РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/756/2012Головуючий суду першої інстанції:Чулуп О.С.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.
РІШЕННЯ
"06" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПритуленко О.В.,
СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом прокурора Кіровського району АР Крим в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 20 березня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2012 року прокурор Кіровського району АР Крим звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначив, що 19 листопада 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №605, відповідно до якого останній надано кредит у розмірі 20000 грн., строком до 18 листопада 2010 року, зі сплатою 21% річних за користування кредитом. Виконання зобов'язань за цим договором забезпечувалося ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з якими 19 листопада 2007 року укладені договори поруки №960 та №961.
У зв'язку з порушенням позичальником умов договору, рішенням Кіровського районного суду АРК від 15 березня 2010 року, зміненим рішенням Апеляційного суду АР Крим від 8 червня 2010 року, з відповідачів стягнута заборгованість за кредитним договором в розмірі 29162 грн., яка виникла станом на 15.03.2010 року. Виходячи з того, що станом на 07 грудня 2011 року відповідачі лише частково виконали судове рішення, просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 12018,73 грн. (в тому числі: нараховані відсотки на залишок заборгованості - 2603,21 грн., за супроводження кредиту - 400 грн., пеню за прострочений кредит -5819,29 грн., пеню за прострочені відсотки - 2753,95 грн., пеню за прострочення супроводження кредиту - 442,28 грн.).
Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 20 березня 2012 року позов задоволений.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині стягнення суми за обслуговування (супроводження) кредиту, а також пені за прострочений кредит, пені за прострочені проценти та супроводження кредиту; ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих вимог.
На думку апелянта, при вирішенні спору суд не звернув увагу на те, що вимоги про стягнення пені за прострочення зобов'язань щодо сплати кредиту, відсотків та суми за супроводження кредиту заявлені прокурором за межами строку позовної давності, встановленої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України; не дав належну оцінку заявам відповідачів про застосування спеціального строку позовної давності в один рік. Крім того, суд не врахував, що умови кредитного договору щодо сплати суми за супроводження кредиту є несправедливими; а також не звернув увагу на відсутність у прокурора права на звернення з таким позовом, оскільки та обставина, що засновником ПАТ «Державний ощадний банк України» є держава (в особі Кабінету Міністрів України), яка володіє відповідною частиною статутного фонду, не є визначальною при вирішенні питання про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, прокурора та представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що після 15 березня 2010 року зобов'язання між сторонами щодо повернення відповідачами кредиту та відсотків по ньому не припинилося, договір розірвано не було, а тому нарахування банком відсотків, пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, суми за супроводження кредиту є правомірним.
Проте, повністю погодитися з таким висновком суду не можна.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №605. Згідно умов договору банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 20000 грн. з терміном повернення до 18 листопада 2010 року, зі сплатою 21% річних, комісійної винагороди та інших платежів в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором (а.с.57-59).
В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 укладені договори поруки, за якими останні взяли на себе зобов'язання відповідати перед банком по зобовязаннях позичальника ОСОБА_6 по кредитному договору №605 (а.с.60-63).
У зв'язку з порушенням позичальником умов договору, рішенням Кіровського районного суду АРК від 15 березня 2010 року, зміненим рішенням Апеляційного суду АР Крим від 8 червня 2010 року, з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 29162 грн., зокрема і пеня за період з 31 січня 2008 року по 15 березня 2010 року (а.с.52-53).
Згідно повідомлення Відділу державної виконавчої служби Кіровського РУЮ АРК №426/03 від 6 березня 2012 року (а.с.102), зазначене рішення виконано відповідачами лише 17 січня 2012 року.
Згідно змісту позовної заяви, вимоги позивача зводяться до виконання відповідачами договорів кредиту та поруки, зокрема зобов'язань щодо сплати суми за обслуговування кредиту в період дії договору, процентів за користування кредитом в період після 15 березня 2010 року по 10 січня 2012 року, та пені за прострочення сплати суми кредиту, процентів і обслуговування кредиту.
Відповідно до положень ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтями 526, 257, 258 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - в один рік.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка порушила. За зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини 1 і 5 ст.261 ЦК України).
Як випливає з умов кредитного договору №605, укладеного 19 листопада 2007 року між банком і ОСОБА_6, строком виконання договору (остаточного повернення кредиту) визначено 18 листопада 2010 року. Враховуючи, що вимоги про стягнення пені за прострочення зобов'язань щодо сплати кредиту та відсотків заявлено прокурором 16 січня 2012 року (тобто після спливу строку, встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України), доводи апелянта щодо неправомірного задоволення цих вимог слід визнати обґрунтованими.
З урахуванням наведеного рішення суду в частині стягнення пені за прострочення кредиту в розмірі 5819,29 грн. та за прострочення сплати процентів в розмірі 2753,95 грн. підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Висновок суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача пені за прострочення супроводження кредиту суперечить матеріалам справи, оскільки умовами кредитного договору №605 від 19 листопада 2007 року відповідальність позичальника у вигляді сплати пені передбачена лише у разі порушення зобов'язання по своєчасному поверненню основної суми кредиту та процентів за користування ним (пункт 5.2).
З урахуванням наведеного рішення суду в цій частині підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, а вимоги про стягнення пені за прострочення сплати суми за обслуговування кредиту - залишенню без задоволення з наведених підстав.
Довід апелянта про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення суми за обслуговування кредиту не можна визнати обґрунтованими, оскільки згідно п.1.8 кредитного договору ОСОБА_6 зобов'язалася щомісячно сплачувати банку 40 грн. за обслуговування кредиту і договір в цій частині в установленому законом порядку недійсним не визнано. Відтак, стягнення з відповідачів на користь позивача за супроводження кредиту 400 грн. слід визнати правомірним.
Також не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення доводи апелянта про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів в даній справі, оскільки представники ПАТ «Державний ощадний банк України» в судовому засіданні підтримали позов у повному обсязі.
Рішення суду в частині задоволення вимог про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 2603,21 грн. в апеляційному порядку не оскаржено.
Законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення судом апеляційної інстанції перевірена в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, згідно положень ч.1 ст.303 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.3 і 4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 20 березня 2012 року в частині задоволення вимог прокурора Кіровського району АР Крим в інтересах Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення пені за прострочення кредиту, прострочення сплати процентів та супроводження кредиту скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих вимог.
В інший частині - в частині стягнення на користь позивача процентів за користування кредитом в розмірі 2603,21 грн. та суми за супроводження кредиту в розмірі 400 грн.; стягнення судових витрат у дохід держави в розмірі 214, 60 грн. - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
О.В. Притуленко Л.О. Ломанова І.В.Кустова