КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.06.2012 № 5011-4/252-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Ільєнок Т.В.
Борисенко І.В.
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
на рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2012
у справі № 5011-4/252-2012 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
до Публічного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
про стягнення 19 493,57 грн.
за участю представників:
від позивача: не з"явились
від відповідача : не з»явились
Постанова приймається 07.06.2012р. у зв»язку з оголошенням в судовому засіданні 08.05.2012р. перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 19 493,57 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2012р. у справі № 5011-4/252-2012 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2012р. у справі № 5011-4/252-2012 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 08.05.2012р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» було прийнято до провадження
В судовому засіданні 08.05.2012р. представником відповідача був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 08.05.2012р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 07.06.2012р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» було прийнято до провадження
Встановлено, що в судове засідання 07.06.2012р. представники сторін в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового засідання, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "НОВА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" був укладений Договір №5926 добровільного страхування ризиків, пов»язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від 04.09.2008р.
16.07.2009р. в м. Фастові трапилась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення транспортного засобу "ВАЗ 2106", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Partner», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.
21.07.2009р. до позивача надійшла заява від страхувальника про настання страхового випадку по договору страхування, в зв'язку з чим позивач на підставі складеного 31.08.2009р. страхового акту №3123, з урахуванням отриманого наряду-заказу №К9444 від 17.07.2009р., відповідно до норм ст. 25 Закону України "Про страхування", позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 19 463 грн. 57 коп., що підтверджується угодою про залік зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до Договору страхування № 5926 "Страховик має право утримати при здійсненні виплат страхового відшкодування суми несплачених часток страхового платежу, якщо згідно з умовами цього Договору платіж сплачується кількома частинами".
Проведення зарахування зустрічних однорідних вимог проведено шляхом укладення двосторонньої Угоди між позивачем та страхувальником.
Позивач зазначав, що в результаті настання страхового випадку понесений збиток складає 19 463,57 грн. та виражений не в прямому платежі страхового відшкодування, а в заліку даного відшкодування на страховий платіж (прибуток позивача), який позивач повинен був отримати прямим платежем від страхувальника в разі ненастання страхового випадку.
Факт визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_2 та притягнення його до адміністративної відповідальності підтверджується Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області по справі № 3-2184/09 від 12.08.2009р.
Отже, особою винною у настанні страхового випадку є ОСОБА_2.
Матеріалами справи підтверджено, що під час дослідження страхового випадку позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як водія транспортного засобу "ВАЗ 2106", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована у ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" за Полісом №ВС/3663036.
В зв'язку з цим, позивач 19.10.2011р. направив до відповідача, згідно ст. 222 ГК України, Претензію про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (вих. №3775/0/17-11).
28.10.2011р. відповідач надіслав на адресу позивача повідомлення про відмову у виплаті страхового відшкодування, в зв'язку з неподанням заяви про настання страхового випадку протягом 1 року з моменту настання страхового випадку - відповідно до п. 37.1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"в редакції 19.09.2011 р.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до статті 27 Закону України "Про страхування"до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством , включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної' пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів. Відповідно до частини 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 6 вищезазначеного Закону оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Позивач, у позовній заяві, з метою обґрунтування вартості матеріального збитку, посилається на Наряд-заказ №К9444 від 17.07.2009р., як на доказ вартості матеріального збитку.
Зазначений рахунок (Наряд-заказ №К9444 від 17.07.2009р.) не є встановленням вартості матеріального збитку, оскільки цей документ є лише розцінками окремо-взятого суб'єкту господарювання, а саме ТОВ "Ілта".
Відповідно до ст. 22.1. Закону України N 1961-IV, при настанні страхового
До того ж, у своїй діяльності щодо визначення величини матеріального збитку оцінювачі та судові автотоварознавці керуються "Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів", затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції та ФДМУ від 24 листопада 2003 р.
Відповідно до п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 p. N 142/5/2092 у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
Позивачем не надано доказів вручення відповідного виклику під розписку заінтересованій особі (винна особа в ДТП, ПрАТ "УПСК"), що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом (позивачем) в апеляційній скарзі не наведено жодного доводу та суду апеляційної інстанції не надано жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували по суті висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
Таким чином, наявні в апеляційній скарзі доводи позивача спростовуються матеріалами справи, а також нормативно та документально не підтверджуються.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2012р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-4/252-2012 від 13.03.2012р. залишити без змін.
2. Матеріали справи № 5011-4/252-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Ільєнок Т.В.
Борисенко І.В.