Справа № 11-218/12 провадження № 11/2590/218/2012 Головуючий у І інстанції Висоцька Н.В.
Категорія - ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач Григор'єва В. Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіГригор’євої В. Ф.
суддів - Щербакова О.С., Баглая І.П.
при секретарі - Чух О.П.
з участю прокурора - Гапєєвої Н.П.
захисника - адвоката - ОСОБА_2
засудженого - ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, із середньою освітою, одружений, невійськовозобов'язаний, пенсіонер, не судимий в силу ст.89 КК України,
- засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки в сумі 14314 грн. 32 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 511 грн. 44 коп. судових витрат за проведення дактилоскопічної експертизи та експертизи холодної зброї.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Як встановив суд, 18 травня 2010 року, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, знаходячись за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1, з метою умисного вбивства, умисно завдав трьох ударів ножем в область живота ОСОБА_5, заподіявши при цьому останньому, згідно висновку експерта № 33 від 22 червня 2010 року, тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота, що супроводжувалося ушкодженням лівої долі печінки та діафрагми, що ускладнилося гострою масивною крововтратою. Після таких ударів ножем потерпілий ОСОБА_5 помер.
В апеляції захисник - адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу щодо ОСОБА_3 закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, так як останній знаходився у стані необхідної оборони. Вважає даний вирок необґрунтованим, оскільки суд помилково дійшов висновку про те, що в діях засудженого є склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України. Зазначає, як досудове, так і судове слідство зайняло обвинувальний ухил та однобічно вирішили справу. Не погоджується з рішенням суду в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 14314 грн. 32 коп., оскільки були порушені вимоги ст. 1201 ЦК України, тому вказує, що в цій частині вирок має бути скасований та направлений для розгляду у порядку цивільного судочинства.
Захисник - адвокат ОСОБА_2 вніс зміни до своєї апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_3 і просив дії засудженого перекваліфікувати з ч.1 ст.115 КК України на ст. 118 КК України та пом'якшити покарання.
Не оспорюючи доведеності вини та кваліфікацію дій засудженого, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просив вирок суду скасувати та призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді 9 років позбавлення волі. Зазначає, що при призначенні покарання судом не було враховано те, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, в результаті чого наступила смерть ОСОБА_5, злочин скоїв в стані алкогольного сп'яніння, не враховано думку потерпілої ОСОБА_4, яка просила призначити суворе покарання, а також те, що злочином спричинена шкода, яка винним не відшкодована, хоча з моменту вчинення злочину пройшов чималий час, а також відсутні обставини, які пом'якшують покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 КПК України до початку розгляду справи в апеляційному суді прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відкликав свою апеляцію на вказаний вирок суду.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляцію з внесеними до неї змінами, дії засудженого перекваліфікувати з ч.1 ст.115 КК України на ст. 118 КК України та максимально пом'якшити покарання, врахувавши стан здоров'я та похилий вік, думку прокурора, який просив апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_2 з внесеними до неї змінами залишити без задоволення, а вирок суду - без зміни, оскільки він обґрунтований, провівши часткове судове слідство, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи, викладені у апеляції зі змінами, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку і є обґрунтованим.
Цей висновок суду ґрунтується на показаннях потерпілої ОСОБА_4, свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, на даних протоколу огляду місця події від 18.05. 2010 року, з якого вбачається, що на городі у господарстві АДРЕСА_1 був виявлений труп ОСОБА_5 з проникаючими колото - різаними ранами в області живота, на даних явки з повинною, в якій ОСОБА_3 зізнався у вчиненні злочину та вказав, що вдарив ножем ОСОБА_5, на даних протоколів допиту в якості підозрюваного ОСОБА_3, відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного у присутності захисника - адвоката, де детально показав про обставини вчинення ним злочину щодо потерпілого ОСОБА_5, на даних висновках судово-медичних експертиз, які узгоджуються між собою.
Як убачається з матеріалів справи, судове слідство судом першої інстанції проведено з дотриманням вимог кримінально - процесуального закону і таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування вироку, у справі не допущено.
Засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду визнав свою вину частково у вчиненому злочині, оскільки він вважає, що захищався від дій потерпілого, підтвердивши, що з потерпілим ОСОБА_5 він мешкав по сусідству, відносини між ними були нормальні. Інколи він заходив до нього. За 2-3 дні до 18.05.2010 року його дружина ОСОБА_22 поїхала до міста Вінниці. В цей день, близько 08 години, до нього додому зайшов ОСОБА_5 Він налив йому чарку вина «Портвейн» і хотів, щоб той пішов швидше, бо йому потрібно було поратися по господарству. Потерпілий пробув у нього 5-10 хвилин та пішов на роботу. Вдруге, ОСОБА_5 прийшов до нього о 12 годині. На столі стояла пляшка недопитого вина і він знову налив йому. Потерпілий випив вино і став розповідати, що на роботу більше не піде. Через 15 хвилин він пішов додому і більше він його до вечора не бачив. Ввечері він приготував рибу та вечеряв. На столі стояла пляшка недопитого вина. До нього знову зайшов ОСОБА_5 Він був п'яний. Вони сиділи за столом. ОСОБА_5 став йому розповідати, що на річці збирається молодь і просив позичити йому грошей. Він відповів, що грошей немає та спитав, як він збирається їх віддавати, бо не працює. Потерпілий сказав, що може наловити рибу і віддати борг рибою. Він відповів, що риба йому не потрібна і відмовився дати йому гроші. Конкретну суму потерпілий не називав. В цей час його гаманець з грошима лежав на підвіконні. Після категоричної відмови, ОСОБА_5 схопив його за одяг, коли він сидів за столом, та потягнув. Він схопив зі столу господарський ніж. Вони разом впали на підлогу та почали качатися по підлозі. Він опинився під ОСОБА_5 Потерпілий лежав животом на його обличчі, і він почав задихатися від цього. Його рука знаходилася під ногою ОСОБА_5, а другу руку з ножем ОСОБА_5 тримав своєю рукою і не відпускав. Він не міг навіть поворухнутися. Він хотів вкусити ОСОБА_5 за живіт, але у нього немає зубів, він хотів вдарити ОСОБА_5 в пах, але не зміг. Він висмикнув свою праву руку та почав махати ножем. Після цього він вискочив із-під ОСОБА_5 Вони разом піднялися з підлоги і він побачив на сорочці ОСОБА_5 кров, що вона тече. Він сказав йому, що побіг викликати «швидку» і з ножем у руці пішов до ОСОБА_7 Біля хвіртки він побачив, як ОСОБА_5 вийшов з будинку і пішов на город. Він подумав, що потерпілий пішов до колонки, щоб змити кров. Від ОСОБА_7 він зателефонував у «швидку», а ті вже повідомили міліцію. Сусіду він розповів, що підрізав ОСОБА_5 Яку кількість спиртного він випив того дня не пам'ятає. Він не бачив, чи була кров на його одязі. Це не перший раз до нього приходив ОСОБА_5 та просив гроші. Спочатку у нього було ушкодження лише на руці і лише через декілька днів з'явилися інші сліди на тілі. Про це він казав працівнику міліції, але його одразу не оглянули. Протоколу допиту він не читав, половину з того, що там написано він, не читав. Він не заперечує, що удари ножем наніс він, більше нікому було, в будинку знаходилися вони у двох з ОСОБА_5 Він не пам'ятає, коли наносив удари ножем, він просто махав рукою з ножем. Ніж був звичайний господарський і лежав на столі. Коли вони «розкотилися» на підлозі і ОСОБА_5 знову хотів його схопити, ось він і почав ножем розмахувати. Все відбувалося у першій кімнаті будинку. Він не хотів смерті ОСОБА_5, останній нічого поганого йому не зробив. Він згоден відшкодувати матеріальну шкоду. Відшкодовувати моральну шкоду він відмовляється, оскільки потерпілий у нього вимагав гроші.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_3 в ході досудового слідства неодноразово змінював свої показання, з яких вбачається, що в ході вживання спиртного ОСОБА_5 вимагав у нього гроші, а коли він не дав йому грошей, ОСОБА_5 потягнувся за гаманцем на підвіконні. Між ними виникла сварка, під час якої він вдарив ножем ОСОБА_5. В подальшому ОСОБА_3 змінив свої показання, які давав раніше та стверджував, що наніс удар потерпілому під час боротьби на підлозі, захищаючись від нього.
Так, з протоколу допиту в якості підозрюваного від 19 травня 2010 року, вбачається, що ОСОБА_3 показав, що 18 травня 2010 року о 8 годині до нього додому прийшов ОСОБА_5 Вони з ним випили 1 л вина на двох, і потім ОСОБА_5 пішов. О 13 години до нього додому знову прийшов ОСОБА_5, вони випили ще 1 л вина та пива, та потім він знову пішов. Цього ж дня 18 травня 2010 року о 19 годині до нього знову прийшов ОСОБА_5 і вони знову почали пити вино. Випили десь по 200 г. вина. Він сидів біля вікна, а ОСОБА_5 сидів поруч з ним, навпроти вікна. На підвіконні у нього лежав його гаманець з грошима, десь в сумі 400 гривень, але скільки точно було грошей він не пам'ятає. ОСОБА_5 побачив гаманець з грошима і сказав, що йому потрібно розслабитися. ОСОБА_5 встав та потягнув руку, щоб узяти гаманець. Він сказав, що не дасть ОСОБА_5 грошей. Тоді він взяв його за одяг та почав тягнути зі стільця. В цей час він взяв зі столу ніж. Вони вдвох упали на підлогу та почали качатися по ній. В цей час ОСОБА_5 укусив його за палець, чому він не пам'ятає. Під час качання по підлозі ОСОБА_5 його не бив. Його життю нічого не загрожувало, він просто не хотів віддавати йому гроші. Ніж у нього був у правій руці. Для того, щоб звільнитися від ОСОБА_5, він вирішив вдарити його ножем та вдарив один чи два рази в область живота (т.2 а. с. 49-50).
Зі змісту показань ОСОБА_3 у суді першої інстанції вбачається, що 18.05.2010 року, близько 19 год. 30 хв., до нього додому прийшов ОСОБА_5, з яким він почав розпивати спиртні напої. ОСОБА_5 почав вимагати грошей. Він йому відповів, що грошей не дасть. Після цього ОСОБА_5 схватив його за одяг та почав стягувати зі стільця і в цей момент він взяв у праву руку ніж, який знаходився на столі, після чого вони впали на підлогу, де ОСОБА_5 ліг на нього зверху. Він відчув, що тіло його зомліло і дихати йому було нічим, після чого він вдарив останнього ножем, куди саме, він не бачив. Скільки разів він його вдарив не пам'ятає. Вилізши з-під ОСОБА_5, він побачив, що у того йшла кров і побіг викликати «швидку» до сусідів. Дочекавшись приїзду «швидкої допомоги» та працівників міліції, він віддав ніж і одяг, в який він був вдягнений. Наміру вбивати ОСОБА_5 він не мав, оскільки захищався, так як останній хотів забрати в нього гроші.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив ці та інші показання ОСОБА_3, які в ході досудового та судового слідства неодноразово змінювалися, дав їм належну оцінку в сукупності з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами та обґрунтовано визнав недостовірними його твердження щодо перебування його в стані необхідної оборони під час нападу потерпілого, оскільки ці його твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Зокрема, винуватість засудженого ОСОБА_3 підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_4, які були перевірені в апеляційному суді, яка зазначила, що вона є сестрою покійного ОСОБА_5 Її брат був знайомий із ОСОБА_3, інколи розпивав з останнім спиртні напої. Наскільки їй відомо, між ними ніколи ніяких конфліктів не було. 18.05.2010 року від двоюрідної сестри по телефону довідалась, що її брата вбили, але деталі вбивства їй не відомі. Похоронами брата займалась вона.
Перевіреними показаннями свідка ОСОБА_7, який підтвердив, що 18.05.2010 року, близько 20 год. 20 хв., до нього додому прийшов ОСОБА_3, у якого в руці він помітив ніж. Він дозволив йому зателефонувати у «швидку допомогу» і чув, як ОСОБА_3 по телефону сказав, що вбив людину. Коли ОСОБА_3 закінчив розмовляти по телефону він спитав у нього, кого він вбив, на що останній відповів, що вбив ОСОБА_5 ОСОБА_3 був дуже знервований і перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Із перевірених показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що засуджений ОСОБА_3 зловживає спиртним, в такому стані він стає дуже агресивним, неадекватним і не контролює свої дії.
Показаннями свідка ОСОБА_11, які були перевірені в суді, вбачається, що 18.05.2010 року вона була залучена в якості понятої під час добровільної видачі ОСОБА_3 ножа та одягу, при цьому останній розповів, що розпиваючи спиртні напої з ОСОБА_5, той почав просити у нього грошей, а він відмовив. В результаті почалася бійка, в ході якої він вдарив ОСОБА_5 ножем. Казав, що наміру вбивати не мав. Візуально на обличчі та голові ОСОБА_3 вона тілесних ушкоджень не помітила.
Із перевірених показань свідків ОСОБА_23, ОСОБА_12, які є працівниками Н.Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області та перебували в складі оперативно-слідчої групи, вбачається, що 18.05.2010 року, близько 20 год. 30 хв., вони були направлені до господарства ОСОБА_3, де їх зустрів ОСОБА_3, в руці якого був ніж зі слідами крові. Він пояснив, що вдарив ОСОБА_5 ножем та викликав «швидку допомогу». На східцях будинку, траві та на землі вони помітили плями, схожі на кров, які привели їх до тіла померлого. Зі слів ОСОБА_3 причиною суперечки стали гроші, які він відмовився надати ОСОБА_5 на придбання спиртного. На підлозі були чіткі сліди, які були не розтерті, слідів боротьби не було, одяг у ОСОБА_3 не був в крові. Перші показання, які ОСОБА_3 повідомляв в будинку відповідали тій обстановці, яка була в будинку. В подальшому, він пояснював, що була бійка та удар ножем він заподіяв, лежачи на підлозі. Будь-яких тілесних ушкоджень, які б свідчили про бійку ОСОБА_3 не мав, за медичною допомогою не звертався.
Із перевірених показань свідків ОСОБА_20В, ОСОБА_21 в суді вбачається, що 18.05.2010 року вони були понятими під час огляду будинку ОСОБА_3, в ході якого, на городі біля будинку знаходився труп ОСОБА_5 з пораненням в області живота. ОСОБА_3 пояснив, що в ході розпиття спиртного ОСОБА_5 вимагав у нього гроші, а коли він не дав йому грошей, ОСОБА_5 потягнувся за гаманцем на підвіконня. Між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_21 вдарив ножем ОСОБА_5. Також свідок ОСОБА_21 додатково показав, що 19.05.2010 року був понятим при відтворенні обстановки та обставин події за участі ОСОБА_3, який змінив показання, які давав раніше та стверджував, що наніс удар потерпілому під час боротьби на підлозі, захищаючись від нього.
ОСОБА_24, допитана в якості свідка в апеляційному суді, показала, що працює судово-медичним експертом Новгород-Сіверського районного відділення СМЕ. Під час судово-медичного дослідження було виявлено 3 удари гострим предметом в ділянці живота. Ці тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_5 могли бути нанесені одним предметом. Механізм нанесення ударів ОСОБА_5 був один, але з різною силою, тому всі тілесні ушкодження були різного ступеню тяжкості. Під час нанесення ударів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 могли перебувати як у вертикальному положенні, або близькому до нього, так і в сидячому чи горизонтальному положенні. В даному випадку дуже важко сказати, бо потерпілий був вищого зросту від засудженого. Може стверджувати лише те, що в момент нанесення ударів обидва перебували обличчям один до одного. Якщо б ОСОБА_5 лежав животом на обличчі ОСОБА_3, то останній не міг би нанести потерпілому тілесні ушкодження в область живота. Це фізіологічно неможливо. В такому б положенні тілесні ушкодження були б нанесені у бік чи спину потерпілого. Направлення раневого каналу було знизу вверх, зліва на право. Показання ОСОБА_3, дані ним 18.05.2010 року, відповідають механізму нанесення ударів ОСОБА_5 У ОСОБА_3 було виявлено лише одне тілесне ушкодження у виді садна на тильній поверхні пальця, тому стверджувати про те, чи була боротьба між ними не можна. Тілесні ушкодження у вигляді садна на тильній поверхні пальця були заподіяні 18.05.2010 року, а тілесні ушкодження, виявлені під час другої експертизи, були заподіяні вже після 18.05.2010 року. На тілі ОСОБА_3, під час проведення другої експертизи, був яскраво виражений набряк та почервоніння, які з'являються одразу після якоїсь дії і тримаються до 12 годин. Тому ці тілесні ушкодження не могли бути завдані 18.05.2010 року. Вона була присутня при огляді місця події. Посеред кімнати було багато плям крові, які «йшли» на вулицю. Сліди «волочіння» були відсутні, що свідчить про те, що потерпілий йшов сам, а потім впав. Кров ОСОБА_5 могла потрапити на одяг ОСОБА_3
Також вина засудженого ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами у справі:
- даними первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону до чергової частини міліції, згідно якої повідомлено, що ОСОБА_3 в с. Комань зарізав чоловіка (т.1 а.с.2);
- явкою з повинною ОСОБА_3 від 18.05.2010 року, згідно якої останній зізнався в тому, що вдарив ножем ОСОБА_5 (т.1 а.с. 3);
- протоколом огляду місця події від 18.05.2010 року, згідно якого при огляді домоволодіння ОСОБА_3 був виявлений труп ОСОБА_5 з проникаючою колото - різаною раною в області живота (т.1 а.с. 4-11);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_3 від 19.05.2010 року, в ході якої останній показав та розповів, яким чином він заподіяв ножем тілесні ушкодження ОСОБА_5 (т.1 а.с. 211-216);
- протоколами очних ставок між ОСОБА_13 - ОСОБА_3, ОСОБА_21 -ОСОБА_3, в ході яких зазначені свідки підтвердили свої показання в частині того, що спочатку ОСОБА_3 давав показання, що наніс удар ножем ОСОБА_5 в ході виниклої сварки (т.1 а.с. 217-224);
- протоколом добровільної видачі від 18.05.2010 року, згідно якого ОСОБА_3 видав ніж, яким він заподів тілесні ушкодження ОСОБА_5 та одяг, в якому він був під час вбивства потерпілого (т.1 а.с. 12-14);
- висновком судово-медичної експертизи трупа № 33 від 22.06.2010 року, з якого вбачається, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок проникаючого колото-різаного поранення живота, що супроводжувалося ушкодженням лівої долі печінки та діафрагми, що ускладнилося гострою масивною крововтратою (т.1 а.с. 46-50);
- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 3 від 09.07.2010 року, згідно якої, потерпілому ОСОБА_5 було нанесено 3 удари. Виявлені тілесні ушкодження на тілі трупа ОСОБА_5 відповідають показанням ОСОБА_3, даним 19.05.2010 року в якості підозрюваного та при проведенні з ним відтворення обстановки та обставин події; виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_5 не відповідають показанням ОСОБА_3, даним під час допиту в якості обвинуваченого, а саме, що в момент спричинення ОСОБА_3 потерпілому удару ножем, коли вони знаходились на підлозі і ОСОБА_5 лежав зверху на ОСОБА_3 при цьому живіт потерпілого знаходився на голові обвинуваченого ОСОБА_3 (т.1 а.с. 62-66);
- висновком судово-медичної експертизи № 80 від 21.05.2010 року, не встановлено судово-медичних даних, які б свідчили про можливу боротьбу і самооборону з боку ОСОБА_3, під час, коли йому були нанесені тілесні ушкодження (т.1 а.с. 70);
- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 86 від 27.05.2010 року встановлено, що виявлені при повторному огляді у ОСОБА_3 тілесні ушкодження, котрі не зазначені у висновку СМЕ №80 від 21.05.2010 року у вигляді: саден в правій тім'яній ділянці голови, садна на чолі та інші, не могли бути спричинені 18.05.2010 року, а могли бути спричинені після 19.05.2010 року (пізніше ніж був огляд) (т.1 а.с. 74-76);
- висновком судово-медичної експертизи № 125-МК від 10.06.2010 року, з якого вбачається, що не виключена можливість того, що колото-різана рана на клапті шкіри від трупу ОСОБА_5 могла бути причинена дією клинка ножа, представленого на експертизу (т.1 а.с. 80-82);
- висновком судово-цитологічної експертизи № 95 від 31.05.2010 року, згідно якого встановлено, що на клинку і ручці ножа, наданого на дослідження, виявлені кров людини і піт, які можуть належати, як потерпілому так і підозрюваному (т.1 а.с. 87-89);
- висновком судово-цитологічної експертизи № 94 від 28.05.2010 року підтверджується, що в піднігтьовому вмісті правої і лівої рук ОСОБА_3 виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_5, а також самого ОСОБА_3 при наявності у нього кровотечі (т.1 а.с. 94-95);
- висновком судово-імунологічної експертизи № 116 від 27.05.2010 року, згідно якого у змиві з підлоги знайдено кров людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_5 не виключається (т.1 а.с. 100-102);
- висновком судово-імунологічної експертизи № 115 від 04.06.2010 року, підтверджується, що в слідах на спортивній кофті, майці, штанах, капцях, вилучених у ОСОБА_3, знайдено кров людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_5 не виключається (т.1 а.с. 108-112);
- висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 292 від 25.06.2010 року, згідно якого ОСОБА_3 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння (т.1 а.с. 126-129);
- висновком судової експертизи холодної зброї від 09.07.2010 року № 50, згідно якого встановлено, що ніж, добровільно виданий 18 травня 2010 року ОСОБА_3, не є холодною зброєю, виготовлений заводським способом, є різновидом ножів господарсько-побутового призначення (т.1 а.с. 133-135 );
- речовими доказами по справі.
Оцінивши наведені докази у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вони зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, узгоджуються між собою, і підтверджують винуватість засудженого ОСОБА_3 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_5
Колегія суддів дійшла висновку, що засуджений вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_5 в ході сварки, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, завдавши три удари ножем в область живота, один з яких є проникаючим колото - різаним пораненням живота, що супроводжувалося ушкодженням лівої долі печінки та діафрагми, що ускладнилося гострою масивною крововтратою.
Доводи захисника - адвоката ОСОБА_2 про те, що засуджений ОСОБА_3 знаходився в стані необхідної оборони, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наведеними показаннями свідків: ОСОБА_23, ОСОБА_12, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_11, даними протоколу допиту у якості підозрюваного ОСОБА_3 від 19.05.2010 року та іншими зібраними по справі доказами, в тому числі і висновком судово-медичної експертизи № 80 від 21.05.2010 року, згідно якої не встановлено даних, які б свідчили про можливу боротьбу і самооборону з боку ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 70) та висновком судово-медичної експертизи № 86 від 27.05.2010 року, якою, при повторному огляді виявлені у засудженого тілесні ушкодження не могли бути спричинені 18 травня 2010 року (т.1 а.с. 74-76).
Механізм заподіяння тілесних ушкоджень та їх локалізація, а саме нанесення тілесних ушкоджень в життєво важливий орган, а саме, завдавши три удари ножем в область живота, один з яких є проникаючим колото - різаним пораненням живота, що супроводжувалося ушкодженням лівої долі печінки та діафрагми, що ускладнилося гострою масивною крововтратою, свідчать про наявність умислу засудженого на умисне позбавлення життя потерпілого.
Доказів, які б свідчили про безпосередню загрозу життю або здоров'ю засудженого, по справі не встановлено. Сам засуджений ОСОБА_3 стверджував під час допиту в якості підозрюваного, що під час качання по підлозі ОСОБА_5 його не бив. Його життю нічого не загрожувало, він просто не хотів віддавати йому гроші. Ніж у нього був у правій руці. Для того, щоб звільнитися від ОСОБА_5, він вирішив вдарити його ножем та вдарив один чи два рази в область живота (т.2 а. с. 49-50).
З метою уникнення кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин, засуджений ОСОБА_3 на протязі досудового і судового слідства неодноразово змінював свої показання в залежності від лінії захисту, обраної його захисником. Так, в перших показаннях засудженого взагалі не йшлося про бійку між ним та потерпілим ОСОБА_5, в той час, коли вони сиділи за столом і потерпілий потягнувся за гаманцем на підвіконні, то він взяв зі столу ніж і наніс йому удар. В подальшому, засуджений змінив свої показання, зазначив, що між ним та потерпілим виникла сварка, коли вони опинилися на підлозі і «розкатилися», то він вдарив потерпілого ножем. В останній редакції своїх показань засуджений вказав, що після його відмови позичити потерпілому гроші, той схопив його за одяг та потягнув. Він схопив зі столу господарський ніж. Вони разом впали на підлогу та почали качатися по підлозі. Він опинився під ОСОБА_5 Потерпілий лежав животом на його обличчі, і він почав задихатися від цього. Він висмикнув свою праву руку та почав махати ножем. Після цього, він вискочив із-під ОСОБА_5
Колегія суддів вважає доводи захисника - адвоката ОСОБА_2 про обвинувальний ухил та однобічність досудового та судового слідства безпідставними, оскільки з матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про необ'єктивність дослідження органами досудового слідства та судом обставин справи, або упередженість щодо ОСОБА_3
Щодо посилань засудженого на те, що його одразу не оглянули експерти, оскільки спочатку у нього було ушкодження лише на руці і лише через декілька днів з'явилися інші сліди на тілі, необґрунтовані, оскільки спростовуються наведеними судово-медичними експертизами у справі. Твердження засудженого про те, що протоколу допиту він не читав, спростовуються як підписом самого засудженого у протоколі, так і показаннями свідка ОСОБА_25, який безпосередньо проводив вказану слідчу дію.
Так, свідок ОСОБА_25, допитаний в апеляційному суді, показав, що працює старшим слідчим СУ УМВС України в Чернігівській області. В ході досудового слідства не було встановлено, що ОСОБА_26 перебував в стані необхідної оборони. Всі показання, які давав ОСОБА_26, записані в протоколи в присутності адвоката. На протязі досудового слідства ОСОБА_26 чотири рази змінював показання залежно від позиції його захисників. ОСОБА_26 стверджував, що його побив ОСОБА_5 Відразу була проведена судово-медична експертиза, яка крім подряпини на пальці, ніяких тілесних ушкоджень у нього не виявила.
Сам засуджений в судовому засіданні апеляційного суду показав, що 18 травня 2010 року він був одягнений в спортивну кофту, штани і тапочки. Крові на своєму одязі він не бачив, так як не придивлявся. Не знає, як кров ОСОБА_5 потрапила на його одяг, але вважає, що вона може бути з ножа, бо він навіть дзвонити в «швидку» ходив з ножем, а може кров потрапила і під час удару ножем, так як він не пам'ятає, як саме наносив удари ножем, він просто їм махав. Таким чином, сліди крові на одязі засудженого могли виникнути як в момент нанесення засудженим ОСОБА_3 ударів ножем потерпілому ОСОБА_5, так і від ножа, на якому знаходилася кров потерпілого, з яким (ножем) він перебував тривалий час до його фактичного затримання працівниками міліції.
Наявне у ОСОБА_3 тілесне ушкодження у виді садна на тильній поверхні пальця, не свідчить про те, що між засудженим та потерпілим відбувалася боротьба.
Отже, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вина засудженого ОСОБА_3 в умисному вбивстві повністю доведена. Цей висновок суду ґрунтується на доказах, детально викладених у вироку, якім суд дав належну правову оцінку.
Умисні дії ОСОБА_3, які виразилися в умисному протиправному заподіянні смерті потерпілому ОСОБА_5, судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, оскільки, враховуючи кількість завданих ударів ножем у життєво важливий орган потерпілого, засуджений не міг не усвідомлювати наслідки своїх дій у вигляді смерті потерпілого.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання засудженому ОСОБА_3, суд першої інстанції відповідно до ст. 65 КК України правильно врахував тяжкість скоєного злочину, який є особливо тяжким, обставину, яка обтяжує його покарання: скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, та обставини, що пом'якшують покарання, але не в повній мірі врахував особу засудженого, а саме: похилий вік засудженого, стан його здоров'я.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за можливе змінити вирок суду щодо засудженого ОСОБА_3 в частині призначення йому основного покарання та пом'якшити призначене йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст. 115 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Всі обставини, на які вказує захисник в своїй апеляції зі змінами, судом першої інстанції досліджувалися, які також були предметом перевірки апеляційного суду.
З урахуванням наведених обставин колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку суду і закриття провадження у справі або перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 з ч.1 ст. 115 КК України на ст.118 КК України, на умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, немає.
Щодо тверджень захисника ОСОБА_2 на незгоду з рішенням суду в частині стягнення матеріальної шкоди, то на думку колегії суддів вони не заслуговують на увагу. Оскільки суд першої інстанції, при визначенні розміру матеріальної шкоди, врахував принцип об'єктивності, справедливості та розумності при визначенні матеріального відшкодування, витрати потерпілої сторони на ритуальні послуги, матеріальний стан засудженого і обґрунтовано прийняв рішення про стягнення збитків в розмірі 14314 грн. 32 коп. на підставі відповідних документів, які містяться в матеріалах справи (т. 2 а. с. 128 - 133), та відмовив у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої на суму 100 000 (сто тисяч) грн, оскільки суду не було надано доказів проживання однією сім'єю потерпілої та ОСОБА_5 Тому колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку в цій частині.
Істотних порушень норм кримінально - процесуального закону, які б потягли за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2011року щодо ОСОБА_3 змінити.
Засудженому ОСОБА_3 пом'якшити покарання.
Зменшити призначене судом ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.115 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі.
В решті цей же вирок залишити без зміни.
СУДДІ:
Григор’єва В.Ф. Баглай І.П. Щербаков О.С.