Справа № 11-393/12 провадження № 11/2590/393/2012 Головуючий у І інстанції Кузюра В.О.
Категорія - ст. 121 ч. 2 КК України Доповідач Григор'єва В. Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіГригор’євої В. Ф.
суддів - Баглая І.П., Козака В.І.
з участю прокурора - Шимка Є.М.
захисників-адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 21 березня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петрівка, Бобровицького району, Чернігівської області та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,
- у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.121 ч. 2, 122 ч. 1 КК України, та
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Переволока, Бучацького району, Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не одруженого, приватного підприємця, з середньою освітою, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, повернута прокурору для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, що 04 квітня 2010 року, близько 21 години, в с.Новий Биків Бобровицького району поблизу перехрестя вулиць Робоча та Пушкіна, мешканці АДРЕСА_1: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спонтанно, ситуативно об'єднали свої зусилля для досягнення загального злочинного результату, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_6, при цьому, ОСОБА_5 в групі осіб умисно наніс декілька ударів руками по голові та тілу ОСОБА_6, а ОСОБА_4 в групі осіб умисно наніс один удар пристроєм для відстрілу патронів гумовими кулями марки «ВІЙ», калібру 9 мм, заводський №411-0010065, по голові ОСОБА_6, в результаті чого, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 236 від 05 листопада 2010 року ОСОБА_6, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку з крововиливами в м'які мозкові оболонки та під тверду мозкову оболонку в області лівої півкулі, забійної рани верхньої губи, синця в області лівого ока, забоїв м'яких тканин обличчя, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
Таким чином ОСОБА_5 та ОСОБА_4 умисно нанесли ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння, вчинені групою осіб, і їх дії органами досудового слідства кваліфікуються за ст.121 ч.2 КК України.
04 квітня 2010 року, близько 21 години, після заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6, поблизу перехрестя вулиць Робоча та Пушкіна в с.Новий Биків, Бобровицького району, Чернігівської області, ОСОБА_4 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар пристроєм для відстрілу патронів гумовими кулями марки «ВІЙ» калібру 9мм, заводський №ЧН-0010065, по голові ОСОБА_7, в результаті чого останній отримав згідно висновку судово-медичної експертизи №88 від 29 липня 2010 року тілесні ушкодження у вигляді: травматичного осколкового зламу лівого виличного комплексу із зміщенням уламків та забоїв м'яких тканин обличчя, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягли розлад здоров'я понад 21 день.
Таким чином ОСОБА_4 спричинив умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_7, що спричинило потерпілому тривалий розлад здоров'я і його дії органами досудового слідства кваліфікуються за ст.122 ч.1 КК України.
Як вбачається з зазначеної постанови суду, в судовому засіданні за клопотанням захисників - адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 справу було направлено на додаткове розслідування, оскільки, на думку суду, досудове слідство проведено неповно, не досліджено обставини справи, які мають істотне значення, під час досудового слідства порушено вимоги КПК України, які не можуть бути усунуті в ході судового слідства.
Не погоджуючись з постановою суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд. Вважає, що вказані судом обставини не є підставами для повернення справи на додаткове розслідування. А саме, як вбачається з матеріалів справи, після вступу у справу адвоката ОСОБА_8 в якості захисника ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, останні показання не змінили, заяв та клопотань від ОСОБА_8 та інших учасників процесу не надходило, адвокат жодних клопотань не заявляв і ніяким чином не вплинув на хід розслідування та порушення прав учасників процесу, в тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і не вплинув на прийняття рішень по справі. Під час розслідування справи процесуальні права сторін процесу не порушувались. Щодо посилання суду на незаконність слідчих дій та недоліки у винесеній постанові, то ця обставина носить виключно формальний характер та для розгляду справи по суті впливу не могла здійснити. Вказує, що кримінальна справа 07 вересня 2010 року була прийнята до провадження слідчим Білановським В.М. і перебувала в його провадженні, іншим слідчим жодного разу не передавалась, лише зупинялось по справі досудове слідство, а потім вказані постанови про зупинення досудового слідства скасовувались прокурором району, слідство продовжував проводити слідчий Білановський В.М,. необхідності виносити постанову про прийняття до свого провадження справи знову після 18 квітня 2011 року не було, винесення такого процесуального документа в даному випадку обов'язковим не являється та нормами КПК не вимагається, на хід слідства дана постанова не впливає. Щодо закриття справи по факту хуліганства, яка була порушена 15 квітня 2010 року дізнавачем Бобровицького РВ УМВС України в Чернігівській області Красулею Н.М., то дане процесуальне рішення не впливає на хід подальшого розслідування, оскільки 17 квітня 2010 справа була закрита лише в частині за ст. 296 ч.2 КК України. Вказує, що були дослідженні всі наявні матеріали справи, оскільки в ході судового розгляду справи ретельно допитано свідків, потерпілих, проведено додаткову експертизу, витребувано всі необхідні документи, які учасники процесу вважали за доцільне отримати з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Всі зібрані докази у справі перевірено судом в судовому засіданні, вони повністю відповідали зібраним даним протягом досудового слідства. Відносно проведення по справі очних ставок, які на думку суду, не є законні, зазначає, що дані дії слідчим проведені виключно з метою виконання вимог ст.22 КПК України, для забезпечення вжиття всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, що є обов'язком слідчого.
В свою чергу захисники - адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що діють в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_4, подали заперечення на апеляцію прокурора, в якому просять постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення, так як дана постанова є законною і обґрунтованою, оскільки допущені під час досудового слідства порушення вимог КПК України є такими, що не можуть бути усунуті в ході судового розгляду справи і перешкоджають суду всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи та прийняти обґрунтоване, законне та справедливе рішення по справі.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і просив апеляцію задовольнити, оскільки вона обґрунтована, постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення захисників - адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування - без зміни, оскільки в ході досудового слідства були допущені порушення вимог КПК України, які не можуть бути усунуті в ході судового засідання та перешкоджають суду всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи та постановити законне і справедливе рішення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, викладені у апеляції прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Згідно ст. 245 КПК України при вирішення питання про призначення справи до судового розгляду судом вирішувалось питання щодо наявності підстав для повернення справи на додаткове розслідування, справа була призначена до розгляду по суті.
Однією з підстав суд зазначив порушення органом досудового слідства положень ст. 44 КПК України так як адвокат ОСОБА_8 був допущений в якості захисника потерпілих і разом з тим як захисник ОСОБА_9, який по справі є свідком.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, після вступу у справу адвоката ОСОБА_8 в якості захисника ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, останні показання не змінювали, заяв та клопотань від ОСОБА_8 та інших учасників процесу не надходило, адвокат жодних клопотань не заявляв і ніяким чином не вплинув на хід розслідування та порушення прав учасників процесу, в тому числі на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і не вплинув на прийняття рішень по справі. З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_8 жодного тиску не здійснював на осіб по справі з метою спонукання дачі показань чи зміни показань, не вчинив і жодним чином не вплинув на хід розслідування.
Щодо посилання суду на незаконність слідчих дій та недоліків у винесеній постанові, то ці обставини для розгляду справи по суті впливу не мають. Як вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 2010 року кримінальна справа була прийнята до провадження слідчим Білановським В.М. і перебувала в його провадженні, іншим слідчим жодного разу не передавалась, лише зупинялось по справі досудове слідство, а потім вказані постанови про зупинення досудового слідства скасовувались прокурором району, слідство продовжував проводити слідчий Білановський В.М, необхідності виносити постанову про прийняття до свого провадження справи знову після 18 квітня 2011 року не було, винесення такого процесуального документа в даному випадку обов'язковим не являється та нормами КПК не вимагається, на хід слідства дана постанова не впливає.
Стосовно закриття справи по факту хуліганства (т. 2 а.с. 30), яка була порушена 15 квітня 2010 року дізнавачем Бобровицького РВ УМВС України в Чернігівській області Красулею Н.М., то дане процесуальне рішення не впливає на хід подальшого розслідування, оскільки 17 квітня 2010 року справа була закрита лише в частині за ст. 296 ч.2 КК України. Провадження продовжувалось по кримінальній справі № 02-6806 за ст.ст. 121 ч. 2, 122 ч. 1 КК України, порушена справа 04 серпня 2010 року не закривалась і весь час перебувала в провадженні слідчого до моменту передачі її до суду.
Щодо збігу номерів справ, одна, по факту хуліганства, з яких закрита, то згідно Інструкції про єдиний облік злочинів, затвердженої спільним наказом № 20/84/293/126/18/5 від 26.03.2002 року, додатково виявлені в процесі розслідування злочини реєструються в журналі обліку злочинів з зазначенням наступного порядкового номера запису в цьому журналі та номера справи, за якою вони були виявлені.
Доводи захисників - адвокатів про те. що протягом досудового слідства були допущенні грубі порушення закону і ці порушення не можуть бути усунуті в ході судового розгляду справи, спростовуються доказами у справі. З таким твердженням колегія суддів погодитись не може, оскільки ті недоліки не впливають на розгляд справи по суті. Як вбачається з матеріалів справи, судом були досліджені всі наявні матеріали справи, ретельно допитано свідків, потерпілих, проведено додаткову експертизу, витребувано всі необхідні документи, які учасники вважали за доцільне отримати з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Щодо проведення по справі очних ставок, то дані дії слідчим проведені виключно з метою виконання вимог ст.22 КПК України, для забезпечення вжиття всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Крім того, приймаючи рішення по справі, суд не врахував п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", де вказано, що в рішенні про направлення справи на додаткове розслідування має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. При цьому суддя (суд) не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.
Однак, зазначених вимог закону місцевий суд при прийнятті рішення про направлення справи на додаткове розслідування не в повній мірі дотримався.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення про направлення справи на додаткове розслідування є необґрунтованим, а тому постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
В ході нового судового розгляду справи необхідно ретельно дослідити всі докази у справі та показання обвинувачених, потерпілих, свідків, дати їм відповідну всебічну оцінку, а також перевірити доводи прокурора, викладені у апеляції, та доводи, викладені у запереченнях захисників - адвокатів, та у відповідності до здобутих доказів, прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.
На підставні наведеного, керуючись ст. 365, 366, 379, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 21 березня 2012 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.2 ст. 121 КК України та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 121 та ч.1 ст. 122 КК України прокурору для проведення додаткового розслідування - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд.
СУДДІ:
Григор’єва В.Ф. Баглай І.П. Козак В.І.