ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" травня 2012 р. Справа № 5023/068/12 (н.р. 5023/673/11)
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1 за довіреністю № 3/11.5.2 від 04.01.2012р.,
відповідача -ОСОБА_2 за довіреністю від 14.05.2012р.,
третьої особи - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга.», м. Дніпропетровськ (вх. № 1187Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2012 р. у справі № 5023/068/12 (н.р. 5023/673/11)
за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга.», м. Дніпропетровськ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватна фірма «Апія», м. Харків,
про звернення стягнення у сумі 16 149 502,42 дол. США на предмет іпотеки,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ПАТ ВТБ Банк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, ТОВ «Ольга.», про звернення стягнення на предмет іпотеки -нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9" загальною площею 3603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, належне на праві власності Відкритому акціонерному товариству «Ольга», на загальну суму 16 149 502, 42 дол. США, яка складається з 11 000 000,00 дол. США - сума основного боргу -неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1 881 000,00 дол. США -заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009 р. по червень 2010 р.; 3 080 000,00 дол. США -30 % річних, нарахованих за період з 23.07.2009 р. по 08.07.2010 р. на суму кредиту у зв'язку із порушенням строку його повернення; 153 893,67 дол. США - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 01.05.2009 р. по 08.07.2010 р.; 346 08,75 дол. США -3% річних за період з 01.05.2009 року по 08.07.2010 року, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією).
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2010 р. позовні вимоги задоволено частково, звернено стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. "Е-9" загальною площею 3 603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, належне на праві власності ВАТ «Ольга», на загальну суму 16 149 503,42 дол. США. В задоволенні решти позовних вимог в сумі 34 608,75 дол. США відмовлено. Стягнуто з ВАТ «Ольга»на користь ПАТ «ВТБ Банк»витрати по сплаті державного мита у сумі 3 229,49 грн. дол. США та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9" загальною площею 3 603,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120 та належать на праві власності відповідачу; заборонено ВАТ «Ольга»(61125, м. Харків, вул. Малом'ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 30236375) вчиняти будь-які дії, спрямовані на перехід до третіх осіб права власності на нежитлові приміщення1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9" загальною площею 3 603,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, в тому числі, але не виключно, здійснювати продаж, дарування, відчуження або передачу будь-яким іншим способом права власності на зазначені приміщення.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. рішення господарського суду Харківської області від 27.08.2010 р. по справі № 42/263-10 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011р. рішення господарського суду Харківської області від 27.08.2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. по справі №42/263-10 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.06.2011р. у справі № 5023/673/11 (н.р. 42/263-10) замінено позивача ВАТ «ВТБ Банк»його правонаступником ПАТ «ВТБ Банк» та замінено відповідача - ВАТ «Ольга»його правонаступником ТОВ «Ольга.».
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.07.2011 р. по справі №5023/673/11 припинено провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 року по справі № 5023/673/11 залишено апеляційну скаргу ПАТ «ВТБ Банк»без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 08.07.2011 р. по справі № 5023/673/11 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2011 р. по справі № 5023/673/11 касаційну скаргу ПАТ «ВТБ Банк»задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 08.07.2011 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.03.2012р. у справі № 5023/068/12 (н.р. 5023/673/11) (суддя Прохоров С.А.) відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання від 24.01.2012 р. про зупинення провадження у справі до розгляду справи №29/5005/6381/2011 про визнання банкрутом ТОВ «Ольга.», яка розглядається господарським судом Дніпропетровської області; позовні вимоги задоволено частково; звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 139-Z/1 від 23.08.2007р. - нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9" загальною площею 3603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, належне на праві власності ТОВ «Ольга.»(код 30236375) в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору №139-Ю від 23.08.2007р. у розмірі: - 11 000 000,00 доларів США основного боргу - неповернутої суми кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1 881 000,00 доларів США заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009р. по червень 2010р.; 3 080 000,00 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 23.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку його повернення; 98 320,82 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 18.11.2009р. по 08.07.2010р.; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши ціну продажу предмету іпотеки на підставі оцінки майна, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; надано ПАТ «ВТБ Банк»(код ЄДРПОУ: 14359319) право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки; стягнуто з ТОВ «Ольга.»на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»витрати по сплаті державного мита у сумі 3 229,49 доларів США та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.; у частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення 55 572,85 доларів США пені по Кредитному договору №139-Ю від 23.08.2007р. відмовлено.
Рішення прийнято з урахуванням того, що ПФ «Апія»прострочила виконання взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, у зв'язку з чим позивач на підставі статей 33 Закону України «Про іпотеку»має право на звернення стягнення на предмет іпотеки за укладеним між сторонами Іпотечним договором.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, надіслав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2012 року у справі № 5023/068/12 (н.р. 5023/673/11); прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк»відмовити у повному обсязі.
Зокрема, апелянт зазначає, що господарський суд при винесенні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не врахував той факт, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 р. по справі № 29/5005/6381/2011 ТОВ «Ольга.»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Оскільки норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як спеціальні норми права, мають переважне право у застосуванні до спірних правовідносин, відповідач вважає, що позивач повинен звертатися з вимогами до відповідача не в порядку позовного провадження в межах даної справи, а в порядку, визначеному вищезгаданим Законом в межах справи про банкрутство ТОВ «Ольга.».
Також відповідач вказує на надання судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні права позивачу на продаж предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки, зазначаючи, що відповідні висновки суду суперечать вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким передбачено, що в процедурі банкрутства такими обов'язками наділено ліквідатора підприємства боржника.
Апелянт подав супровідний лист (вх. № 4474 від 30.05.2012р.), в якому просить залучити до матеріалів справи копію ухвали від 15.05.2012р. господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/6381/2011 щодо розгляду грошових вимог ПАТ «ВТБ Банк»до ТОВ «Ольга.».
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2012 р. у справі № 5023/068/12 (н.р. 5023/673/11) законним та обґрунтованим і підстав його скасування не вбачає, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач вважає, що оскільки між сторонами спору виникли відносини стосовно іпотечного майна, положення Закону України «Про іпотеку»мають пріоритет над нормами інших актів цивільного законодавства, які регулюють відносини іпотеки.
Позивач з посиланням на норми Закону України «Про іпотеку»також вважає, що у разі порушення щодо іпотекодавця справи про банкрутство (в т.ч., визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури), суд не позбавлений права за результатами розгляду позовних вимог кредитора - іпотекодержателя прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, ПАТ «ВТБ Банк»звертався до ліквідатора ТОВ «Ольга.»в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», щодо включення вимог Банку, забезпечених заставою майна боржника, до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Ольга.».
Однак, вимоги Банку не були визнані ліквідатором апелянта, хоча розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, незалежно від їх заяв (ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство).
Представник третьої особи у справі у судове засідання не прибув, відзив на апеляційну скаргу не надав, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про причини неприбуття свого представника у судове засідання суд не повідомлено. Враховуючи, що неприбуття представника третьої особи у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, апеляційна скарга розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
23.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк (далі - Банк) та Приватною фірмою «Апія»(далі - Позичальник) укладено Кредитний договір № 139-Ю (далі -Кредитний договір), згідно якого Банк надав третій особі грошові кошти (кредит) у вигляді відновлювальної кредитної лінії еквівалентом 11000 000,00 доларів США строком по 21.08.2009р. під 12,5 % річних за користування кредитом (т.1, а.с. 14-16). Відповідно до п.1 додаткової угоди до №1 від 29.07.2007р. до кредитного договору № 139-Ю від 23.08.2007р. плата за користування кредитом з 01.07.2008р. -13,5% річних (т.1, а.с. 17).
Пунктами 4.1 та 4.2 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі у строк та у порядку, встановлені Кредитним договором та сплатити Банку плату за користування кредитом та плату за управління зобов'язаннями по кредиту у розмірі та порядку, що встановлені кредитним договором.
Відповідно до пункту 9.1 Кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми.
Згідно з пунктом 9.2. Кредитного договору, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати за користування кредитом, а також плати за управління зобов'язаннями по кредиту Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 10.1 Кредитного договору цей договір вступає у дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
23.08.2007р. між ВАТ «Ольга», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольга.»(далі -відповідач, іпотекодавець) та Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (іпотекодержатель) було укладено Іпотечний договір № 139-Z/1 у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором від 23.08.2007р. № 139-Ю (далі -Іпотечний договір) (т.1, а.с. 27-31).
Предметом іпотеки згідно Іпотечного договору є передача відповідачем Банку в іпотеку нерухомого майна, для забезпечення виконання зобов'язання Позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення яких встановлюються Кредитним договором № 139-Ю від 23.08.2007р. та будь якими змінами та доповненнями до нього.
Відповідно до пункту 1.3. Іпотечного договору, відповідач передав Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17 літ. "Е-9", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, яке належить йому на праві власності, і на яке, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Загальна площа нежилих приміщень складає 3 603,8 кв.м.
Згідно з пунктом 4.1. Іпотечного договору, предмет іпотеки сторони оцінили в 35 243 500,00 грн., що за курсом НБУ на день підписання договору становить 6 978 910,89 доларів США.
Іпотечний договір № 139-Z/1 від 23.08.2007 р. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Предмет іпотеки зареєстрований в Державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується Витягом з реєстру від 23.08.2007 р. № 14094816 та підтверджує переважне право Банку перед іншими іпотекодержателями на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 4.2. Іпотечного договору встановлено, що у разі невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та іпотекодавцем за іпотечним договором, Банк має право достроково стягнути наданий кредит та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У пункті 6.2. Іпотечного договору зазначено, що ціна продажу предмету іпотеки встановлюється у розмірі, встановленому в пункті 1.4 цього договору або за рішенням іпотекодержателя на підставі оцінки майна.
На виконання умов Кредитного договору, Банк Позичальнику надав грошові кошти шляхом відкриття відзивної відновлювальної кредитної лінії в сумі 11 000 000,00 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами № TR.8478.1. від 03.08.2007 р., № TR.8478.1. від 23.08.2007 р., № TR.8478.1. від 28.08.2007р., № TR.8478.2. від 26.09.2007 р., № TR.8478.1. від 26.09.2007 р., № TR.8478.1. від 02.10.2007 р., № TR.8478.1. від 04.10.2007 р., № TR.8478.1. від 11.10.2007 р., № TR.8478.1. від 12.10.2007 р., № TR.8478.1. від 23.10.2007 р., № TR.8478.3. від 25.10.2007 р., № TR.8478.1. від 29.10.2007 р., № TR.8478.1. від 31.10.2007 р., № TR.8478.1. від 06.11.2007 р., № TR.8478.1. від 08.11.2007 р., № TR.8478.1. від 28.11.2007 р. (т.1, а.с. 18-26).
Розглядом матеріалів справи встановлено, що Позичальник в порушення взятих на себе зобов'язань кредит погашав несвоєчасно та не у повному обсязі. У зв'язку з чим Банк відповідачу та Позичальнику неодноразово направляв листи-вимоги (від 04.12.2009р. № 524/400-08-2, від 04.12.2009р. № 524-2/400-08-2, від 06.04.2010р. № 1268/400-08-2, від 06.04.2010р. № 1268-1/400-08-2, від 02.06.2010р. № 1870/400-08-2, від 02.06.2010р. № 1870-2/400-08-2, від 02.07.2010р. № 2183-1/400-08-2, від 02.07.2010р. № 2183/400-08-2) про усунення порушення в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку», що підтверджується поштовими повідомленнями (т.1, а.с. 112-129). У зазначених листах-вимозі відповідач та Позичальник повідомлялись, що у разі невиконання протягом 30 днів з моменту одержання вимоги, позивач відповідно до законодавства буде ініціювати звернення стягнення заборгованості в судовому порядку або буде ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки з примусовою реалізацією майна, переданого Банку в іпотеку. Однак зазначені вимоги залишилися без відповіді, ні Позичальник, ні відповідач заборгованість не сплатили.
У зв'язку з чим Банк звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватної фірми «Апія», суми боргу за Кредитним договором № 139-Ю від 23.08.2007р. в загальному розмірі 16 149 502,42 дол. США, яка складається із: 11 000 000,00 дол. США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1 881 000,00 дол. США - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009 р. по червень 2010 р.; 3 080 000,00 дол. США - 30% річних, нарахованих за період з 23.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у зв'язку із порушенням строку його повернення; 153 893,67 дол. США - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 01.05.2009р. по 08.07.2010р.; 34 608,75 дол. США -3% річних за період з 01.05.2009р. по 08.07.2010р., нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією).
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2011 р. у справі №66/276-10 частково задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ, стягнуто з Приватної фірми «Апія» на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк 11 000 000,00 доларів США основного боргу - неповернутої суми кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1 881 000,00 доларів США заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009р. по червень 2010р.; 3 080 000,00 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 23.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку його повернення; 98 320,82 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 18.11.2009р. по 08.07.2010р.; у інший частині позовних вимог у позові відмовлено (т.5, а.с. 24-29).
На виконання вказаного рішення у справі №66/276-10 було видано відповідний наказ 07.06.2011 р. (т.5, а.с. 30).
Крім того, постановою господарського суду Харківської області від 19.10.2011 р. у справі № 5023/8300/11 визнано юридичну особу Приватну фірму «Апія»банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Зважаючи на те, що рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2011 р. у справі №66/276-10 залишилось невиконаним, а відповідач, як майновий поручитель, заборгованість не сплатив, у позивача виникла підстава для звернення до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, в якому Банк на задоволення своїх вимог за Кредитним договором просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки -а саме нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17 літ. "Е-9", загальною площею 3 603,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.
Також Банк подав розрахунок, згідно якого станом на 08.07.2010р. загальна сума боргу за Кредитним договором складає 16 149 502, 42 дол. США, з якої: 11 000 000,00 дол. США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1 881 000,00 дол. США -заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009 р. по червень 2010 р.; 3 080 000,00 дол. США -30 % річних, нарахованих за період з 23.07.2009 р. по 08.07.2010 р. на суму кредиту у зв'язку із порушенням строку його повернення; 153 893,67 дол. США - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 01.05.2009 р. по 08.07.2010 р.; 346 08,75 дол. США -3% за період з 01.05.2009 р. по 08.07.2010 р., нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією).
Згідно статті 1054 Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України), за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За приписами частини 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення, крім іншого виходив з того, що Приватна фірма «Апія»прострочила виконання взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором в зв'язку з чим, позивач на підставі статей 33 Закону України «Про іпотеку»має право на звернення стягнення на предмет іпотеки за укладеним між ним та відповідачем Іпотечним договором.
Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка у зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Господарський суд, зазначаючи про право позивача на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки при цьому не надав належної правової оцінки тому факту, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 р. по справі № 29/5005/6381/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольга.»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ «Ольга.»призначено арбітражного керуючого Малишеву Тетяну Анатоліївни.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2011р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011р. у справі №29/5005/6381/2011 залишено без змін.
Колегія суддів зазначає, що спеціальним Законом, який регулює правовідносини сторін у справі про банкрутство є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, з моменту порушення справи про банкрутство боржника, в даному випадку відповідача, та до припинення провадження у справі про банкрутство, інші Закони підлягають застосуванню з врахуванням особливостей процедур банкрутства, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закон).
Згідно зі статтею 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом.
Пунктом 1 статті 24 зазначеного Закону передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.
Відповідно до статті 1 Закону, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Згідно з вимогами статті 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює зокрема такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; формує ліквідаційну масу відповідно до статті 26 Закону, реалізує майно банкрута для задоволення вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
З огляду на наведені вище приписи чинного законодавства, відчуження майна банкрута чи передача його майна третім особам, інакше, ніж у спосіб та в порядку, що передбачений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не допускається.
Таким чином, вимоги Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки повинні розглядатися з урахуванням факту визнання ТОВ «Ольга.»банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тобто з урахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як спеціального нормативно-правового акту, яка регулює порядок задоволення вимог кредиторів в процесі банкрутства боржника.
В пунктах 1.1-1.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зокрема зазначено, що введення передбаченого Законом особливого порядку, спрямованого на відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, та застосування ліквідаційної процедури має на меті задоволення вимог кредиторів (повне або часткове). При цьому, наслідки порушення провадження у справі про банкрутство впливають на права та обов'язки усіх кредиторів боржника. Підставою для введення такого порядку є стан неплатоспроможності боржника, який встановлюється судом за наявності передбачених Законом ознак. Встановлення в Законі особливого порядку задоволення майнових вимог кредиторів не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (оскільки статтею 12 Закону передбачено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі), а спрямоване на забезпечення визначеності об'єму його майна протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів. За таких умов у справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника. Отже, господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню. Виключення з цього правила можуть бути встановлені лише самим Законом, зокрема у разі задоволення вимог поточних кредиторів, вимог щодо оплати (стягнення) заробітної плати та інших вимог, на які не розповсюджується дія мораторію.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не містить виключень стосовно можливості задоволення вимог кредиторів до боржника в індивідуальному порядку, зокрема в порядку визначеному законом України «Про іпотеку»(в т.ч. в позовному провадженні) окремо від справи про банкрутство боржника.
Зазначене спростовує доводи позивача, а водночас і відповідні висновки господарського суду стосовно того що Закон України «Про іпотеку»має пріоритет в застосуванні переважно Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Пунктом 1 статті 210 ГК України передбачено, що кредиторами неплатоспроможних боржників є суб'єкти, зазначені в частині першій статті 209 цього Кодексу, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. У розумінні цього положення до списку кредиторів боржника, що ліквідується, входять у тому числі суб'єкти, вимоги яких забезпечені заставою. Отже, саме у ліквідаційній процедурі боржника ліквідатором розглядаються вимоги щодо грошових зобов'язань, у тому числі забезпечені заставою за договором іпотеки, що не передбачає виділення майна з ліквідаційної маси та окремої його реалізації державним виконавцем або кредитором за рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
До того ж, пунктом 1 статті 30 Закону передбачено порядок продажу майна банкрута, а саме: після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Таким чином, зазначеним законом не передбачено право кредитора (кредиторів) на продаж майна боржника, оскільки це є виключною компетенцією арбітражного керуючого, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Зазначене свідчить про безпідставність висновків господарського суду стосовно надання Банку повноважень здійснювати дії по збереженню та реалізації майна предмету іпотеки.
Згідно з пунктами 1-2 статті 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Вказаним обставинам господарський суд не надав належної правової оцінки, що призвело до прийняття ним неправильного рішення.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що зазначене унеможливлює задоволення вимог ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «Ольга.»про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 139-Z/1 від 23.08.2007р. і є підставою для скасування прийнятого по даній справі рішення та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Викладене підтверджується практикою Вищого господарського суду України викладеною у постанові від 22.11.2011р. у справі № 5023/3688/11 та від 17.03.2011 р. у справі 53/189-10.
За таких підстав, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2012 р. у справі № 5023/068/12 (н.р. 5023/673/11) прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись статтями 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4, частини 1 статті 104, статтею 105 ГПК України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2012 р. у справі № 5023/068/12 (н.р. 5023/673/11) скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.В. Плахов
Суддя І.А. Шутенко