21.05.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-447/12р. Головуючий у першій

інстанції Лемешко А.С.

Категорія 05 Доповідач у апеляційній

інстанції Зотов В.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Зотова В.С.,

суддів: Колбіної Т.П., Алєєвої Н.Г.,

при секретарі: Блох Д.Д.

за участю: представника позивачів ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 29 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_5, третя особа - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, КП БТІ та ДРОНМ м. Севастополя про визнання недійсним розпорядження відділу приватизації державного житлового фонду і свідоцтва про право власності на житло, та за зустрічним позовом ОСОБА_10, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, звернулися до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним розпорядження відділу приватизації державного житлового фонду і свідоцтво про право власності на житло: квартиру АДРЕСА_1.

Вимоги мотивовані тими обставинами, що вони не були у судовому порядку визнані такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням. Приватизація квартири була проведена без їх згоди на це, вони як члени сім'ї наймача не втратили право користування нею. Вважають, що вони зберегли за собою право на житло, оскільки тривалий час не проживали в квартирі внаслідок укладення шлюбу ОСОБА_11 із ОСОБА_12, народження дитини та необхідності надання допомоги ОСОБА_7- матері ОСОБА_11 по догляду за приватним будинком і дитиною. Але після розірвання шлюбу з ОСОБА_12 і продажі його частки будинку в листопаді-грудні 2005 року усі позивачі повернулися на займане житло з відома відповідача ОСОБА_4, близько ,10-11 місяців спільно проживали з ним, вели сумісне господарство, мали єдиний бюджет. Крім того при проведенні приватизації ОСОБА_4 на їх думку був введений в оману ОСОБА_5 і ОСОБА_10, а сама угода по приватизації не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_10 звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 3-я особа ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1

Вимоги мотивовані тими обставинами, що відповідачі за зустрічним позовом втратили право користування спірним приміщенням з 1990 року, оскільки з даного часу вибули з місця реєстрації та не проживають у квартирі. Вважають, що до даних правовідносин повинно застосовувати норми ст. 107 ЖК України.

Ухвалою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 03.11.2011 року прийнятий та об'єднаний для спільного розгляду зустрічний позов з первісним позовом в одне провадження.

Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 29 листопада 2011 року позов ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задоволено. Зустрічний позов ОСОБА_10, ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, а у задоволені первинного позову відмовити у повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, але в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 проживали разом із відповідачем ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 та були зареєстровані.

Позивач ОСОБА_7 знаходилась у шлюбі з відповідачем ОСОБА_7, позивач ОСОБА_8 є його донькою.

ОСОБА_8 у 1990 р. вийшла заміж за ОСОБА_12 і стала проживати в його приватному будинку по АДРЕСА_3. У 1991 р. у неї народилася дочка ОСОБА_9, після чого у 1993- 1994 рр. ОСОБА_7 - мати ОСОБА_8 і бабуся ОСОБА_9, на прохання своєї дочки переїхала проживати до них у будинок для догляду за будинком і дитиною, отже покинули спірну квартиру.

08.11.2006 року був розірваний шлюб між позивачем ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_4.(арк. с. 12, оборот).

Як свідчить з матеріалів справи, ще до розірвання шлюбу з ОСОБА_7, ОСОБА_4 10.04.2006 року звернувся до суду з позовом до усіх трьох позивачів про визнання їх такими, що втратили право користування спірним житлом.

Заочним рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 26.06.2006 р. позов ОСОБА_4 був задоволений. Визнано ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1

У серпні 2008 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 дізналися про те, що за рішенням суду вони були зняті з реєстраційного обліку та звернулися до суду із заявою про скасування заочного рішення. Ухвалою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 29.01.2009 року заяву про перегляд рішення було задоволено, а заочне рішення від 26.06.2006 року скасовано. Ухвалою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 01.10.2010 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 в м. Севастополі було закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову. Дана ухвала набрала чинності.

16.12.2006 року ОСОБА_4 укладає шлюб з ОСОБА_10 (арк. с. 12, оборот),та реєструє її та її сина ОСОБА_5 у спірній квартирі. Пізніше 26.10.2007 року вони приватизують квартиру на трьох осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_5

Суд першої інстанції задовольняючи позов про визнання приватизації спірної квартири недійсною, виходив з того, що даною приватизацією були порушені права позивачів, оскільки вона була здійснена без їх згоди.

Колегія суддів не може погодитися з таким рішенням суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється на праві спільної сумісної або часткової власності за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно проживають в даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

Таким чином, оскільки позивачі з 1990 року та на момент приватизації квартири постійно не проживали у спірній квартирі, то й права на приватизацію не мали, отже права їх порушені не були. Приватизація відповідачами спірної квартири відбулася на законних підставах та за умов встановлених законодавством.

У зустрічному позові ОСОБА_10 та ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, посилаються на те, що відповідачі з 1990 року не проживали у спірній квартирі, тому втратили право користування нею, при цьому описують обставини 2006 року та звертаються до показань свідків від 31.08.2006 року.

Колегія суддів вважає, що даний позов задоволенню не підлягає, оскільки у зазначений у позові період часу позивачі ОСОБА_10 та ОСОБА_5 не проживали та не були зареєстровані у спірній квартирі, отже права вимагати визнавати осіб такими, що втратили права користування спірною квартирою не мають.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, апеляційна скарга ОСОБА_5 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 29 листопада 2011 року підлягає частковому задоволенню, а рішення суду у відповідності до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, скасуванню в частині задоволення позову ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання приватизації квартири недійсною з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

У зв'язку з відмовою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в позові, судові витрати, що сплачені ними при подачі позову, у відповідності до ст.88 ЦПК України не відшкодовуються, крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково, на його користь з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підлягає стягненню частково понесені ним судові витрати при поданні апеляційної скарги, що складають у відповідності до діючого законодавства 53.65 грн.

Керуючись ст. 303,п.2 ч.1 ст. 307, п.3ч.1 ст. 309, 314,316 ЦПК України, колегія судів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 29 листопада 2011 року в частині задоволення позову ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання приватизації квартири недійсною - скасувати.

Постановити нове рішення.

У позові ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_5, третя особа - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, КП БТІ та ДРОНМ м.Севастополя про визнання недійсним розпорядження відділу приватизації державного житлового фонду і свідоцтва про право власності на житло - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 53,65 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ В.С. Зотов

Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна

/підпис/ Н.Г. Алєєва

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя В.С.Зотов