КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

УХВАЛА

11.06.2012 № 24/142-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Гарник Л.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маг»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2002

у справі № 24/142-б (суддя: Шидловська В.В.)

за заявою Приватного акціонерного товариства «Київенерго»

до Відкритого акціонерного товариства « Радикал»

про банкрутство

представники сторін не викликались

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2002 визнано банкрута - Відкрите акціонерне товариство «Радикал» (далі за текстом - ВАТ «Радикал») особливо небезпечним підприємством хімічної промисловості відповідно до ст. 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; застосовано до особливо небезпечного підприємства ВАТ « Радикал» процедуру санації; припинено ліквідаційну процедуру банкрута ВАТ «Радикал»; призначено керуючим санацією Стадніка Д.В., та інше.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2002 Товариство з обмеженою відповідальністю « Маг» (далі за текстом - ТОВ «Маг») подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 15.05.2012 № 15-05, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01.02.2002 у справі № 24/142-б.

Розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «Маг» та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі за текстом - Закон) встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду -протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно ст. 53 ГПК України суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи із змісту вказаної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Клопотання про визнання причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали, що додається до даної апеляційної скарги, не містить належного обґрунтування обґрунтування поважності причин пропуску цього строку та відповідних доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів та обставин.

Згідно з Перехідними положеннями Закону України „Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010р., який набрав чинності з 30.07.2010р., судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного судового рішення), апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення (ухвали, постанови) місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Таким чином, положення даної норми мають імперативний характер в частині встановлення строку, протягом якого можливе відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення чи ухвали місцевого господарського суду.

Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2012 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» також містить роз'яснення щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги в аналогічних випадках лише протягом 3-місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала господарського суду господарського суду Київської області від 01.02.2002 у справі № 24/142-б була прийнята 01.02.2002 та надіслана судом учасникам провадження у даній справі, у тому числі комітету кредиторів, створеному відповідно до Закону, який представляє інтереси всіх кредиторів при проведенні процедур банкрутства, тоді як апеляційна скарга була подана ТОВ «МАГ» до місцевого господарського суду лише 15.05.2012, тобто більше ніж через 10 років з дня винесення оскаржуваної ухвали, тобто зі значним пропуском встановленого законом строку.

При цьому, ТОВ « Маг» не надає належних доказів на підтвердження того, що саме у зазначений у клопотанні спосіб дізналось про існування оскаржуваної ухвали; докази на підтвердження того, що апелянт звертався до Київської міської державної адміністрації із запитом про надання копії вказаної ухвали, і що ТОВ «Маг» саме 11.05.2012 отримав копію вказаної ухвали в матеріалах апеляційної скарги відсутні. Із врахуванням обставин даної справи (надіслання судом копії оскаржуваної ухвали комітету кредиторів), судова колегія не визнає поважними зазначені апелянтом причини пропуску строку, та вважає недоведеним наявність обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку, або таке клопотання відхилено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказів поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 01.02.2002 у даній справі та правових підстав для задоволення клопотання ТОВ «Маг» про визнання причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження цієї ухвали поважними, тому судова колегія відхиляє вказане клопотання ТОВ «Маг», а тому дана апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 53, 86, 93, п.4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Маг» в задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 01.02.2002 у справі №24/142-б.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маг» від 15.05.2012 № 15-05 на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.02.2002 у справі №24/142-б не приймати до розгляду та повернути скаржнику з доданими до неї документами.

3. Матеріали справи № 24/142-б повернути до господарського суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя Доманська М.Л.

Судді

Пантелієнко В.О.

Гарник Л.Л.