

За таких обставин, відповідно до приписів п. п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач набув право регресного позову саме до відповідача.

Враховуючи викладене та приведені вимоги закону судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія Універсальна» про стягнення з ОСОБА_6 в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8871,54 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати в розмірі 88,72 грн., що складаються з судового збору, сплаченого при зверненні до суду а. с. 33.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,


в и р і ш и л а :


Апеляційну скаргу представника ПАТ СК «Універсальна» задовольнити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2011 року скасувати.

Позовні вимоги ПАТ СК «Універсальна» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ СК «Універсальна» в порядку регресу виплачене страхове відшкодування в розмірі 8871,54 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ СК «Універсальна» судові витрати в сумі 88,72 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.



Головуючий :


Судді :


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація