1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.,

суддів Бойчука І.В., Меленко О.Є.

секретаря Балагури М.О.

з участю: апелянта ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 позивача ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4

позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 04 травня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

В липні 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_7 на користь відповідача.

Ухвалою Долинського районного суду від 17.10.2011 року об'єднано в одне провадження позов ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним зі справою за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним.

Рішенням Долинського районного суду від 04.05.2012 року позов задоволено. Визнано недійсним заповіт, складений 30.12.2010 року ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1, посвідчений секретарем Солуківської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 24.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 солідарно 51 грн. сплаченого судового збору, 120 грн. інформаційно-технічних витрат, 2344 грн. відшкодування витрат на проведення судової експертизи, 1500 грн. на відшкодування

_______________________________________________________________________________

Справа № 2/0906/33/2012 Головуючий у 1 інстанції - Лицур І.М.

Провадження № 22ц/0990/1148/2012

Категорія - 37 Суддя-доповідач - Горблянський Я.Д.

витрат на надання правової допомоги згідно поданої квитанції.

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення

суду є незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вважає, що судом порушено ст.212 ЦПК щодо оцінки всіх доказів в їх сукупності, оскільки ухвалене рішення ґрунтується тільки на висновку судової-почеркознавчої експертизи від 03.04.2012 року, згідно якої підпис на заповіті та в журналі реєстрації нотаріальних дій виконаний не заповідачем ОСОБА_7

Вказує, що він дійсно на протязі трьох років доглядав за хворою мамою, так як позивачі від цього відмовились. Зазначає, що в зв'язку з хворобою, ОСОБА_7 заповіт складала вдома, а підписала його лівою рукою, на що суд уваги не звернув.

Крім того для вирішення питання ідентифікації підпису заповідача були подані в якості зразків підписи на заявах до УПФУ від 17.02.2004 та 06.12.2004 року, а захворіла вона в 2007 року і з того часу підписувалась тільки лівою рукою.

Тому просить скасувати рішення Долинського районного суду від 04.05. 2012 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення суду відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що заповідач ОСОБА_7 заповіт від 30.12.2010 року, що посвідчений секретарем виконавчого комітету Солуківської сільської ради та зареєстрований за № 24 не підписувала, а отже його слід визнати недійсним. З даним висновком суду погоджується і колегія суддів.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується копією свідоцтва про смерть від 24.06.2011 року, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно оспорюваного заповіту від 30.12.2010 року, який не змінювався та не скасовувався, вона все своє майно заповіла відповідачу ОСОБА_1

З матеріалів справи вбачається, що позов про визнання даного заповіту недійсним заявлявся з тих підстав, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі.

Відповідно до ч.1ст.1257 ЦК України нікчемним є заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Згідно з нормами ст.1247 ЦК України загальними вимогами до форми заповіту є: складання заповіту у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст.1251-1252 цього Кодексу.

Названі в указаній статті вимоги мінімально необхідні, а їх недотримання є підставою для визнання заповіту нікчемним.

За клопотанням позивачів ухвалою судді Долинського районного суду від 06.12.2011 року було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку №170 від 03.04.2012 року судової почеркознавчої експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що підпис від імені ОСОБА_7, який міститься на примірнику заповіту складеного 30.12.2010 року та підпис від імені ОСОБА_7, який міститься в журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Солуківської сільської ради за № 24, виконані не ОСОБА_7, а іншою особою із намаганням особи-виконавця наслідувати її підпис.

Таким чином, оскільки заповіт, посвідчений 30.12.2010 року секретарем Солуківської сільської ради, відповідно до якого ОСОБА_7 заповіла все своє майно ОСОБА_1, не було підписано заповідачем особисто, і відповідно до положень ст.1257 ЦК України цей заповіт є нікчемним.

Частиною 2 ст.215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Враховуючи викладене, судом першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання апелянта на те, що суд ухвалюючи рішення врахував тільки висновок експертизи, а інші докази проігнорував, колегія сприймає критично. Як вбачається з показів свідків, допитаних в суді першої інстанції, вони підтвердили тільки факт догляду апелянта за заповідачем, а не дійсність її волевиявлення при посвідченні заповіту.

Підстав для скасування даного рішення і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія

суддів , -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Долинського районного суду від 04 травня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

І.В. Бойчук

О.Є.Меленко